Ќауково-практичний коментар  рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

–озд≥л XIX «Ћќ„»Ќ» ѕ–ќ“» ¬—“јЌќ¬Ћ≈Ќќ√ќ ѕќ–яƒ ” Ќ≈—≈ЌЌя ¬≤…—№ ќ¬ќѓ —Ћ”∆Ѕ» (¬≤…—№ ќ¬≤ «Ћќ„»Ќ»)

—татт¤ 406. ѕорушенн¤ статутних правил взаЇмов≥дносин м≥ж в≥йськовослужбовц¤ми за в≥дсутност≥ в≥дносин п≥длеглост≥

1. ѕорушенн¤ статутних правил взаЇмов≥дносин м≥ж в≥йськовослужбовц¤ми за в≥дсутност≥ м≥ж ними в≥дносин п≥длеглост≥, що ви¤вилос¤ в завданн≥ побоњв чи вчиненн≥ ≥ншого насильства,Ч

 

караЇтьс¤ арештом на строк до шести м≥с¤ц≥в або триманн¤м у дисципл≥нарному батальйон≥ на строк до одного року, або позбавленн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в.

 

2. “е саме д≥¤нн¤, ¤кщо воно вчинене щодо к≥лькох ос≥б або запод≥¤ло легк≥ чи середньоњ т¤жкост≥ т≥лесн≥ ушкодженн¤, а також таке, що маЇ характер знущанн¤ або глумленн¤ над в≥йськовослужбовцем,Ч

 

караЇтьс¤ триманн¤м у дисципл≥нарному батальйон≥ на строк до двох рок≥в або позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д двох до пТ¤ти рок≥в.

 

3. ƒ≥¤нн¤, передбачен≥ частинами першою або другою ц≥Їњ статт≥, вчинен≥ групою ос≥б або ≥з застосуванн¤м зброњ, або так≥, що спричинили т¤жк≥ насл≥дки,Ч

 

караютьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д трьох до дес¤ти рок≥в.

 

1. ќсновний безпосередн≥й обТЇкт злочину Ч пор¤док взаЇмов≥дносин м≥ж в≥йськовослужбовц¤ми, ¤к≥ не знаход¤тьс¤ у в≥дносинах п≥длеглост≥, додатковий обовТ¤зковий обТЇкт Ч честь ≥ г≥дн≥сть людини. ƒодатковим факультативним його обТЇктом можуть бути житт¤ ≥ здоровТ¤ людини, ≥нш≥ сусп≥льн≥ ц≥нност≥,

 

2. « обТЇктивноњ сторони злочин пол¤гаЇ у порушенн≥ статутних правил взаЇмов≥дносин м≥ж в≥йськовослужбовц¤ми за в≥дсутност≥ м≥ж ними в≥дносин п≥длеглост≥, що ви¤вилос¤ у: 1) завданн≥ побоњв; 2) вчиненн≥ ≥ншого насильства.

 

ѕ≥д сшшг≥ушншии правилами в≥дносин м≥ж в≥йськовослужбовц¤ми сл≥д розум≥ти правила, визначен≥ передус≥м —татутом внутр≥шньоњ служби ≥ ƒисципл≥нарним статутом «бройних —ил ”крањни, д≥¤ ¤ких поширюЇтьс¤ на ≥нш≥ в≥йськов≥ формуванн¤ ”крањни.

 

«г≥дно з вказаними статутами в≥йськовослужбовц≥ повинн≥ пост≥йно бути зразком високоњ культури, скромност≥ й витримки, берегти в≥йськову честь, захищати свою й поважати г≥дн≥сть ≥нших людей. ¬≥дносини м≥ж в≥йськовослужбовц¤ми повинн≥ ірунтуватис¤ на взаЇмн≥й поваз≥, ≥ у питанн¤х служби вони звертаютьс¤ один до одного на У¬иФ. ¬≥йськова дисципл≥на зобовТ¤зуЇ кожного в≥йськовослужбовц¤, зокрема, додержуватис¤ визначених в≥йськовими статутами правил взаЇмов≥дносин м≥ж в≥йськовослужбовц¤ми, зм≥цнювати в≥йськове товариство, ви¤вл¤ти повагу один до одного, бути вв≥чливими ≥ додержуватис¤ в≥йськового етикету, поводитис¤ з г≥дн≥стю й честю, не допускати самому ≥ стримувати ≥нших в≥д нег≥дних вчинк≥в.

 

ƒо обовТ¤зк≥в солдата (матроса) вход¤ть, кр≥м того, обовТ¤зки ви¤вл¤ти повагу до старших за в≥йськовим званн¤м в≥йськовослужбовц≥в, шанувати честь ≥ г≥дн≥сть товариш≥в по служб≥, додержувати правил в≥йськовоњ вв≥чливост≥, повед≥нки та в≥йськового в≥танн¤.

 

ќск≥льки статутн≥ правила Ї обовТ¤зковими дл¤ в≥йськовослужбовц≥в незалежно в≥д того, чи знаход¤тьс¤ вони у розташуванн≥ в≥йськовоњ частини, д≥¤ ст. 40(3 поширюЇтьс¤ й на випадки, коли в≥дпов≥дне порушенн¤ в≥дбуваЇтьс¤ не в службовий час та/або поза межами в≥йськовоњ частини (п≥д час зв≥льненн¤ з розташуванн¤ частини, знаходженн¤ на л≥куванн≥, у в≥др¤дженн≥ тощо).

 

”казан≥ д≥њ можуть бути вчинен≥ у звТ¤зку з виконанн¤м винним ≥ потерп≥лим в≥йськовослужбовц¤ми обовТ¤зк≥в з в≥йськовоњ служби або не у звТ¤зку з виконанн¤м ними таких обовТ¤зк≥в, але п≥д час виконанн¤ њх. ¬загал≥, в≥дпов≥дн≥ насильницьк≥ д≥њ мають квал≥ф≥куватис¤ за ст. 406 у раз≥, ¤кщо вони фактично спричинили шкоду встановленому пор¤дку взаЇмов≥дносин м≥ж в≥йськовослужбовц¤ми, м≥ж ¤кими в≥дсутн≥ в≥дносини п≥длеглост≥.

 

якщо побоњ або ≥нше насильство були запод≥¤н≥ одним в≥йськовослужбовцем щодо ≥ншого виключно на ірунт≥ особистих непри¤зних або с≥мейних, майнових ≥ т.п. в≥дносин, так≥ д≥њ мають квал≥ф≥куватис¤ за статт¤ми, що передбачають в≥дпов≥дальн≥сть за в≥дпов≥дн≥ нев≥йськов≥ злочини.

 

¬≥дсутн≥сть м≥ж в≥йськовослужбовц¤ми в≥дносин п≥длеглост≥ означаЇ, що в≥йськовослужбовц≥ Ї р≥вними за посадами ≥ званн¤ми (р¤дов≥ (матроси), або сержанти (старшини), або прапорщики (м≥чмани), або оф≥цери) чи знаход¤тьс¤ у в≥дносинах старшинства, ¤к≥ визначаютьс¤ або безпосередньо њх командиром (начальником), або в≥йськовими званн¤ми (сержант ≥ молодший сержант, прапорщик ≥ старший прапорщик, лейтенант ≥ кап≥тан тощо).

 

ѕро пон¤тт¤ побоњ див. коментар до ст. 405. ≤нше насильство Ч це р≥зн≥ види ф≥зичного впливу на потерп≥лого, ¤к≥ не Ї побо¤ми ≥ не повТ¤зан≥ з≥ спричиненн¤м т≥лесних ушкоджень: нанесенн¤ л¤пасу, поштовх, звТ¤зуванн¤ чи ≥нше позбавленн¤ вол≥, насильницьке вчиненн¤ сексуальних розбещень, а так само погрози застосуванн¤ ф≥зичного насильства, повТ¤зан≥ з вимогами до потерп≥лого викону-. вати зам≥сть винного т≥ чи ≥нш≥ обовТ¤зки в≥йськовоњ служби (наприклад, обовТ¤зки днювального роти чи парку), надати йому особист≥ послуги (випрати б≥лизну, сходити в магазин), передати дл¤ споживанн¤ чи користуванн¤ продукти або ≥нш≥ предмети, що належать потерп≥лому на прав≥ приватноњ власност≥ або видан≥ у користуванн¤, тощо.

 

” де¤ких випадках порушенн¤ статутних правил взаЇмов≥дносин м≥ж в≥йськовослужбовц¤ми при в≥дсутност≥ м≥ж ними в≥дносин п≥длеглост≥, ¤ке виразилос¤ в ≥ншому насильств≥, може квал≥ф≥куватис¤ за сукупн≥стю злочин≥в, передбачених ч. 1 ст. 406 ≥ статт¤ми, ¤к≥ передбачають в≥дпов≥дальн≥сть за т≥ чи ≥нш≥ види незаконного заволод≥нн¤ майном або за злочини проти статевоњ недоторканост≥ тощо.

 

¬одночас вказане порушенн¤ статутних правил, вчинене у розташуванн≥ п≥дрозд≥лу, ¤кщо воно супроводжувалось нецензурною лайкою, про¤вами безсоромност≥, безчинством тощо, повн≥стю охоплюЇтьс¤ ст. 406 ≥ не потребуЇ додатковоњ квал≥ф≥кац≥њ за ст. 296.

 

3. —убТЇктом злочину Ї в≥йськовослужбовець, ¤кий не знаходитьс¤ у в≥дносинах п≥длеглост≥ з потерп≥лим. якщо до д≥й, вчинюваних таким в≥йськовослужбовцем, приЇднуЇтьс¤ в≥йськовослужбовець, ¤кий Ї начальником дл¤ потерп≥лого, його д≥њ сл≥д квал≥ф≥кувати ¤к перевищенн¤ в≥йськовою службовою особою влади чи службових повноважень (ст. 424). якщо, навпаки, до д≥й, вчинюваних в≥йськовослужбовцем, ¤кий не знаходитьс¤ у в≥дносинах п≥длеглост≥ з потерп≥лим, приЇднуЇтьс¤ в≥йськовослужбовець, ¤кий Ї п≥длеглим дл¤ потерп≥лого, д≥њ першого мають квал≥ф≥куватис¤ за ст. 406, а д≥њ п≥длеглого Ч за ч. 5 ст. 27 ≥ ст. 406. якщо ж незаконне насильство щодо начальника розпочалось д≥¤ми п≥длеглого, а вже пот≥м до них приЇднавс¤ в≥йськовослужбовець, ¤кий не знаходитьс¤ у в≥дносинах п≥длеглост≥ з потерп≥лим, його д≥њ квал≥ф≥куютьс¤ за ст. 406, а д≥њ п≥длеглого Ч за ст. 405. ¬ ус≥х перел≥чених ситуац≥¤х д≥њ в≥йськовослужбовц≥в не можуть бути квал≥ф≥кован≥ за ч. « ст. 406 ¤к вчинен≥ групою ос≥б, оск≥льки начальник ≥ п≥длеглий не Ї субТЇктами даного злочину.

 

4. —убТЇктивна сторона злочину у ц≥лому характеризуЇтьс¤ виною у форм≥ умислу. ѕри цьому ставленн¤ особи до застосуванн¤ насильства може характеризуватис¤ т≥льки пр¤мим умислом, а до його насл≥дк≥в Ч будь-¤кою формою вини. ” будь-¤кому випадку винний маЇ усв≥домлювати, що насильство вчин¤Їтьс¤ ним щодо в≥йськовослужбовц¤, з ¤ким у нього в≥дсутн≥ в≥дносини п≥длеглост≥.

 

ћотиви цього злочину, ¤к правило, не Ї особистими. «вичайно, вони повТ¤зан≥ з виконанн¤м обовТ¤зк≥в з в≥йськовоњ служби.

 

5.  вал≥ф≥куючими ознаками злочину Ї порушенн¤ вказаних правил: 1) щодо к≥лькох ос≥б; 2) ¤ке запод≥¤ло легк≥ чи середньоњ т¤жкост≥ т≥лесн≥ ушкодженн¤; 3) ¤ке маЇ характер знущанн¤ або глумленн¤ над в≥йськовослужбовцем.

 

ѕ≥д к≥лькома особами у ч. 2 ст. 406 розум≥ютьс¤ дв≥ чи б≥льше особи, ¤к≥ виступають ¤к потерп≥л≥, незалежно в≥д того, одночасно чи в р≥зний час щодо них було запод≥¤не насильство. «астосуванн¤ ж насильства щодо одн≥Їњ особи у р≥зний час за в≥дсутност≥ ≥нших квал≥ф≥куючих обставин квал≥ф≥куЇтьс¤ за ч. 1 ст. 406.

 

ѕро пон¤тт¤ легк≥ т≥лесн≥ ушкодженн¤, т≥лесн≥ ушкодженн¤ середньоњ т¤жкост≥ &ив. коментар до ст. ст. 125 ≥ 122.

 

«нущанн¤ або тлумлена¤ (ц≥ терм≥ни Ї синон≥мами) передбачаЇ вчиненн¤ насильства, ¤ке характеризуЇтьс¤ злобно-образливим ставленн¤м до потерп≥лого ≥ за своЇю суттю Ї видом жорстокого, нелюдського чи такого, що принижуЇ г≥дн≥сть, поводженн¤.  онкретно знущанн¤ може пол¤гати в утриманн≥ особи в умовах, ¤к≥ позбавл¤ють њњ будь-¤кого ≥з природних почутт≥в: зору, слуху, просторовоњ або часовоњ ор≥Їнтац≥њ, в утриманн≥ в прим≥щенн≥ з пост≥йним та голосним звуком або у п≥двал≥, де особа ризикуЇ наразитис¤ на небезпеку нападу щур≥в чи зм≥й, в позбавленн≥ сну, харчуванн¤ ≥ води, у виставленн≥ оголеноњ людини на оч≥ ≥нших людей, примушуванн≥ од¤гатис¤ так, щоби це викликало насм≥шки, примушуванн¤ њсти нењст≥вн≥ речовини. «вичайно вс≥ под≥бн≥ д≥њ морально ламають людину, викликають почутт¤ жаху, стрес тощо. ¬изнанн¤ њх знущанн¤м залежить також в≥д таких обставин, ¤к тривал≥сть та ≥нтенсивн≥сть в≥дпов≥дного поводженн¤, попередн≥й стан здоровТ¤ людини та можлив≥ насл≥дки дл¤ ф≥зичного ≥ псих≥чного здоровТ¤, стать, ≥нш≥ ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ потерп≥лого.

 

—л≥д враховувати, що не т≥льки знущанн¤, а й мученн¤ ¤к ознака злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121, означаЇ завданн¤ сильних ф≥зичних та/або моральних страждань (взагал≥ мученн¤ ≥ знущанн¤ Ї сум≥жними пон¤тт¤ми). ѕроте, ¤кщо особливе мученн¤ було способом запод≥¤нн¤ потерп≥лому т¤жкого т≥лесного ушкодженн¤, то д≥њ винного мають квал≥ф≥куватис¤ за сукупн≥стю злочин≥в, передбачених ч. « ст. 406 (за ознакою спричиненн¤ т¤жких насл≥дк≥в) ≥ ч. 2 ст. 121.

 

ќсобливо квал≥ф≥куючими ознаками злочину Ї: 1) вчиненн¤ його групою ос≥б; 2) застосуванн¤ зброњ; 3) т¤жк≥ насл≥дки.

 

ѕро пон¤тт¤ група ос≥б, застосуванн¤ зброњ див. коментар, в≥дпов≥дно, до ст. ст. 28, 404. ≈п≥зоди нестатутних д≥й, вчинен≥ групою ос≥б ≥ одноособове, повинн≥ розгл¤датис¤ ¤к реальна сукупн≥сть злочин≥в ≥ отримувати самост≥йну юридичну оц≥нку.

 

—л≥д мати на уваз≥, що нанесенн¤ одним ≥з учасник≥в групи лише одного-двох удар≥в, ¤к≥ не запод≥¤ли т≥лесних ушкоджень, також даЇ п≥дстави дл¤ квал≥ф≥кац≥њ його д≥й за ч. « ст. 406, оск≥льки винним усв≥домлювавс¤ факт вчиненн¤ насильства потерп≥лому групою ос≥б. ѕроте, характер та ступ≥нь участ≥ такого сп≥вучасника суд враховуЇ при призначенн≥ йому покаранн¤ (див. ч. 2 ст. 68).

 

“¤жкими насл≥дками мають визнаватис¤ спричиненн¤ потерп≥лому т¤жкого т≥лесного ушкодженн¤, його вбивство, замах на самогубство чи самогубство, самов≥льне залишенн¤ потерп≥лим частини або м≥сц¤ служби чи дезертирство, самокал≥ченн¤ потерп≥лого в знак протесту проти насильства, а так само знищенн¤ чи пошкодженн¤ бойовоњ техн≥ки чи ≥ншого в≥йськового майна, що запод≥¤ло значноњ шкоди держав≥, зрив виконанн¤ бойового завданн¤, виникненн¤ у в≥йськов≥й частин≥ масових безпор¤дк≥в тощо.

 

«апод≥¤нн¤ потерп≥лому т¤жкого т≥лесного ушкодженн¤ за обставин, що Ї квал≥ф≥куючими у злочин≥, передбаченому ст. 121, або його умисне вбивство внасл≥док порушенн¤ статутних правил взаЇмов≥дносин м≥ж в≥йськовослужбовц¤ми за в≥дсутност≥ м≥ж ними в≥дносин п≥длеглост≥ квал≥ф≥куютьс¤ за сукупн≥стю злочин≥в, передбачених ч. « ст. 406 ≥ ч. 2 ст. 121 або ч. ч. 1 чи 2 ст. 115.

 

—татут внутр≥шньоњ служби «бройних —≥м ”крањни в≥д 24 березн¤ 1999 р. (ст. ст. 11,33-34,49-50, 128).

 

ƒисципл≥нарний статут «бройних —ил ”крањни в≥д 24 березн¤ 1999 р. (ст. ст. 4-5).

 

—татт¤ 407. —амов≥льне залишенн¤ в≥йськовоњ частини або м≥сц¤ служби

1. —амов≥льне залишенн¤ в≥йськовоњ частини або м≥сц¤ служби в≥йськовослужбовцем строковоњ служби, а також незТ¤вленн¤ його вчасно без поважних причин на службу у раз≥ зв≥льненн¤ з частини, призначенн¤ або переведенн¤, незТ¤вленн¤ з в≥др¤дженн¤, в≥дпустки або з л≥кувального закладу тривал≥стю понад три доби, але не б≥льше м≥с¤ц¤ Ч

 

караютьс¤ триманн¤м у дисципл≥нарному батальйон≥ на строк до двох рок≥в або позбавленн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в.

 

2. —амов≥льне залишенн¤ в≥йськовоњ частини або м≥сц¤ служби в≥йськовослужбовцем (кр≥м строковоњ служби), а також незТ¤вленн¤ його вчасно на службу без поважних причин тривал≥стю понад дес¤ть д≥б, але не б≥льше м≥с¤ц¤, або хоч ≥ менше дес¤ти д≥б, але б≥льше трьох д≥б, вчинен≥ повторно прот¤гом року,Ч

 

караютьс¤ штрафом до ста неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н, або службовим обмеженн¤м на строк до двох рок≥в, або позбавленн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в.

 

3. —амов≥льне залишенн¤ в≥йськовоњ частини або м≥сц¤ служби, а також незТ¤вленн¤ вчасно на службу без поважних причин тривал≥стю понад один м≥с¤ць, вчинене особами, зазначеними в частинах перш≥й або друг≥й ц≥Їњ статт≥,Ч

 

караютьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д двох до пТ¤ти рок≥в.

 

4. —амов≥льне залишенн¤ в≥йськовоњ частини або м≥сц¤ служби, а також незТ¤вленн¤ вчасно на службу без поважних причин, вчинен≥ в умовах воЇнного стану або в бойов≥й обстановц≥,Ч

 

караютьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д пТ¤ти до дес¤ти рок≥в.

 

1. ќбТЇкт злочину Ч пор¤док проходженн¤ в≥йськовоњ служби.

 

2. « обТЇктивноњ сторони злочин пол¤гаЇ у д≥¤х або безд≥¤льност≥ ≥ маЇ складну структуру можливих форм його про¤ву:

 

1) самов≥льне залишенн¤ в≥йськовоњ частини або м≥сц¤ служби в≥йськовослужбовцем строковоњ служби тривал≥стю понад три доби, але не б≥льше м≥с¤ц¤ (ч. 1 ст. 407); 2) незТ¤вленн¤ в≥йськовослужбовц¤ строковоњ служби вчасно без поважних причин на службу у раз≥ зв≥льненн¤ з частини, призначенн¤ або переведенн¤, незТ¤вленн¤ з в≥др¤дженн¤, в≥дпустки або з л≥кувального закладу тривал≥стю понад три доби, але не б≥льше м≥с¤ц¤ (ч. 1 ст. 407);

 

3) самов≥льне залишенн¤ в≥йськовоњ частини або м≥сц¤ служби в≥йськовослужбовцем (кр≥м строковоњ служби) тривал≥стю: а) понад дес¤ть д≥б, але не б≥льше м≥с¤ц¤; б) хоч ≥ менше дес¤ти д≥б, але б≥льше трьох д≥б, вчинен≥ повторно прот¤гом року (ч. 2 ст. 407);

 

4) незТ¤вленн¤ в≥йськовослужбовц¤ (кр≥м строковоњ служби) вчасно на службу без поважних причин тривал≥стю: а) понад дес¤ть д≥б, але не б≥льше м≥с¤ц¤; б) хоч ≥ менше дес¤ти д≥б, але б≥льше трьох д≥б, вчинен≥ повторно прот¤гом року (ч. 2 ст. 407);

 

5) самов≥льне залишенн¤ в≥йськовоњ частини або м≥сц¤ служби будь-¤ким в≥йськовослужбовцем тривал≥стю понад один м≥с¤ць (ч. « ст. 407);

 

6) незТ¤вленн¤ вчасно на службу без поважних причин будь-¤кого в≥йськовослужбовц¤ тривал≥стю понад один м≥с¤ць (ч. « ст. 407).

 

—амов≥льним Ї таке залишенн¤ частини або м≥сц¤ служби, що вчинене без дозволу начальника (командира), ¤кий зг≥дно з законодавством уповноважений надавати такий дозв≥л.

 

¬≥йськовослужбовц≥ строковоњ служби за межами в≥йськовоњ частини мають право перебувати п≥д час зв≥льненн¤ (в межах гарн≥зону), а також п≥д час зан¤ть, роб≥т, л≥куванн¤, в≥дпустки, в≥др¤дженн¤, переведенн¤ тощо. ¬ињзд оф≥цер≥в, прапорщик≥в (м≥чман≥в), в≥йськовослужбовц≥в, що проход¤ть в≥йськову службу за контрактом, за меж≥ гарн≥зону зд≥йснюЇтьс¤ з дозволу командира в≥йськовоњ частини.

 

¬≥дпов≥дно до встановленого пор¤дку певн≥ категор≥њ в≥йськовослужбовц≥в строковоњ служби зв≥льн¤ютьс¤ з розташуванн¤ в≥йськовоњ частини командиром роти у визначен≥ командиром в≥йськовоњ частини дн≥ й години. «а дозволом на зв≥льненн¤ в≥йськовослужбовець звертаЇтьс¤ до свого безпосереднього командира (начальника). «в≥льненн¤ особового складу (включаючи оф≥цер≥в) з корабл≥в на берег дозвол¤Їтьс¤ старшим на рейд≥ ≥ командиром зТЇднанн¤ (в окремому плаванн≥ Ч командиром корабл¤) у дн≥ ≥ години, встановлен≥ наказом командуючого флотом (флотил≥Їю), ≥ лише окремим в≥йськовослужбовц¤м за на¤вност≥ у них поважних причин Ч командиром корабл¤.

 

Ќа л≥куванн¤ поза розташуванн¤м частини в≥йськовослужбовц≥ направл¤ютьс¤ за направленн¤м, п≥дписаним командиром в≥йськовоњ частини, ≥ у супровод≥ фельдшера (сан≥тарного ≥нструктора). ¬≥йськовослужбовц≥, ¤к≥ захвор≥ли в пер≥од в≥дпустки або у в≥др¤дженн≥, на стац≥онарне л≥куванн¤ направл¤ютьс¤ в≥йськовими комендантами або в≥йськовими ком≥сарами. ” день виписки в≥йськовослужбовцев≥ л≥кувальним закладом (частиною) видаютьс¤ в≥дпов≥дн≥ документи, ≥ в≥н самост≥йно (¤кщо не прибув супров≥дник з частини) направл¤Їтьс¤ у в≥йськову частину, а п≥сл¤ поверненн¤ зобовТ¤заний допов≥сти про це безпосередньому командиров≥ (начальников≥).

 

¬≥йськовослужбовц≥в у службов≥ в≥др¤дженн¤ направл¤ють командири в≥йськових частин на п≥дстав≥ розпор¤джень старших начальник≥в або за власним р≥шенн¤м, з оголошенн¤м наказу по в≥йськов≥й частин≥ та зазначенн¤м ос≥б, ¤к≥ направл¤ютьс¤ у в≥др¤дженн¤, мети ≥ строку в≥др¤дженн¤,

 

¬≥йськовослужбовц≥, ¤к≥ проход¤ть службу за контрактом, за певних умов мають право перебувати поза розташуванн¤м в≥йськовоњ частини у в≥льний в≥д служби час.  урсанти 1Ч2 курс≥в зв≥льн¤ютьс¤ ≥з розташуванн¤ в≥йськово-навчального закладу у пор¤дку, встановленому дл¤ в≥йськовослужбовц≥в строковоњ служби, а курсанти старших курс≥в Ч за р≥шенн¤м начальника в≥йськово-навчального закладу п≥сл¤ зак≥нченн¤ навчальних зан¤ть ≥ обовТ¤зкових годин самост≥йноњ роботи, визначених розпор¤дком дн¤.

 

ѕ≥д в≥йськовою част≥шою у ст. 407 розум≥Їтьс¤ територ≥¤ в≥йськовоњ частини, меж≥ ¤коњ можуть ≥ не позначатис¤ огорожею, але звичайно визначаютьс¤ наказом командира частини з ≥люстрац≥Їю њх на план≥ (схем≥). ћеж≥ територ≥њ в≥йськовоњ частини ≥ меж≥ в≥йськового гарн≥зону, ¤к правило, не зб≥гаютьс¤. “еритор≥Їю в≥йськовоњ частини визнаЇтьс¤ ≥ територ≥¤ в≥йськового корабл¤.

 

ѕ≥д м≥сцем, служби, ¤кщо воно не зб≥гаЇтьс¤ з розташуванн¤м частини, розум≥Їтьс¤ будь-¤ке м≥сце, де в≥йськовослужбовець повинен у переб≥г певного часу виконувати в≥йськов≥ обовТ¤зки або знаходитис¤ за наказом чи дозволом начальника. ÷е може бути пол≥гон, таб≥р, в≥йськовий ешелон, корабельне прим≥щенн¤, док, судноремонтний завод, гауптвахта, шпиталь чи л≥карн¤, лазн¤, м≥сце виконанн¤ господарських роб≥т чи проведенн¤ навчальних зан¤ть, ¤к вони визначен≥ в≥дпов≥дним командиром (начальником), маршрут пересуванн¤ ≥ м≥сце знаходженн¤ у в≥др¤дженн≥, вказан≥ у припис≥, тощо.

 

ЌезТ¤вленн¤ в≥йськовослужбовц¤ вчасно на службу Ч це його незТ¤вленн¤ на службу в строк, указаний у в≥дпов≥дному документ≥.

 

ѕри зв≥льненн≥ з частини, при призначенн≥, переведенн≥, поверненн≥ з в≥др¤дженн¤, з в≥дпустки або з л≥кувального закладу в≥йськовослужбовець строковоњ служби повинен зТ¤вл¤тис¤ на службу в строк, зазначений, в≥дпов≥дно, у записц≥ про зв≥льненн¤, припис≥, посв≥дченн≥ про в≥др¤дженн¤, в≥дпускн≥й картц≥, документах л≥кувального закладу тощо.

 

‘актичний момент зТ¤вленн¤ в≥йськовослужбовц¤ маЇ бути задокументований. —каж≥мо, зг≥дно з≥ статутними нормами п≥сл¤ поверненн¤ ≥з зв≥льненн¤ в≥йськовослужбовець допов≥даЇ черговому роти про поверненн¤, здаЇ йому записку про зв≥льненн¤ ≥ допов≥даЇ своЇму безпосередньому командиров≥ (начальников≥), а ¤кщо повертаЇтьс¤ до п≥дрозд≥лу п≥сл¤ в≥дбою, Ч допов≥даЇ лише черговому роти. „ас поверненн¤ в≥йськовослужбовц≥в з≥ зв≥льненн¤ зазначаЇтьс¤ черговим роти у книз≥ обл≥ку зв≥льнених. “ому, ¤кщо в≥йськовослужбовець, наприклад, повинен був повернутис¤ ≥з зв≥льненн¤ до 22 години певного дн¤, але повернувс¤ лише через чотири дн≥, в його д≥¤х Ї ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 407.

 

ѕитанн¤ про поважн≥сть причин незТ¤вленн¤ в≥йськовослужбовц¤ вчасно на службу при зв≥льненн≥ з частини, при призначенн≥, переведенн≥, з в≥др¤дженн¤, з в≥дпустки або з л≥кувального закладу Ї питанн¤м факту, ¤ке входить до компетенц≥њ органу д≥знанн¤, сл≥дчого, прокурора та суду ≥ вир≥шуЇтьс¤ з урахуванн¤м конкретних обставин справи.

 

ѕоважними причинами затримки в≥йськовослужбовц≥в у в≥др¤дженн≥ понад строки, визначен≥ в посв≥дченн≥ про в≥др¤дженн¤, Ї хвороба, що перешкоджаЇ пересуванню, стих≥йне лихо та ≥нш≥ надзвичайн≥ обставини, ¤кщо причини затримки п≥дтверджен≥ в≥дпов≥дними документами. ѕоважними причинами затримки ≥з в≥дпустки можуть бути непередбачен≥ перешкоди у сполученн≥, хвороба в≥йськовослужбовц¤, пожежа або стих≥йне лихо, що трапилис¤ в с≥мТњ в≥йськовослужбовц¤, смерть або т¤жка хвороба член≥в його с≥мТњ або ос≥б, на вихованн≥ ¤ких в≥н перебував. ѕоважною причиною затримки ≥з зв≥льненн¤ маЇ визнаватис¤ затримка в≥йськовослужбовц¤ в≥йськовим комендантом, ≥ншими органами державноњ влади у звТ¤зку з обставинами, не повТ¤заними з незаконним перебуванн¤м в≥йськовослужбовц¤ поза розташуванн¤м частини чи м≥сц¤ служби.

 

ѕочатковим моментом самов≥льного залишенн¤ Ї день, коли в≥йськовослужбовець самов≥льно покинув розташуванн¤ в≥йськовоњ частини чи м≥сце служби, а початковим моментом незТ¤вленн¤ вчасно на службу Ч наступний день п≥сл¤ дн¤, в ¤кий випливли встановлен≥ строки зТ¤вленн¤.

 

«лочин Ї зак≥нченим у момент, коли в≥йськовослужбовець прибув до в≥йськовоњ частини (до м≥сц¤ служби), або бувТзатриманий, або зТ¤вивс¤ з повинною до органу д≥знанн¤, сл≥дчого абоТв≥йськового прокурора, або зТ¤вивс¤ до в≥йськовоњ комендатури чи в≥йськового ком≥сар≥ату тощо.

 

якщо винний з метою самов≥льного залишенн¤ частини п≥дробив в≥дпускний квиток, посв≥дченн¤ про в≥др¤дженн¤, записку про зв≥льненн¤, направленн¤ на л≥куванн¤ тощо, його д≥њ мають квал≥ф≥куватис¤ за ст. 409 ¤к ухиленн¤ в≥д в≥йськовоњ служби шл¤хом п≥дробленн¤ документ≥в, а ¤кщо документ не п≥дробл¤вс¤, але в≥йськовослужбовцем був представлений п≥дложний документ, Ч за ст. 409 ¤к ухиленн¤ в≥д в≥йськовоњ служби шл¤хом ≥ншого обману.

 

ќск≥льки прапорщики (м≥чмани), солдати (матроси), сержанти (старшини), курсанти ≥ слухач≥, ¤к≥ проход¤ть службу за контрактом, а також особи оф≥церського складу, ¤к правило, розпор¤джаютьс¤ в≥льним в≥д служби часом за власним розсудом, початковим моментом самов≥льного залишенн¤ ними частини (м≥сц¤ служби) Ї день, у ¤кий вони повинн≥.були прибути на службу, але не прибули. ¬одночас, у раз≥ самов≥льного залишенн¤ ними частини (м≥сц¤ служби) у службовий час таким початковим моментом буде цей фактичний момент.

ѕ≥д Ум≥с¤цемФ у ст. 407 розум≥Їтьс¤ календарний м≥с¤ць (в≥д 1 с≥чн¤ до 1 лютого, в≥д 15 лютого до 15 березн¤ тощо, незалежно в≥д к≥лькост≥ дн≥в у тому чи ≥ншому м≥с¤ц≥). —амов≥льне залишенн¤ частини фактично на строк, що не перевищуЇ м≥с¤ц¤, ¤кщо винний мав нам≥р знаходитис¤ поза межами частини понад один м≥с¤ць, квал≥ф≥куЇтьс¤ ¤к замах на злочин, передбачений ч. « ст. 407. Ѕез на¤вност≥ такого нам≥ру нав≥ть дв≥ч≥ вчинене самов≥льне залишенн¤ частини тривал≥стю кожен раз по 28 Ч 29 д≥б квал≥ф≥куЇтьс¤, залежно в≥д виду субТЇкта цього злочину, за ч. ≤ або ч. 2 ст. 407.

 

ѕон¤тт¤ понад один м≥с¤ць сл≥д розум≥ти так, що м≥ж початковим ≥ к≥нцевим моментами самов≥льного залишенн¤ частини або м≥сц¤ служби, незТ¤вленн¤ вчасно на службу пройшов один календарний м≥с¤ць, незалежно в≥д к≥лькост≥ дн≥в у ньому.

 

якщо в≥йськовослужбовець п≥д час самов≥льноњ в≥дсутност≥ зТ¤вл¤Їтьс¤ до в≥йськовоњ частини (м≥сц¤ служби), але в≥дпов≥дному ко-

 

мандиру (начальнику) про своЇ поверненн¤ не допов≥даЇ ≥ до виконанн¤ обовТ¤зк≥в з в≥йськовоњ служби не приступаЇ, терм≥н його самов≥льноњ в≥дсутност≥ не перериваЇтьс¤.

 

3. —убТЇктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 407, Ї в≥йськовослужбовець строковоњ служби (див. коментар до ст. 401), а субТЇктом злочину, передбаченого ч. 2 ц≥Їњ статт≥, Ч будь-¤кий ≥нший в≥йськовослужбовець.

 

4. « субТЇктивноњ сторони зло ин у перш≥й, трет≥й ≥ пТ¤т≥й його формах характеризуЇтьс¤ у ц≥лому умисною формою вини. ѕри цьому до самого факту самов≥льного залишенн¤ частини (м≥сц¤ служби) винний ставитьс¤ з пр¤мим (≥нколи Ч непр¤мим) умислом, а до тривалост≥ такого залишенн¤ Ч з умислом або необережн≥стю.

 

ƒл¤ другоњ, четвертоњ ≥ шостоњ форм злочину характерним може бути умисел (пр¤мий ≥ непр¤мий), а в окремих випадках (найчаст≥ше при незТ¤вленн≥ вчасно на службу тривал≥стю у к≥лька д≥б) Ч необережн≥сть (злочинна самовпевнен≥сть ≥ злочинна недбал≥сть). ѕри цьому вказан≥ форми вини стосуютьс¤ самого факту незТ¤вленн¤ вчасно на службу, поважних причин такого незТ¤вленн¤ та/або його тривалост≥.

 

ћотиви злочину можуть бути р≥зними, при цьому особа не маЇ за мету ухилитис¤ в≥д в≥йськовоњ служби взагал≥.

 

5.  вал≥ф≥куючими ознаками злочину Ї вчиненн¤ його в умовах воЇнного стану або в бойов≥й обстановц≥.

 

якщо в≥йськовослужбовець самов≥льно залишив м≥сце служби ≥ перейшов на б≥к ворога в умовах воЇнного стану або в пер≥од збройного конфл≥кту, його д≥њ квал≥ф≥куютьс¤ т≥льки за ст. 111 ¤к державна зрада.

 

—амов≥льне залишенн¤ м≥сц¤ служби, вчинене в умовах воЇнного стану або у бойов≥й обстановц≥, сл≥д в≥дмежовувати в≥д злочин≥в, передбачених ст. ст. 428 ≥ 429. ѕерший ≥з вказаних злочин≥в в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407, за ознаками, ¤к≥ характеризують сусп≥льне небезпечне д≥¤нн¤ (ним Ї т≥льки д≥¤), м≥сце (т≥льки територ≥¤ в≥йськового корабл¤), обстановку (даний корабель гине) ≥ субТЇкта злочину (не будь-¤кий в≥йськовослужбовець, а лише командир корабл¤ або особа з≥ складу корабл¤), а другий Ч за ознаками м≥сц¤ (ним Ї не будь-¤ке м≥сце служби, а т≥льки поле бою) ≥ часу (час бою може мати м≥сце ≥ не в умовах воЇнного стану).

 

ѕроте, самов≥льне залишенн¤ в≥йськовослужбовцем пол¤ бою (¤ке Ї його м≥сцем служби), п≥д час бою (тобто у бойов≥й обстановц≥), у звТ¤зку з допущеною законодавцем лог≥чною помилкою (≥снують дв≥ ц≥лком аналог≥чн≥ норми), може бути квал≥ф≥коване ¤к за ч. 4 ст. 407, так ≥ за ст. 429.

 

6. ¬чиненн¤ крим≥нальне караного самов≥льного залишенн¤ частини або м≥сц¤ служби в≥йськовослужбовцем, ¤кий знаходитьс¤ у склад≥ добового нар¤ду, у т.ч. варти (вахти), патрул¤, або нар¤ду з охорони державного кордону ”крањни чи несе бойове чергуванн¤ (бойову службу), утворюЇ сукупн≥сть злочин≥в, передбачених ст. 407 ≥ ст. ст. 418, 419, 420 або 421.

 

«акон ”крањни Уѕро загальний в≥йськовий обовТ¤зок ≥ в≥йськову службуФ в редакц≥њ в≥д 18 червн¤ 1999р. (ст. 2).

 

—татут внутр≥шньоњ служби «бройних —ил ”крањни в≥д 24 березн¤ 1999 р. (ст. ст. 59, 216-222, 260-264).

 

—татут гарн≥зонноњ та вартовоњ служб «бройних —ил ”крањни в≥д 24 березн¤. 1999 р. (ст. ст. 23, 25, додаток є 2 до —татуту).

 

“имчасове положенн¤ про проходженн¤ в≥йськовоњ служби солдатами, матросами, сержантами ≥ старшинами. «атверджене указом ѕрезидента ”крањни ,в≥д13 травн¤ 1993 р. є 174/93 (п. п. 41-79).

 

“имчасове положенн¤ про проходженн¤ в≥йськовоњ служби прапорщиками ≥ м≥чманами. «атверджене указом ѕрезидента ”крањни в≥д ≤« травн¤ 1993 року є 174-93.

 

“имчасове положенн¤ про проходженн¤ в≥йськовоњ служби особами оф≥церське го складу. «атверджене указом ѕрезидента ”крањни в≥д ≤« травн¤ 1993 р. є 174-93

 

≤нструкц≥¤ щодо пор¤дку застосуванн¤ окремих статей “имчасового положен н¤ про проходженн¤ в≥йськовоњ служби. «атверджена наказом ћќ є 181 в≥д 11 серпн¤ 1993р.

 

≤нструкц≥¤ про службов≥ в≥др¤дженн¤ в≥йськовослужбовц≥в ѕрикордонних в≥йськ ”крањни в межах ”крањни. «атверджена наказом √олови ƒержкомкордону Ч командуючого ѕ¬ є 220 в≥д 17 травн¤ 1999 р.

 

 орабельний устав ¬оенно-ћорского флота ———–. ¬веден в действие приказом главнокомандующего ¬ћ‘ ———– є 10 от  10¤нвар¤ 1978 г. (ст. ст. 532Ч563).

   

[назад]|[содержание]|[следующа¤]