—татт¤ 17. ѕодатки в механ≥зм≥ державного

регулюванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥

чшмад, суо Їкт≥в господарюванн¤ та громад¤н.



2. « метою вир≥шенн¤ найважлив≥ших економ≥чних ≥ соц≥а≠
льних завдань держави закони, ¤кими регулюЇтьс¤ оподатку≠
ванн¤ суб'Їкт≥в господарюванн¤, повинн≥ передбачати:

оптимальне поЇднанн¤ ф≥скальноњ та стимулюючоњ функц≥й оподаткуванн¤;

стаб≥льн≥сть (незм≥нн≥сть) прот¤гом к≥лькох рок≥в загальних правил оподаткуванн¤;

усуненн¤ подв≥йного оподаткуванн¤;

узгоджен≥сть з податковими системами ≥нших крањн.

3. —тавки податк≥в мають нормативний характер ≥ не мо≠
жуть встановлюватись ≥ндив≥дуально дл¤ окремого суб'Їкта гос≠
подарюванн¤.

4. —истема оподаткуванн¤ в ”крањн≥ повинна передбачати
граничн≥ розм≥ри податк≥в ≥ збор≥в, ¤к≥ можуть справл¤тись з
суб'Їкт≥в господарюванн¤. ѕри цьому податки та ≥нш≥ обов'¤з≠
ков≥ платеж≥, що в≥дпов≥дно до закону включаютьс¤ до ц≥ни
товар≥в (роб≥т, послуг) або в≥днос¤тьс¤ на њх соб≥варт≥сть, спла≠
чуютьс¤ суб'Їктами господарюванн¤ незалежно в≥д результат≥в
њх господарськоњ д≥¤льност≥.

1-4. «начною м≥рою на господарську д≥¤льн≥сть впливаЇ опо≠даткуванн¤. ¬становленн¤ та скасуванн¤ податк≥в та збор≥в (обо≠в'¤зкових платеж≥в) до бюджет≥в та в державн≥ ц≥льов≥ фонди, а також п≥льг њх платникам, зд≥йснюЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”кра≠њни, ¬ерховною –адою јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, а також с≥ль≠ськими, селищними, м≥ськими радами. Ўл¤хом наданн¤ подат≠кових п≥льг зд≥йснюЇтьс¤ стимулюванн¤ господарськоњ д≥¤льнос≠т≥, вкладенн¤ кап≥талу в окрем≥ сфери економ≥ки.

ћетою податкового регулюванн¤, з одного боку, Ї економ≥чний вплив на процеси формуванн¤ ф≥нансових кошт≥в суб'Їкт≥в гос-≥ подарюванн¤ шл¤хом вилученн¤ частини њх доход≥в, а з другого |Ч формуванн¤ централ≥зованих ф≥нансових фонд≥в держави за Храхунок цих вилучених засоб≥в. ѕодатков≥ надходженн¤ склада≠ють основну частину ресурс≥в та м≥сцевих бюджет≥в, знижаючи њх залежн≥сть в≥д субсид≥й, позик та неподаткових доход≥в.

ѕравов≥дносини, ¤к≥ складаютьс¤ м≥ж суб'Їктами господарю≠ванн¤ та податковими органами, в≥днос¤тьс¤ до правов≥дносин у сфер≥ орган≥зац≥њ господарськоњ д≥¤льност≥. ќднак ц≥ правов≥дно≠сини мають певну специф≥ку. якщо суб'Їкти господарюванн¤ виступають в≥д свого ≥мен≥, то податков≥ органи Ч в≥д ≥мен≥ дер≠жави. —уб'Їкти господарюванн¤ над≥лен≥ не т≥льки обов'¤зками, але й правами, зокрема правом на в≥дшкодуванн¤ сплаченого податку на додану варт≥сть. ¬≥дпов≥дно, податков≥ органи над≥ле≠н≥ не т≥льки правами щодо суб'Їкта господарюванн¤, але й певни≠ми обов'¤зками. ќбидв≥ сторони несуть майнову в≥дпов≥дальн≥сть за допущен≥ порушенн¤ законодавства про оподаткуванн¤.

46



¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств, в≥д 18.02.97 р. податок на прибуток в ”крањн≥ спра≠вл¤Їтьс¤ за ставкою «ќ в≥дсотк≥в (ун≥ф≥кований дл¤ вс≥х суб'Їк≠т≥в господарюванн¤ матер≥альноњ сфери виробництва, незалежно в≥д форм власност≥).

ќсновними принципами будуванн¤ та реформуванн¤ податко≠воњ системи Ї: обов'¤зков≥сть сплати податк≥в та збор≥в та встано≠вленн¤ в≥дпов≥дальност≥ платник≥в податк≥в за порушенн¤ подат≠кового законодавства; р≥внозначн≥сть та пропорц≥йн≥сть сплати податк≥в, р≥вн≥сть, недопущенн¤ будь-¤коњ дискрим≥нац≥њ суб'Їкт≥в господарюванн¤; соц≥альна справедлив≥сть; стаб≥льн≥сть Ч забез≠печенн¤ незм≥нност≥ оподаткуванн¤ прот¤гом бюджетного року; економ≥чна обгрунтован≥сть; р≥вном≥рн≥сть сплати та де¤к≥ ≥нш≥.

÷≥ принципи покладен≥ в основу новоњ редакц≥њ «акону ”кра≠њни Ђѕро систему оподаткуванн¤ї в≥д 18.02.97 р., ¤ка визначаЇ пон¤тт¤ податку та збору (обов'¤зкового платежу). ѕ≥д податком та збором до бюджет≥в та державн≥ ц≥льов≥ фонди, в≥дпов≥дно до цього закону, сл≥д розум≥ти обов'¤зковий внесок до бюджету в≥д≠пов≥дного р≥вн¤ чи державного ц≥льового фонду, ¤кий зд≥йсню≠Їтьс¤ платником в пор¤дку та на умовах, що визначаютьс¤ зако≠нами ”крањни про оподаткуванн¤.

ƒержавн≥ ц≥льов≥ фонди Ч це фонди, ¤к≥ створен≥ в≥дпов≥дно до закон≥в ”крањни та формуютьс¤ за рахунок визначених зако≠нами податк≥в та збор≥в (обов'¤зкових платеж≥в) юридичних та ф≥зичних ос≥б незалежно в≥д форм власност≥. ÷≥ фонди включа≠ютьс¤ до ƒержавного бюджету. —укупн≥сть податк≥в та збор≥в (обо≠в'¤зкових платеж≥в) в бюджети та державн≥ ц≥льов≥ фонди скла≠дають систему оподаткуванн¤. ќб'Їктами оподаткуванн¤ Ї дохо≠ди (прибуток), додана варт≥сть продукц≥њ (роб≥т, послуг), спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в, майно юридичних та ф≥зич≠них ос≥б та ≥нш≥ об'Їкти, ¤к≥ визначен≥ законами ”крањни про оподаткуванн¤.

÷ей «акон визначаЇ, що в ”крањн≥ справл¤ютьс¤ загальнодер≠жавн≥ податки ≥ збори (обов'¤зков≥ платеж≥) та м≥сцев≥ податки ≥ збори. ƒо загальнодержавних в≥днос¤тьс¤: податок на додану варт≥сть; акцизний зб≥р; податок на прибуток п≥дприЇмств; пода≠ток на доходи ф≥зичних ос≥б; мито; державне мито; податок на нерухоме майно (нерухом≥сть); плата (податок) за землю; рентн≥ платеж≥; податок з власник≥в транспортних засоб≥в та ≥нших са≠мох≥дних машин та механ≥зм≥в; податок на промисел; зб≥р за спе≠ц≥альне використанн¤ природних ресурс≥в; зб≥р за забрудненн¤ навколишнього середовища та р¤д ≥нших збор≥в.

ƒо м≥сцевих податк≥в та збор≥в в≥днесен≥: податок з реклами та комунальний податок, готельний зб≥р, зб≥р за парковку авто≠транспорту, ринковий та р¤д ≥нших.



 онтроль за правильн≥стю та своЇчасн≥стю збиранн¤ податк≥в та збор≥в зд≥йснюють державн≥ податков≥ органи в межах повно≠важень, визначених законами.

«акон м≥стить положенн¤ про оподаткуванн¤ операц≥й особ≠ливого виду, зокрема: оподаткуванн¤ товарообм≥нних (бартерних) операц≥й; страхових операц≥й; операц≥й з розрахунками в ≥нозем≠н≥й валют≥; операц≥й торг≥вл≥ ц≥нними паперами та дериватива-ми; сум≥сноњ д≥¤льност≥ на територ≥њ ”крањни без створенн¤ юри≠дичноњ особи; операц≥й з борговими вимогами та зобов'¤занн¤ми та р¤д ≥нших.

ѕрибуток платник≥в податку, включаючи п≥дприЇмства, ¤к≥ основан≥ на власност≥ окремоњ ф≥зичноњ особи, в≥дпов≥дно до зако≠ну, оподатковуЇтьс¤ за ставкою «ќ в≥дсотк≥в до об'Їкта оподатку≠ванн¤.

Ќайважлив≥шим видом непр¤мих податк≥в в ”крањн≥ Ї пода≠ток на додану варт≥сть. Ѕазою оподаткуванн¤ визнаютьс¤ опера≠ц≥њ платник≥в податку з продажу товар≥в (роб≥т, послуг) на митн≥й територ≥њ ”крањни, а також ввезенн¤ на митну територ≥ю чи виве≠зенн¤ з нењ товар≥в, наданих послуг та виконаних роб≥т.

« 2000 р. у ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни знаходитьс¤ проект ѕода≠ткового кодексу, ¤кий був внесений  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањ≠ни. ¬ ньому визначен≥ 23 види загальнодержавних та м≥сцевих податк≥в та збор≥в зам≥сть 39, передбачених чинним «аконом ”крањни Ђѕро систему оподаткуванн¤ї. –озширено обс¤г прав суб'Їкт≥в господарюванн¤ Ч платник≥в податк≥в. ¬≥дпов≥дно до проекту ѕодаткового кодексу ”крањни формуванн¤ доходноњ час≠тини ƒержавного бюджету буде забезпечуватись переважно за рахунок оподаткуванн¤ доход≥в ф≥зичних ос≥б, прибутку юридич≠них ос≥б, земл≥ та майна. –≥вень з≥бранн¤ податк≥в, збор≥в та ≥н-к ших обов'¤зкових платеж≥в повинен складати до «ќ в≥дсотк≥в ≤ валового внутр≥шнього продукту. «ам≥сть ставок оподаткуванн¤ ' ф≥зичних ос≥б (10, 20, 30 та 40 в≥дсотк≥в) передбачено вести три Ч 10, 20 та «ќ в≥дсотк≥в.

ўодо податку на додану варт≥сть проектом ѕодаткового коде≠ксу передбачено зниженн¤ податковоњ ставки з 20 до 18, з в≥дм≥≠ною положень про зв≥льненн¤ в≥д податку на додану варт≥сть то≠вар≥в критичного експорту та нульовоњ ставки при продажу ≥мпо≠ртованоњ електроенерг≥њ, газу, вуг≥льних та торф'¤них брикет≥в. ” проект≥ ѕодаткового кодексу передбачено також скороченн¤ пе≠рел≥ку п≥дакцизних товар≥в до семи груп: спирт та алкогольн≥ напоњ, пиво, бензин та дизельне паливо, транспортн≥ засоби та шини до них, ювел≥рн≥ вироби, послуги моб≥льного зв'¤зку. «апропоно≠вано включити зб≥р до ƒержавного соц≥ального фонду, розм≥р ¤кого передбачаЇтьс¤ встановити на р≥вн≥ 25 в≥дсотк≥в в≥д фонду оплати прац≥. ѕроектом передбачено значна реструктуризац≥¤ м≥сцевих

48



Ддатк≥в та .бор≥в та дозв≥л м≥сцевим органам влади встановлю≠вати м≥сцев≥ акцизн≥ збори на п≥дакцизну продукц≥ю.

—татт¤ 18. ќбмеженн¤ монопол≥зму та спри¤нн¤ змагальност≥ у сфер≥ господарюванн¤

1 ƒержава зд≥йснюЇ антимонопольно-конкурентну пол≥тику та спри¤Ї розвитков≥ змагальност≥ у сфер≥ господарюванн¤ на основ≥ загальнодержавних програм, що затверджуютьс¤ ¬ерхо≠вною –адою ”крањни за поданн¤м  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

2. ƒержавна пол≥тика у сфер≥ економ≥чноњ конкуренц≥њ, обме≠
женн¤ монопол≥зму в господарськ≥й д≥¤льност≥ та захисту су≠
б'Їкт≥в господарюванн¤ ≥ споживач≥в в≥д недобросов≥сноњ кон≠
куренц≥њ зд≥йснюЇтьс¤ уповноваженими органами державноњ
влади та органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

3. ќрганам державноњ влади та органам м≥сцевого самовр¤≠
дуванн¤, њх посадовим особам заборон¤Їтьс¤ приймати акти та
вчин¤ти д≥њ, ¤к≥ усувають конкуренц≥ю або необірунтовано спри≠
¤ють окремим конкурентам у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥, чи
запроваджують обмеженн¤ на ринку, не передбачене законо≠
давством. «аконом можуть бути встановлен≥ вин¤тки з цього
правила з метою забезпеченн¤ нац≥ональноњ безпеки, оборони
чи ≥нших загальносусп≥льних ≥нтерес≥в.

4. ѕравила конкуренц≥њ та норми антимонопольного регулю≠
ванн¤ визначаютьс¤ цим  одексом та ≥ншими законами.

1. ƒержавна програма демонопол≥зац≥њ економ≥ки та розвитку конкуренц≥њ затверджена ѕостановою ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 21.12.93 р.

ƒл¤ сучасного етапу розвитку економ≥ки ”крањни одн≥Їю з актуальних Ї проблема демонопол≥зац≥њ та антимонопольне регу≠люванн¤ з боку держави. ќдним з ключових завдань перех≥дного пер≥оду Ї створенн¤ необх≥дних умов дл¤ по¤вленн¤ конкуренц≥њ м≥ж п≥дприЇмствами. ѕо-перше, потр≥бн≥ закони, ¤к≥ дозвол¤ють та стимулюють п≥дприЇмц≥в до створенн¤ нових ф≥рм. ѕо-друге, процес великоњ приватизац≥њ одночасно повинен передбачати ство≠ренн¤ конкурентних ринк≥в. ѕо-третЇ, повинн≥ бути в≥дкрити вну≠тр≥шн≥ ринки дл¤ ≥ноземного б≥знесу. ѕо-четверте, повинн≥ вико≠нуватись закони, ¤к≥ заохочують конкуренц≥ю, заборон¤ють моно≠пол≥стичн≥ об'Їднанн¤ чи угоду стосовно ц≥н.

 р≥м цього, держава призвана законодавчо оформити та реа≠льно зд≥йснити демонопол≥зац≥ю економ≥ки. ÷е особливо важно ” перех≥дний пер≥од, коли конкуренц≥¤ серед в≥тчизн¤них п≥д≠приЇмств Ї ще слабкою через монопол≥стичний характер економ≥-

49



ки, а ≥ноземна економ≥чна црисутн≥сть в економ≥ц≥ ”крањни н≥! значна внасл≥док недол≥к≥в та протир≥ч пол≥тично-економ≥чиих

процес≥в та законодавчоњ бази.

ѕри неминуч≥й реструктуризац≥њ державних п≥дприЇмств Ч монопол≥ст≥в, к≥нцев≥ њх розм≥ри визначаютьс¤ критер≥Їм еконо≠м≥чноњ ефективност≥ та необх≥дн≥стю формуванн¤ конкурентного середовища. ƒемонопол≥зац≥¤ Ч не самоц≥ль. ” певних умовах ≥снуванн¤ монопол≥й виправдано. ѕо-перше, ¤кщо даному вироб≠нику протисто¤ть могутн≥ конкуренти з ≥нших крањн на внутр≥ш≠ньому та зовн≥шньому ринку, то розукрупненн¤ може послабити його. ѕо-друге, з орган≥зац≥йно-технолог≥чних причин. ѕо-третЇ, ≥снують природн≥ монопол≥њ на транспорт≥, в добувн≥й, енергови-робнич≥й, енергогенеруюч≥й та ≥нших галуз¤х виробничоњ та не≠виробничоњ сфер.

2. ƒержавна пол≥тика у сфер≥ розвитку економ≥чн≥й конкуре≠
нц≥њ та обмеженн¤ монопол≥зму в господарськ≥й д≥¤льност≥, зд≥й≠
сненн¤ заход≥в щодо демонопол≥зац≥њ економ≥ки, ф≥нансовоњ, ма≠
тер≥ально-техн≥чноњ, ≥нформац≥йноњ, консультац≥йноњ та ≥ншоњ п≥д≠
тримки суб'Їкт≥в господарюванн¤, спри¤нн¤ розвитку конкуренц≥њ,
зд≥йснюЇтьс¤ органами державноњ влади, органами м≥сцевого са≠
мовр¤дуванн¤ та органами адм≥н≥стративно-господарського управ≠
л≥нн¤ та контролю.

ƒержавний контроль за додержанн¤м законодавства про за≠хист економ≥чноњ конкуренц≥њ, захист ≥нтерес≥в суб'Їкт≥в господа≠рюванн¤ та споживач≥в в≥д його порушень зд≥йснюютьс¤ органа≠ми јнтимонопольного ком≥тету ”крањни.

3. ќргани влади, органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, органи ад≠
м≥н≥стративно-господарського управл≥нн¤ та контролю зобов'¤≠
зан≥ спри¤ти јнтимонопольному ком≥тету ”крањни в зд≥йсненн≥
його повноважень в сфер≥ п≥дтримки та захисту економ≥чн≥й кон≠
куренц≥њ, обмеженн¤ монопол≥зму та контролю за додержанн¤м
законодавства про захист економ≥чн≥й конкуренц≥њ.

ќргани влади, органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, а також орга≠ни адм≥н≥стративно-господарського управл≥нн¤ та контролю зо≠бов'¤зан≥ спри¤ти розвитку конкуренц≥њ та не зд≥йснювати будь-¤ких неправом≥рних д≥й, ¤к≥ можуть мати негативний вплив на конкуренц≥ю (див. ст. 31 √  та коментар до нењ).

4. —истема антимонопольно-конкурентного законодавства вклю≠
чаЇ сукупн≥сть нормативно-правових акт≥в. ѕерш за все, ст. 42
 онституц≥њ встановлюЇ: Ђƒержава забезпечуЇ захист конкурен≠
т≥ у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥. Ќе допускаютьс¤ зловживан≠
н¤ монопольним становищем на ринку, неправом≥рне обмеженн¤
конкуренц≥њ та недобросов≥сна конкуренц≥¤. ¬иди та меж≥ моно≠
пол≥њ визначаютьс¤ закономї. ” ст. 92  онституц≥њ закр≥плена
необх≥дн≥сть виключно законодавчого визначенн¤ правил конку≠
ренц≥њ та норм антимонопольного регулюванн¤.

50

 р≥м цього, антимонопольно-конкурентне законодавство ”крањни включаЇ закони ”крањни Ђѕро јнтнмонопольний ком≥тет ”крањниї в≥д 26.11.93 р., Ђѕро захист в≥д недобросов≥сноњ конкуренц≥њї в≥д 07.06.96 р., Ђѕро захист економ≥чноњ конкуренц≥њї в≥д 11.01.01 р. тощо (див. ст. 41 √  та коментар до нењ).