—татт¤ 20. «ахист прав суб'Їкт≥в господарюванн¤ ≥ споживач≥в
1. ƒержава забезпечуЇ захист прав ≥ законних ≥нтерес≥в су
б'Їкт≥в господарюванн¤ та споживач≥в.
2.  ожний суб'Їкт господарюванн¤ та споживач маЇ право
на захист своњх прав ≥ законних ≥нтерес≥в. ѕрава та законн≥
≥нтереси зазначених суб'Їкт≥в захищаютьс¤ шл¤хом:
визнанн¤ на¤вност≥ або в≥дсутност≥ прав;
56

визнанн¤ повн≥стю або частково нед≥йсними акт≥в орган≥в ≤ержавноњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, акт≥в ≥нших суб'Їкт≥в, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законн≥ ≥нтереси суб'Їкта господарюванн¤ або споживач≥в; визнанн¤ нед≥йсними господарських угод з п≥дстав, передбачених законом;
в≥дновленн¤ становища, ¤ке ≥снувало до порушенн¤ прав та законних ≥нтерес≥в суб'Їкт≥в господарюванн¤;
припиненн¤ д≥й, що порушують право або створюють загрозу його порушенн¤;
присудженн¤ до виконанн¤ обов'¤зку в натур≥;
в≥дшкодуванн¤ збитк≥в;
застосуванн¤ штрафних санкц≥й;
застосуванн¤ оперативно-господарських санкц≥й;
застосуванн¤ адм≥н≥стративно-господарських санкц≥й;
установленн¤, зм≥ни ≥ припиненн¤ господарських правов≥дносин;
≥ншими способами, передбаченими законом.
3. ѕор¤док захисту прав суб'Їкт≥в господарюванн¤ та споживач≥в визначаЇтьс¤ цим  одексом, ≥ншими законами.
1. 4.1 статт≥, що коментуЇтьс¤, м≥стить державну гарант≥ю за
хисту прав ≥ законних ≥нтерес≥в суб'Їкт≥в господарюванн¤ ≥ спо
живач≥в.
ѕравило про захист прав суб'Їкт≥в господарюванн¤ конкретизоване, зокрема, у ст.ст. 6, 23, 25, 31, 47 √  (див. коментар до цих статей).
«ахист прав споживач≥в детально регламентований у ст. 39 √  (див. коментар до ц≥Їњ статт≥) ≥ «акон≥ ”крањни Ђѕро захист прав споживач≥вї в≥д 12.05.91 р. у редакц≥њ «акону в≥д 15.12.93 р.
2. 4.2 статт≥, що коментуЇтьс¤, називаЇ одинадц¤ть способ≥в
(засоб≥в) захисту прав ≥ законних ≥нтерес≥в суб'Їкт≥в господарю
ванн¤ ≥ споживач≥в. њхн≥й перел≥к не маЇ вичерпного характеру.
ƒе¤к≥ з зазначених способ≥в захисту можуть бути застосован≥ лише судом (наприклад, визнанн¤ повн≥стю або частково нед≥йсними акт≥в орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, акт≥в ≥нших суб'Їкт≥в, що суперечать законодавству, ущемл¤ють права та законн≥ ≥нтереси суб'Їкта господарюванн¤ або споживач≥в; визнанн¤ нед≥йсними господарських угод з п≥дстав, передбачених законом). ≤нш≥ способи захисту можуть бути застосован≥ ¤к за допомогою суду, так ≥ самост≥йно суб'Їктом господарюванн¤ (наприклад, в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, застосуванн¤ штрафних санкц≥й). ќперативно-господарськ≥ санкц≥њ застосовуютьс¤ самост≥йно суб'Їктом господарюванн¤ в односторонньому пор¤дку. јдм≥н≥стративно-господарськ≥ санкц≥њ застосовуютьс¤

уповноваженими органами державноњ влили тю органами м≥сце-вого самовр¤дуванн¤.
ќдним з важливвих ≥ розповсюджених способ≥в захисту прав субЇкт≥в д≥¤льност≥ Ї визнанн¤ господарським су-дом видагого державним або ≥ншим органом незаконного акта нед≥йсним (повн≥стю або частково). як св≥дчить господарська практика, в актах державних та ≥нших орган≥в досить часто м≥ст¤тьс¤ положенн¤, що спричин¤ють порушенн¤ пор¤дку створенн¤, л≥кв≥дац≥њ ≥ реорган≥зац≥њ п≥дприЇмств, пор¤дку видач≥ або вилученн¤ земельних д≥л¤нок, порушенн¤, пов'¤зан≥ з передачею майна, з≥ зм≥ною форми власност≥ тощо. ” судов≥й практиц≥ пом≥тне зростанн¤ к≥лькост≥ справ про визнанн¤ нед≥йсними акт≥в ненормативного характеру, прийн¤тих м≥н≥стерствами, в≥домствами ≥ державними ком≥тетами, обласними ≥ районними радами тощо.
ƒетально так≥ способи захисту, ¤к в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, застосуванн¤ штрафних санкц≥й, оперативно-господарських санкц≥й, адм≥н≥стративно-господарських санкц≥й регламентовано в розд≥л≥ V √осподарського кодексу ”крањни (див. коментар до в≥дпов≥дних статей).
ƒл¤ захисту своњх прав суб'Їкти господарюванн¤ ≥ споживач≥ можуть використовувати одночасно два або б≥льше способ≥в захисту. “ак, при виданн≥ державним органом акта, що порушуЇ права суб'Їкта господарюванн¤, в≥н вправ≥ вимагати ¤к визнанн¤ нед≥йсним такого акта, так ≥ в≥дшкодуванн¤ в судовому пор¤дку збитк≥в, завданих йому внасл≥док виконанн¤ вказ≥вок державних або ≥нших орган≥в або њхн≥х посадових ос≥б, що призвели до порушенн¤ прав суб'Їкта господарюванн¤, а також внасл≥док неналежного зд≥йсненн¤ такими органами або њх посадовими особами передбачених законодавством обов'¤зк≥в стосовно суб'Їкта господарюванн¤.
3. ѕор¤док захисту прав суб'Їкт≥в господарюванн¤ ≥ споживач≥в визначаЇтьс¤ √осподарським кодексом ”крањни, √осподарським процесуальним кодексом ”крањни та ≥ншими нормативно-правовими актами.
—татт¤ 21. ќб'Їднанн¤ п≥дприЇмц≥в
1. « метою спри¤нн¤ розвитков≥ нац≥ональноњ економ≥ки, њњ ≥нтеграц≥њ у св≥тове господарство, а також створенн¤ спри¤тли-■нх умов дл¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ можуть створюватис¤ торгово-промислов≥ палати ¤к добров≥льн≥ об'Їднанн¤ п≥дприЇмц≥в та орган≥зац≥й. “оргово-промислова палата Ї недержавною самовр¤дною статутною орган≥зац≥Їю, створеною на засадах членства, що мас статус юридичноњ особи.
68

2. ƒержава спри¤Ї торгово-промисловим палатам у виконанн≥
ними статутних завдань.
3. ѕор¤док утворенн¤ та д≥¤льност≥ торгово-промислових па
лат встановлюЇтьс¤ законом.
4. —уб'Їкти господарюванн¤ Ч роботодавц≥ мають право на
об'Їднанн¤ в орган≥зац≥њ роботодавц≥в дл¤ реал≥зац≥њ та захисту
своњх прав.
5. ќрган≥зац≥њ роботодавц≥в Ї самовр¤дними статутними ор
ган≥зац≥¤ми, що утворюютьс¤ на засадах добров≥льност≥ та р≥в
ноправност≥ з метою представництва ≥ захисту законних ≥нтере
с≥в роботодавц≥в. ќрган≥зац≥њ роботодавц≥в можуть об'Їднувати
с¤ у сп≥лки та ≥нш≥ статутн≥ об'Їднанн¤ роботодавц≥в.
6. ѕор¤док утворенн¤ та засади д≥¤льност≥ орган≥зац≥й та
об'Їднань роботодавц≥в визначаютьс¤ законом.
1. 4.1 статт≥, що коментуЇтьс¤, передбачаЇ можлив≥сть створенн¤ п≥дприЇмц¤ми торгово-промислових палат ¤к добров≥льних об'Їднань.  р≥м того, визначений статус торгово-промисловоњ палати ¤к юридичноњ особи, недержавноњ самовр¤дноњ статутноњ орган≥зац≥њ, створеноњ на засадах членства.
¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро торгово-промислов≥ палати в ”крањн≥ї в≥д 02.12.97 р. торгово-промислова палата Ї недержавною неприбутковою самовр¤дною орган≥зац≥Їю, ¤ка об'ЇднуЇ юридичних ос≥б, що створен≥ ≥ д≥ють в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни, ≥ громад¤н ”крањни, зареЇстрованих ¤к п≥дприЇмц≥, та њхн≥ об'Їднанн¤.
” «акон≥ м≥ститьс¤ спец≥альна вказ≥вка: торгово-промислова палата (“ѕѕ) може займатис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю лише у тому обс¤з≥, в ¤кому це необх≥дно дл¤ виконанн¤ њњ статутних завдань. ќдержаний нею прибуток не розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж членами “ѕѕ, а спр¤мовуЇтьс¤ на виконанн¤ њњ статутних завдань.
“ѕѕ Ї юридичною особою ≥ в≥дпов≥даЇ за своњми обов'¤зками вс≥ма коштами ≥ майном, що њй належить. “ѕѕ не в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми своњх член≥в, так само ¤к члени “ѕѕ не в≥дпов≥дають за 'њњ зобов'¤занн¤ми. “ѕѕ не в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми створених нею п≥дприЇмств та ≥нших орган≥зац≥й, так само ¤к п≥дприЇмства та ≥нш≥ орган≥зац≥њ не в≥дпов≥дають за зобов'¤занн¤ми “ѕѕ.
¬≥дпов≥дно до «акону, назва Ђторгово-промислова палатаї ≥ створен≥ на њњ основ≥ словосполученн¤ можуть використовуватись лише стосовно орган≥зац≥й, створених в≥дпов≥дно до цього «акону. ≤нш≥ орган≥зац≥њ не мають права використовувати у своњх назвах словосполученн¤ Ђторгово-промислова палатаї, Ђторгова палатаї або Ђпромислова палатаї ≥ не п≥дл¤гають державн≥й реЇстрац≥њ п≥д назвами, що м≥ст¤ть ц≥ словосполученн¤.
59

“ѕѕ маЇ печатку ≥з зображенн¤м своЇњ емблеми ≥ своњм най-. чу¤анн¤м, а також св≥й поточний рахунок та ≥нш≥ рахунки.
“аким чином, законодавством ”крањни встановлений статус “ѕѕ ¤к некомерц≥йноњ орган≥зац≥њ, що характеризуЇтьс¤ двома основними ознаками: неприбутков≥стю та нерозпод≥лом прибутку м≥ж њњ членами. «акон надав “ѕѕ статус юридичноњ особи з ус≥ма властивими њй ознаками, включаючи самост≥йну в≥дпов≥дальн≥сть за своњми зобов'¤занн¤ми та на¤вн≥сть в≥докремленого майна. –азом з тим “ѕѕ ч≥тко вид≥лен≥ з кола юридичних ос≥б шл¤хом введенн¤ спец≥альних обмежень на використанн¤ найменуванн¤ Ђ“ѕѕї у найменуванн¤х ≥нших комерц≥йних та неко-мерц≥йних орган≥зац≥й.
“ѕѕ створюютьс¤ з метою спри¤нн¤ розвитков≥ народного господарства та нац≥ональноњ економ≥ки, њњ ≥нтеграц≥њ у св≥тову господарську систему, формуванню сучасних промисловоњ, ф≥нансовоњ ≥ торговельноњ ≥нфраструктур, створенню спри¤тливих умов дл¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, всеб≥чному розвитков≥ ус≥х вид≥в п≥дприЇмництва, не заборонених законодавством ”крањни, науково-техн≥чних ≥ торговельних зв'¤зк≥в м≥ж украњнськими п≥дприЇмц¤ми ≥ п≥дприЇмц¤ми заруб≥жних крањн.
«
ап≥г'њи≥≤—≈и≥≥ “““ѕ — а÷ƒйпѕЋЎѕ X шд ^г.
спри¤нн¤ розвитков≥ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в, експорту украњнських товар≥в ≥ послуг, наданн¤ практичноњ допомоги п≥дприЇмц¤м у проведенн≥ торгово-економ≥чних операц≥й на внутр≥шньому та зовн≥шньому ринках, освоЇнн≥ нових форм сп≥вроб≥тництва;
представленн¤ ≥нтерес≥в член≥в палати з питань господарськоњ д≥¤льност≥ ¤к в ”крањн≥, так ≥ за њњ межами;
орган≥зац≥¤ взаЇмод≥њ м≥ж суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, координац≥¤ њх взаЇмов≥дносин з державою в особ≥ њњ орган≥в;
участь в орган≥зац≥њ в ”крањн≥ та за кордоном профес≥йного навчанн¤ ≥ стажуванн¤ фах≥вц≥в Ч громад¤н ”крањни з питань п≥дприЇмництва, розвитку конкуренц≥њ, а також у розробленн≥ та реал≥зац≥њ державних ≥ м≥ждержавних програм у ц≥й галуз≥;
наданн¤ дов≥дково-≥нформац≥йних послуг, основних в≥домостей, що не Ї комерц≥йною таЇмницею, про д≥¤льн≥сть украњнських п≥дприЇмств ≥ п≥дприЇмств заруб≥жних крањн зг≥дно з нац≥ональним законодавством, спри¤нн¤ поширенню, зокрема через засоби масовоњ ≥нформац≥њ, знань про економ≥ку ≥ науково-техн≥чн≥ дос¤гненн¤, законодавство, звичањ та правила торг≥вл≥ в ”крањн≥ ≥ заруб≥жних крањнах, можливост≥ зовн≥шньоеконом≥чного сп≥вроб≥тництва украњнських п≥дприЇмц≥в;
спри¤нн¤ в орган≥зац≥њ ≥нфраструктури ≥нформац≥йного обслуговуванн¤ п≥дприЇмництва;
60

наданн¤ послуг дл¤ зд≥йсненн¤ комерц≥йноњ д≥¤льност≥ ≥ноземним ф≥рмам та орган≥зац≥¤м;
встановленн¤ ≥ розвиток зв'¤зк≥в з ≥ноземними п≥дприЇмц¤ми, а також орган≥зац≥¤ми, що об'Їднують ≥ представл¤ють њх, участь у робот≥ м≥жнародних неур¤дових орган≥зац≥й та ≥нших сп≥льних орган≥зац≥й;
спри¤нн¤ розвитку торгових та ≥нших чесних звичањв у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥, участь у розробц≥ правил профес≥йноњ етики у конкуренц≥њ дл¤ р≥зних сфер п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, галузей економ≥ки, сп≥лок та об'Їднань п≥дприЇмц≥в;
виконанн¤ ≥нших завдань, передбачених статутом “ѕѕ.
2. ¬заЇмов≥дносини держави ≥ торгово-промислових палат ви
значен≥ таким чином: державн≥ органи спри¤ють “ѕѕ у вико
нанн≥ ними статутних завдань, зд≥йснюють контроль ≥ нагл¤д за
д≥¤льн≥стю “ѕѕ у межах своњх повноважень в≥дпов≥дно до зако
нодавства, однак не допускаЇтьс¤ втручанн¤ державних орган≥в
та њхн≥х посадових ос≥б у д≥¤льн≥сть “√Ў, так само ¤к ≥ втручанн¤
“ѕѕ у д≥¤льн≥сть державних орган≥в та "њхн≥х посадових ос≥б.
3.  р≥м √осподарського кодексу ”крањни, д≥¤льн≥сть торгово-
промислових палат (“ѕѕ) регулюЇтьс¤ «аконом ”крањни Ђѕро
торгово-промислов≥ палати в ”крањн≥ї в≥д 02.12.97 р. ÷ей «акон
визначаЇ загальн≥ правов≥, економ≥чн≥ ≥ соц≥альн≥ основи створен
н¤ торгово-промислових палат в ”крањн≥, встановлюЇ орган≥зац≥й
но-правов≥ форми ≥ напр¤ми њхньоњ д≥¤льност≥, а також принципи
њх взаЇмов≥дносин з державою.
” регламентац≥њ створенн¤ “ѕѕ п≥дкреслено принцип добров≥льност≥ Ч “ѕѕ створюютьс¤ за принципом добров≥льного об'Їднанн¤ њх засновник≥в, що пол¤гаЇ в прав≥ вибору входити або не входити до њњ складу.
” «акон≥ встановлен≥ к≥льк≥сн≥ обмеженн¤ стосовно “ѕѕ Ч вони створюютьс¤ на територ≥њ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, областей, м≥ст  иЇва ≥ —евастопол¤ (рег≥ональн≥ “ѕѕ), однак у межах кожноњ з адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць може бути створена т≥льки одна “ѕѕ.
Ќа територ≥њ ”крањни д≥Ї “ѕѕ ”крањни. “ѕѕ створюЇтьс¤ за ≥н≥ц≥ативою не менш ¤к 50 засновник≥в, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ. «асновники “ѕѕ скликають установчий з'њзд (конференц≥ю) або загальн≥ збори, на ¤ких приймаЇтьс¤ статут ≥ створюютьс¤ кер≥вн≥ органи “ѕѕ. „ленами “ѕѕ можуть бути т≥льки юридичн≥ особи, ¤к≥ створен≥ ≥ д≥ють в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни, та громад¤ни ”крањни, зареЇстрован≥ ¤к п≥дприЇмц≥, та њх об'Їднанн¤.
” «акон≥ визначен≥ вимоги до статуту “ѕѕ, що маЇ м≥стити: найменуванн¤ й мету д≥¤льност≥, завданн¤ та функц≥њ “ѕѕ; найменуванн¤ адм≥н≥стративно-територ≥альноњ одиниц≥, у межах ¤коњ
61

“ѕѕ зд≥йснюЇ свою д≥¤льн≥сть; умови ≥ пор¤док прийн¤тт¤ до маду член≥в “≤Ў ≥ виходу ;≥ нењ; нрави та обов'¤зки член≥в “≤Ў; њ,>р¤док створенн¤ кор≥нних орган≥в “≤Ў та ннин¤чонн¤ мрж њхньоњ компетенц≥њ, терм≥ни повноважень ≥ пор¤док прийн¤тт¤ ними –≥шень; в≥домост≥ про джерела формуванн¤ майна “≤Ў; пор¤док внесенн¤ зм≥н до статуту; пор¤док припиненн¤ д≥¤льност≥ “≤Ў ≥ правонаступннцтво на њњ майно та кошти; право “ѕѕ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни створювати, реорган≥зовувати, л≥кв≥дувати п≥дприЇмства та орган≥зац≥њ дл¤ виконанн¤ своњх статутних завдань. ƒо статуту можуть включатис¤ й ≥нш≥ положенн¤, що стосуютьс¤ д≥¤льност≥ “ѕ≤≤. —татут “≤Ў не повинен суперечити законодавству ”крањни, а статут рег≥ональноњ “ѕѕ Ч також статуту “ѕѕ ”крањни.
“ѕѕ п≥дл¤гають державн≥й реЇстрац≥њ в пор¤дку, в≥дм≥нному в≥д д≥ючого стосовно юридичних ос≥б Ч суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ќсобливост≥ державноњ реЇстрац≥њ “ѕѕ пол¤гають у тому, що державна реЇстрац≥¤ “ѕѕ ”крањни зд≥йснюЇтьс¤ ћ≥н≥стерством юстиц≥њ ”крањни, “ѕѕ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим Ч √оловним управл≥нн¤м юстиц≥њ ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, ≥нших торгово-промислових палат Ч в≥дпов≥дно обласними,  ињвським ≥ —евастопольським м≥сцевими управл≥нн¤ми юстиц≥њ. “ѕѕ набуваЇ статусу юридичноњ особи з дн¤ њњ державноњ реЇстрац≥њ.
ƒ≥¤льн≥сть “ѕѕ припин¤Їтьс¤ шл¤хом њњ л≥кв≥дац≥њ, ¤ка провадитьс¤ за р≥шенн¤м засновник≥в “ѕѕ або за р≥шенн¤м њњ вищого кер≥вного органу. “ѕѕ може бути л≥кв≥довано також за р≥шенн¤м суду у випадках ≤ пор¤дку, встановлених законодавством ”крањни.
“ѕѕ надан≥ численн≥ права. —еред важливих повноважень, ¤кими над≥лено лише “ѕѕ ”крањни, сл≥д зазначити:
засв≥дченн¤ обставин форс-мажору в≥дпов≥дно до умов зовн≥шньоторговельних операц≥й ≥ м≥жнародних договор≥в ”крањни, а також торговельн≥ ≥ портов≥ звичањ, прийн¤т≥ в ”крањн≥;
веденн¤ недержавного реЇстру украњнських п≥дприЇмц≥в за њхньою згодою, ф≥нансове становище ¤ких св≥дчить про над≥йн≥сть њх ¤к партнер≥в у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥ в ”крањн≥ та за њњ межами;
при “ѕѕ ”крањни д≥ють ћ≥жнародний комерц≥йний арб≥тражний суд ≥ ћорська арб≥тражна ком≥с≥¤, д≥¤льн≥сть ¤ких регулюЇтьс¤ законодавством ”крањни.
4, 4.4 статт≥, що коментуЇтьс¤, передбачаЇ право суб'Їкт≥в господарюванн¤ Ч роботодавц≥в на об'Їднанн¤ в орган≥зац≥њ роботодавц≥в дл¤ реал≥зац≥њ ≥ захисту своњх прав.
¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро орган≥зац≥њ роботодавц≥вї в≥д 24.05.2001 р. роботодавц≥ мають право на свободу об'Їднанн¤ в орган≥зац≥њ роботодавц≥в дл¤ зд≥йсненн¤ ≥ захисту своњх прав ≥
62

задоволенн¤ соц≥альних, економ≥чних та ≥нших законних ≥нтерес≥в на основ≥ в≥льного волеви¤вленн¤ без будь-¤кого попереднього дозволу, вступу в так≥ орган≥зац≥њ на умовах ≥ в пор¤дку, визначених њхн≥ми статутами, участ≥ в орган≥зац≥¤х роботодавц≥в, а також в≥льного виходу з них на умовах ≥ в пор¤дку, визначених законодавством ≥ њхн≥ми статутами, м≥жнародними договорами ”крањни, згоду на обов'¤зков≥сть ¤ких надано ¬ерховною –адою ”крањни. ƒл¤ виконанн¤ своњх статутних завдань орган≥зац≥њ роботодавц≥в мають право на добров≥льних основах створювати або вступати в об'Їднанн¤ орган≥зац≥й роботодавц≥в ≥ в≥льно виходити з них.
5. ” ч.5 статт≥, що коментуЇтьс¤, надане визначенн¤ орган≥за
ц≥њ роботодавц≥в.
¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро орган≥зац≥њ роботодавц≥вї орган≥зац≥¤ роботодавц≥в Ч це сусп≥льна неприбуткова орган≥зац≥¤, що поЇднуЇ роботодавц≥в на основах добров≥льност≥ ≥ р≥вноправност≥ з метою представництва та захисту њхн≥х прав та ≥нтерес≥в.
6. «аконодавство ”крањни про орган≥зац≥њ роботодавц≥в та њхн≥
об'Їднанн¤ становить  онституц≥¤ ”крањни, «акон ”крањни Ђѕро
об'Їднанн¤ громад¤нї, «акон ”крањни Ђѕро орган≥зац≥њ роботодав
ц≥вї, ≥нш≥ нормативно-правов≥ акти, видан≥ в≥дпов≥дно до нього, а
також законодавство про соц≥альне партнерство, профес≥йн≥ союзи.
«акон Ђѕро орган≥зац≥њ роботодавц≥вї визначаЇ правов≥, економ≥чн≥, орган≥зац≥йн≥ засади створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ орган≥зац≥й роботодавц≥в, форми ≥ напр¤ми њхньоњ д≥¤льност≥, а також принципи њхньоњ взаЇмод≥њ з органами державноњ влади та органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤, профес≥йними союзами, њх об'Їднанн¤ми, ≥ншими об'Їднанн¤ми громад¤н.
ќрган≥зац≥њ роботодавц≥в та њхн≥ об'Їднанн¤ створюютьс¤ ≥ д≥ють на таких основних принципах: законност≥; добров≥льност≥ вступу ≥ свободи виходу; р≥вноправност≥ член≥в; самовр¤дуванн¤; гласност≥; в≥дпов≥дальност≥ за виконанн¤ вз¤тих зобов'¤зань. ќрган≥зац≥њ роботодавц≥в створюютьс¤ ≥ д≥ють за територ≥альною або галузевою ознакою ≥ мають статус м≥сцевих, обласних, республ≥канських јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥жнародних. «асновниками орган≥зац≥њ роботодавц≥в можуть бути не менше дес¤ти роботодавц≥в або два ≥ б≥льше роботодавц≥в певноњ галуз≥ дл¤ створенн¤ галузевоњ орган≥зац≥њ роботодавц¤.