Ќауково-практичний коментар  рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

–озд≥л XIV «Ћќ„»Ќ» ” —‘≈–≤ ќ’ќ–ќЌ» ƒ≈–∆ј¬Ќќѓ “ј™ћЌ»÷≤, Ќ≈ƒќ“ќ– јЌЌќ—“≤ ƒ≈–∆ј¬Ќ»’  ќ–ƒќЌ≤¬, «јЅ≈«ѕ≈„≈ЌЌя ѕ–»«ќ¬” “ј ћќЅ≤Ћ≤«ј÷≤ѓ

—татт¤ 334. ѕорушенн¤ правил м≥жнародних польоте

¬л≥т в ”крањну або вил≥т з ”крањни без в≥дпов≥дного дозволу, а також недодержанн¤ зазначених у дозвол≥ маршрут≥в, м≥сць посадки, пов≥тр¤них трас, коридор≥в або ешелон≥вЧ

 

караютьс¤ штрафом в≥д двохсот до тис¤ч≥ неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н, або обмеженн¤м вол≥ на строк до пТ¤ти рок≥в, або позбавленн¤м вол≥ на той самий строк, ≥з конф≥скац≥Їю пов≥тр¤ного судна.

 

1. ќбТЇктом цього злочину Ї безпека м≥жнародних польот≥в ≥ пор¤док перетинанн¤ державного кордону ”крањни.

 

ћ≥жнародний пол≥т Ч це зд≥йснюваний у пов≥тр¤ному простор≥ ”крањни запланований або незапланований пол≥т пов≥тр¤ного судна, ¤кий виконуЇтьс¤ з перетинанн¤м державного кордону ”крањни (у т.ч. кордону, щодо ¤кого не проведено дел≥м≥тац≥ю ≥ демаркац≥ю).

 

2. « обТЇктивноњ сторони цей злочин може про¤витис¤ у таких формах: 1) вл≥т в ”крањну або вил≥т ≥з ”крањни без в≥дпов≥дного дозволу; 2) недодержанн¤ зазначених у дозвол≥ маршрут≥в, трас ≥ коридор≥в, а також ешелон≥в ≥ м≥сць посадки.

 

«г≥дно з ѕов≥тр¤ним кодексом ”крањни до елемент≥в структури пов≥тр¤ного простору ”крањни належать: пов≥тр¤н≥ траси ≥ м≥сцев≥ пов≥тр¤н≥ л≥н≥њ ”крањни, пов≥тр¤н≥ коридори дл¤ перетинанн¤ державного кордону, встановлен≥ та невстановлен≥ маршрути польот≥в, райони виконанн¤ ав≥ац≥йних роб≥т, заборонен≥ зони, зони обмеженн¤ польот≥в ≥ небезпечн≥ зони.

 

“ерм≥н пов≥тр¤ний коридор маЇ юридичн≥ синон≥ми Укоридор перельотуФ ≥ Упов≥тр¤н≥ воротаФ, терм≥н ешелон Ч синон≥м Увисота польот≥вФ.

 

“ерм≥н пов≥тр¤на траса означаЇ маршрут у м≥жнародному сполученн≥ (на в≥дм≥ну в≥д Ум≥сцевоњ пов≥тр¤ноњ л≥н≥њФ, ¤ка означаЇ маршрут у внутр≥шньому сполученн≥). ѕри цьому зг≥дно з пов≥тр¤ним законодавством пов≥тр¤на траса Ч це диспетчерський район або його частина, що ¤вл¤ють собою коридор у пов≥тр¤ному простор≥, обмежений за висотою .та шириною, призначений длл безпечного виконанн¤ польот≥в пов≥тр¤ними суднами ≥ забезпечений аеродромами, «асобами нав≥гац≥њ, контролю та управл≥нн¤ пов≥тр¤ним рухом, а цов≥тр¤на л≥н≥¤ Ч визначений та сертиф≥кований встановленим пор¤дком маршрут польоту м≥ж погодженими пунктами дл¤ зд≥йсненн¤ пов≥тр¤них перевезень.

 

“ерм≥н м≥сце посадки у пов≥тр¤ному законодавств≥ не вживаЇтьс¤. ¬ил≥т украњнських та ≥ноземних пов≥тр¤них суден з територ≥њ ”крањни, а також њх посадка п≥сл¤ вльоту на територ≥ю ”крањни зг≥дно ≥з законодавством ”крањни провад¤тьс¤ в аеропортах (на аеродромах), в≥дкритих дл¤ м≥жнародних польот≥в, де Ї контрольно-пропускн≥ пункти ѕ¬ ≥ митн≥ установи. ≤нший пор¤док вильоту ≥ посадки пов≥тр¤них суден допускаЇтьс¤ т≥льки з дозволу компетентних орган≥в ”крањни. јеродром Ч це земельна чи водна д≥л¤нка, спец≥ально обладнана дл¤ зльоту, посадки, рул≥нн¤, сто¤нки та обслуговуванн¤ пов≥тр¤них суден, а аеропорт Ч п≥дприЇмство, що зд≥йснюЇ послуги з обслуговуванн¤ пасажир≥в, багажу, вантажу та пошти, забезпечуЇ виконанн¤ польот≥в ≥ обслуговуванн¤ пов≥тр¤них суден, маЇ в своЇму склад≥ ≥ використовуЇ дл¤ даних потреб аеродром, аеровокзал та ≥нш≥ наземн≥ споруди ≥ в≥дпов≥дне обладнанн¤.

 

ѕерел≥чен≥ вище порушенн¤ стосуютьс¤ т≥льки пов≥тр¤них суден, ¤к≥ зд≥йснюють запланований або незапланований пол≥т на м≥жнародних ав≥ал≥н≥¤х ”крањни.

 

≤нш≥, кр≥м безпосередньо вказаних у диспозиц≥њ ст. 334, порушенн¤ правил м≥жнародних польот≥в (скаж≥мо, м≥жнародний пол≥т пов≥тр¤ного судна з виключеними через необережн≥сть рад≥озвТ¤зком або апаратурою св≥тлового чи рад≥олокац≥йного вп≥знаванн¤, недотриманн¤ м≥н≥муму погоди при вильот≥, посадц≥ чи польот≥, самов≥льне скиданн¤ вантажу тощо), за в≥дсутност≥ п≥дстав квал≥ф≥кувати њх ¤к порушенн¤ правил безпеки руху пов≥тр¤ного транспорту (сг. 276), ¤к порушенн¤ правил пов≥тр¤них польот≥в (ст. 281), або ¤к порушенн¤ пор¤дку використанн¤ пов≥тр¤ного простору ”крањни (ст. 282), можуть пот¤гти адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть за ст. 113  јѕ.

 

“акий вид порушенн¤ правил м≥жнародних польот≥в, ¤к пров≥з на пов≥тр¤ному судн≥ вибухових або легкозаймистих речовин, квал≥ф≥куЇтьс¤ за ст. 269, ¤кщо це було вчинено пасажиром, або за ст. 276 Ч ¤кщо це було вчинено членом ек≥пажу пов≥тр¤ного судна.

 

—клад злочину, передбаченого ст. 334, у його перш≥й форм≥ Ї спец≥альним (за субТЇктом ≥ способом вчиненн¤) стосовно складу злочину, передбаченого ст. 331. ” ц≥лому ж цей склад злочину Ї спец≥альним (за певними елементами сусп≥льних в≥дносин, що становл¤ть його безпосередн≥й обТЇкт, обТЇктивною стороною ≥ субТЇктом) стосовно складу злочину, передбаченого ст. 276: в≥н також передбачаЇ порушенн¤ певними категор≥¤ми прац≥вник≥в транспорту (а саме, членами ек≥пажу пов≥тр¤ного транспорту) правил безпеки руху, але т≥льки п≥д час польот≥в у м≥жнародному сполученн≥.

 

Ќа в≥дм≥ну в≥д порушенн¤ правил безпеки руху та експлуатац≥њ транспорту порушенн¤ правил м≥жнародних польот≥в не передбачаЇ ¤к обовТ¤зкову ознаку настанн¤ сусп≥льне небезпечних насл≥дк≥в ≥ Ї злочином з формальним складом.

 

ѕеретинанн¤ державного кордону ”крањни при виконанн≥ м≥жнародних польот≥в зд≥йснюЇтьс¤: а) цив≥льними пов≥тр¤ними суднами ”крањни та ≥ноземними пов≥тр¤ними суднами, ¤к≥ виконують регул¤рн≥ польоти Ч на п≥дстав≥ м≥ждержавних домовленостей ≥ угод; б) цив≥льними пов≥тр¤ними суднами ”крањни та ≥ноземними пов≥тр¤ними суднами, ¤к≥ виконують нерегул¤рн≥ польоти (л≥таки з оф≥ц≥йними ур¤довими делегац≥¤ми, л≥таки с≥льгоспав≥ац≥њ тощо), Ч за дозволом органу управл≥нн¤ пов≥тр¤ним рухом на п≥дстав≥ спец≥альних р≥шень ћ«— або за погодженн¤м з ним; в) державними (тобто такими, що використовуютьс¤ на в≥йськов≥й, митн≥й, прикордонн≥й та м≥л≥цейськ≥й служб≥) пов≥тр¤ними суднами ”крањни Ч за поданн¤м за¤в м≥н≥стерствами, в≥домствами, п≥дприЇмствами, установами й орган≥зац≥¤ми, погоджених з ћ«—. ≈к≥паж пов≥тр¤ного судна за 5 -10 хвилин до моменту перетинанн¤ державного кордону ”крањни зобовТ¤заний, пов≥домивши певн≥ в≥домост≥ про себе, запросити у в≥дпов≥дного органу управл≥нн¤ пов≥тр¤ним рухом ”крањни дозв≥л на перетинанн¤ державного кордону. “аким чином, вл≥т в ”крањну або вил≥т з ”крањни без в≥дпов≥дного дозволу передбачаЇ перетинанн¤ пов≥тр¤ним судном державного кордону ”крањни у пов≥тр≥ -без дозволу в≥дпов≥дного органу управл≥нн¤ пов≥тр¤ним рухом ”крањни, виданого на п≥дстав≥ м≥ждержавноњ домовленост≥ (угоди), р≥шенн¤ ћ«— або за¤ви в≥дпов≥дного м≥н≥стерства, в≥домства, п≥дприЇмства, установи чи орган≥зац≥њ, погодженого з ћ«—, п≥дтверджених безпосередньо перед моментом перетинанн¤ державного кордону ”крањни.

 

«ак≥нченим злочин у ц≥й форм≥ Ї з моменту фактичного незаконного перетинанн¤ пов≥тр¤ним судном л≥н≥њ державного кордону ”крањни у пов≥тр≥.

 

«г≥дно з законодавством ”крањни: а) перел≥т державного кордону ”крањни пов≥тр¤ними суднами зд≥йснюЇтьс¤ у спец≥ально вид≥лених коридорах перельоту, визначених документами по плануванню використанн¤ пов≥тр¤ного простору ”крањни ≥ регулюванню пов≥тр¤-. ного руху та опубл≥кованих у документах аеронав≥гац≥йноњ ≥нформац≥њ. Ћише при виконанн≥ м≥жнародних польот≥в державними пов≥тр¤ними суднами та ≥ншими пов≥тр¤ними суднами ”крањни за спец≥альним завданн¤м орган управл≥нн¤ пов≥тр¤ним рухом ”крањни за погодженн¤м з органами пов≥тр¤ноњ оборони ”крањни та з органами орган≥зац≥њ пов≥тр¤ного руху сум≥жних держав може дозволити перетинанн¤ державного кордону ”крањни поза пов≥тр¤ними коридорами. ÷ей пор¤док стосуЇтьс¤ польот≥в у пов≥тр¤ному простор≥ ”крањни й ≥ноземних пов≥тр¤них суден, ¤кщо при укладенн≥ м≥жнародноњ угоди або виданн≥ дозволу не встановлено ≥ншого; б) вил≥т ≥ноземних пов≥тр¤них суден з ”крањни, а також њх посадка на територ≥њ ”крањни в≥дбуваЇтьс¤ в аеропортах (на аеродромах), в≥дкритих дл¤ м≥жнародних польот≥в; в) при польотах заздалег≥дь визначеними пов≥тр¤ними трасами (маршрутами) в≥дхиленн¤ за њх меж≥ заборон¤Їтьс¤, за вин¤тком обходу небезпечних ¤вищ погоди, в авар≥йних та ≥нших ситуац≥¤х, ¤к≥ загрожують безпец≥ польоту; г) при виконанн≥ польот≥в дл¤ наданн¤ допомоги у випадках стих≥йного лиха, катастрофи, авар≥њ, авар≥йноњ ситуац≥њ та в ≥нших випадках, що загрожують життю ≥ здоровТю людей, збереженню вантаж≥в ≥ ав≥ац≥йноњ техн≥ки, пов≥тр¤н≥ судна, ут.ч. ≥ноземн≥, можуть зд≥йснювати ва≥т у пов≥тр¤ний прост≥р ”крањни ≥ вил≥т ≥з нього, виконувати польоти поза м≥жнародними трасами та зд≥йснювати посадку в аеропортах (на аеродромах), заборонених дл¤ м≥жнародних польот≥в, лише з дозволу органу управл≥нн¤ пов≥тр¤ним рухом; д) пов≥тр¤не судно зобовТ¤зане дотримувати наданоњ йому дл¤ польоту висоти польоту (ешелону), тобто в≥дстан≥ в≥д земноњ поверхн≥ вертикально вгору до пов≥тр¤ного судна. “аким чином, недотриманн¤ зазначеих у дозвол≥ маршрут≥в, м≥сць посадки, пов≥тр¤них вор≥т чи висота польот≥в означаЇ порушенн¤ членами ек≥пажу пов≥тр¤ного судна, ¤ке зд≥йснюЇ м≥жнародний пол≥т, в≥дпов≥дних вимог орган≥в управл≥нн¤ пов≥тр¤ним рухом ”крањни щодо дотриманн¤ пов≥тр¤них трас, коридор≥в перельоту, ешелон≥в або можливост≥ посадки у в≥дпов≥дних аеропортах (на аеродромах), що м≥ст¤тьс¤ у документах аеронав≥гац≥йноњ ≥нформац≥њ, а у неординарних випадках визначаютьс¤ органами управл≥нн¤ пов≥тр¤ним рухом ”крањни самост≥йно або за узгодженн¤м з ≥ншими м≥н≥стерствами ≥ в≥домствами ”крањни чи органами орган≥зац≥њ пов≥тр¤ного руху ≥нших держав.

 

«ак≥нченим злочин у цих формах Ї з моменту, в≥дпов≥дно, вильоту за меж≥ пов≥тр¤ноњ траси, коридору перельоту або невльоту у них, посадки у необумовленому аеропорту (на аеродром≥), зниженн¤ нижче або п≥дн¤тт¤ вище дозволеного ешелону.

 

«асобами вчиненн¤ злочину, передбаченого ст. 334, Ї пов≥тр¤н≥ транспортн≥ засоби, що п≥лотуютьс¤ п≥д час зд≥йсненн¤ м≥жнародних, польот≥в (л≥таки, гел≥коптери, дирижабл≥, пов≥тр¤н≥ кул≥ тощо). јдже вони Ї речами, ¤к≥ знаход¤тьс¤ у динам≥чному стан≥ ≥ за допомогою ¤ких субТЇкт впливаЇ на нематер≥альний обТЇкт цього злочину. ” раз≥ несанкц≥онованого вльоту в ”крањну, вильоту ≥з ”крањни, ≥нших порушень правил м≥жнародних польот≥в косм≥чними обТЇктами або безп≥лотними пов≥тр¤ними обТЇктами (безп≥лотними л≥таками, планерами, ракетами, зен≥тними снар¤дами тощо) в≥дпов≥дальн≥сть ос≥б, ¤к≥ керують ними ≥з земл≥, може настати за ст. 282. ћ≥сце вчиненн¤ вльоту в ”крањну або вильоту ≥з ”крањни без в≥дпов≥дного дозволу Ї обовТ¤зковою ознакою обТЇктивноњ сторони злочину у ц≥й його форм≥: таким м≥сцем може бути т≥льки державний кордон ”крањни (в даному випадку Ч вертикальна поверхн¤, ¤ка проходить по в≥дпов≥дн≥й л≥н≥њ ≥ визначаЇ меж≥ пов≥тр¤ного простору ”крањни).

 

” друг≥й форм≥ цей злочин може бути вчинений у пов≥тр¤ному простор≥ ”крањни (ним Ї частина пов≥тр¤ноњ сфери, розташована над суходолом ≥ водною територ≥Їю ”крањни, у т.ч. над њњ територ≥альними водами), а ¤кщо закони крањни перебуванн¤ користувача не передбачають ≥ншого, Ч ≥ за межами ”крањни: у пов≥тр¤ному простор≥ ≥ншоњ крањни чи у в≥дкритому пов≥тр¤ному простор≥ (використанн¤ м≥жнародного пов≥тр¤ного простору регулюЇтьс¤ м≥жнародними правилами).

 

3. —убТЇкт злочину спец≥альний Ч член ек≥пажу (або п≥лот-оди-нак) ≥ноземного чи украњнського пов≥тр¤ного судна, що зд≥йснюЇ пол≥т м≥жнародними ав≥ал≥н≥¤ми, дл¤ ¤кого правила м≥жнародних польот≥в Ї обовТ¤зковими.

 

ѕасажири такого судна, ¤к≥ незаконно перетнули державний кордон ”крањни у пов≥тр≥, за на¤вност≥ њх умисноњ вини несуть в≥дпов≥дальн≥сть за ст. 331, а особи, ¤к≥ вчинили незаконний вл≥т в ”крањну або вил≥т ≥з ”крањни шл¤хом викраденн¤ пов≥тр¤ного судна, у т.ч, члени ек≥пажу пов≥тр¤ного судна Ч за сукупн≥стю злочин≥в, передбачених ст. ст. 331 ≥ 278.

 

ѕорушенн¤ правил м≥жнародних польот≥в, поЇднане з порушенн¤м прац≥вником пов≥тр¤ного транспорту правил безпеки руху, ¤кщо це спричинило настанн¤ насл≥дк≥в, передбачених ч. ч. 2 або « ст. 276, потребуЇ квал≥ф≥кац≥њ за сукупн≥стю злочин≥в, передбачених ст. 334 ≥ ч. 2 або 3 ст. 276, оск≥льки у даному випадку спец≥альний склад злочину (порушенн¤ правил м≥жнародних польот≥в) таких насл≥дк≥в, на в≥дм≥ну в≥д загального складу злочину (порушенн¤ правил безпеки руху або експлуатац≥њ транспорту), не передбачаЇ. ѕорушенн¤ ж правил м≥жнародних польот≥в, поЇднане з недотриманн¤м прац≥вником пов≥тр¤ного транспорту правил безпеки руху, ¤кщо це зав≥домо створювало загрозу настанн¤ т¤жких насл≥дк≥в, квал≥ф≥куЇтьс¤ т≥льки за ст. 334.

 

4. « субТЇктивноњ сторони злочин у форм≥ вльоту в ”крањну або вильоту ≥з ”крањни без в≥дпов≥дного дозволу може бути вчинений лише з пр¤мим умислом. ƒл¤ ≥нших його форм характерним може бути ≥ непр¤мий умисел, а також необережн≥сть.

 

¬л≥т в ”крањну чи вил≥т ≥з ”крањни або ≥нш≥ умисн≥ порушенн¤ правил м≥жнародних польот≥в, ¤к≥ були обумовлен≥ несправн≥стю л≥така, втратою ор≥Їнтуванн¤ у звТ¤зку з≥ стих≥йним лихом або ≥ншими под≥бними причинами, не Ї злочином. ” ѕов≥тр¤ному кодекс≥ ”крањни пр¤мо вказано, що командир цив≥льного пов≥тр¤ного судна маЇ право в≥дступати в≥д правил ≥ вимог нормативних документ≥в, що регламентують безпеку польоту, зокрема зм≥нити маршрут польоту, зд≥йснювати перел≥т державного кордону ≥ (або) виконувати посадку пов≥тр¤ного судна на аеродром≥, не передбаченому завданн¤м на пол≥т, у випадках виникненн¤ загрози дл¤ житт¤ ≥ здоровТ¤ пасажир≥в та член≥в ек≥пажу, повТ¤заних з актами незаконно^ го втручанн¤ в д≥¤льн≥сть ав≥ац≥њ, в екстремальн≥й ситуац≥њ, що загрожуЇ загибеллю людей, дл¤ вр¤туванн¤ њх житт¤. ¬≥дпов≥дно до акт≥в м≥жнародного законодавства, що регулюЇ безпеку польот≥в, в≥дхиленн¤ в≥д плану польоту дозвол¤ютьс¤ в раз≥, коли вони були спричинен≥ погодними умовами, що негативно впливають на безпеку польот≥в, техн≥чними труднощами, повТ¤заними з л≥таком, необх≥дн≥стю наданн¤ терм≥новоњ медичноњ допомоги будь-¤к≥й особ≥ на борту л≥така або ≥нструкц≥¤ми управл≥нн¤ пов≥тр¤ним рухом, що стосуютьс¤ умов, ¤к≥ викликан≥ форс-мажорними обставинами. “о-му порушенн¤ правил м≥жнародних польот≥в за перел≥чених обставин маЇ розгл¤датис¤ з урахуванн¤м положень ст. ст. 39 ≥ 42.

 

„иказька конвенц≥¤ про м≥жнародну цив≥льну ав≥ац≥ю в≥д 7 грудн¤ 1944 р. —–—– приЇднавс¤ до  онвенц≥њ 14 листопада 1970 р.

 

ћонреальська конвенц≥¤ про боротьбу з незаконними актами, спр¤мованими проти безпеки цив≥льноњ ав≥ац≥њ в≥д 23 вересн¤ 1971 р. –атиф≥кована —–—– 27 грудн¤ 1972р., ”–—– 16 с≥чн¤ 1973р.

 

√ельс≥нський догов≥р з в≥дкритого неба в≥д 24 березн¤ 1992 р. –атиф≥кований ”крањною2 березн¤ 2000 р.

 

 јѕ (ст. 113).

 

ѕ  (ст. ст. 1-2, 9-ё, 12, 15, 38, 51, 57-58).      

«акон ”крањни Уѕро державний кордон ”крањни в≥д 4листопада 1991 р. (ст. 10}

 

 ѕостанова  ћє 513-14 в≥д 29 липн¤ 1994р.  ѕро пор¤док орган≥зац≥њ та забез печена¤ пов≥тр¤них перевезень цив≥льною ав≥ац≥Їю ”крањни спец≥альними рейсами вищих посадових ос≥бФ.

 

ѕостанова  ћ є 665 в≥д 19 серпн¤ 1995 р. ѕро затвердженн¤ «агальних про вил в≥дкритт¤ та д≥¤льност≥ пункт≥в пропуску через державний кордон .

 

ѕостанова  ћ є 1017 в≥д 18 грудн¤ 1995 р. Уѕро пор¤док пов≥тр¤ного слолу ченн¤ через державний кордон ”крањниФ.

 

ѕоложенн¤ про обТЇднану цив≥льно-в≥йськову систему орган≥зац≥њ пов≥тр¤ного руху ”крањни. «атверджене постановою  ћ є 1281 в≥д 19липн¤ 1999р.

 

ѕор¤док перетину пов≥тр¤ними суднами державного кордону ”крањни. «атвер дженийнаказом ¬ѕѕє ≤бв≥д5лютого 1996р.

 

ѕоложенн¤ про використанн¤ пов≥тр¤ного простору ”крањни. «атверджен≥ наказом  ¬ѕѕ є 16 в≥д 5 лютого 1996 р.

 

ѕоложенн¤ про пор¤док видач≥ “имчасового дозволу на зд≥йсненн¤ м≥жнародник польот≥в з (до) аеропорт≥в (аеродром≥в), в ¤ких в≥дсутн≥ пункти пропуску чере державний кордон ”крањни. «атверджене сп≥льним наказом ћ“, ћќ, ƒержкомкор дону, јћ—є 410/393/542/561 в≥д 20 грудн¤ 1996р.

 

—татт¤ 335. ”хиленн¤ в≥д призову на строкову в≥йськову службу

”хиленн¤ в≥д призову на строкову в≥йськову службу Ч

караЇтьс¤ обмеженн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в.

 

1. ќбТЇкт злочину Ч пор¤док комплектуванн¤ «— та ≥нших в≥й ськових формувань. ўодо пон¤тт¤ останн≥х див. коментар де ст. 401.

 

2. ќбТЇктивна сторона злочину про¤вл¤Їтьс¤ в ухиленн≥ в≥д при зову на строкову в≥йськову службу шл¤хом д≥њ або так званоњ зм≥ шаноњ безд≥¤льност≥ (ухиленн¤ в≥д виконанн¤ певного обовТ¤зку вчинюЇтьс¤ шл¤хом вчиненн¤ активних д≥й).

 

ѕризов на строкову в≥йськову службу Ч це передбачений чин ним законодавством ”крањни спос≥б комплектуванн¤ «— та де¤ки: ≥нших в≥йськових формувань ”крањни (неконтрактний спос≥б кок плектуванн¤).

 

—пос≥б вчиненн¤ злочину, передбаченого ст. 335, може бути р≥з ним, але визначенн¤ конкретного способу маЇ значенн¤ дл¤ пра бильного визначенн¤ моменту зак≥нченн¤ злочину. “ак, вказан≥ д≥њ можуть пол¤гати в самокал≥ченн≥, симул¤ц≥њ хвороби, п≥дробленн документ≥в (зм≥ст в≥дпов≥дних пон¤ть див. у коментар≥ до ст. 409) ≥ншому обман≥ (скаж≥мо, у доведенн≥ до член≥в призовноњ ком≥о зав≥домо неправдивих в≥домостей про смерть чи т¤жку хвороб близького родича тощо або у св≥домому замовчуванн≥ ¤ких-небуд в≥домостей), а так само в пр¤м≥й в≥дмов≥ в≥д несенн¤ обовТ¤зк≥в в≥й ськовоњ служби, ≥ в таких випадках злочин Ї зак≥нченим з момент отриманн¤ повного або тимчасового зв≥льненн¤ в≥д в≥йськовоњ слу жби. ѕри цьому сам≥ самокал≥ченн¤, симул¤ц≥¤ хвороби, п≥дробк< документ≥в, ≥нший обман можуть за на¤вност≥ в≥дпов≥дних п≥дстањ квал≥ф≥куватис¤ ¤к замах на ухиленн¤ в≥д призову на строкову в≥й ськову службу. ” раз≥ ж, ¤кщо на¤вними Ї ознаки лише готуванн≥ до вчиненн¤ цього злочину, то крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дне з ч. 2 ст. 14 виключаЇтьс¤.

 

ѕри ухиленн≥ шл¤хом безд≥¤льност≥, коли призовник без поважних причин не прибуваЇ у строки, встановлен≥ в≥йськовим ком≥сар≥атом та вказан≥ у пов≥стц≥, др призовноњ д≥льниц≥ дл¤ в≥дправленн¤ у в≥йськову частину, злочин Ї зак≥нченим з моменту незТ¤вленн¤ призовника до призовноњ д≥льниц≥. ѕоважними причинами незТ¤вленн¤ у даному випадку вважаютьс¤ так≥, що п≥дтверджуютьс¤ в≥дпов≥дними документами: а) перешкода стих≥йного характеру, хвороба громад¤нина або ≥нш≥ обставини, що позбавили громад¤нина можливост≥ особисто прибути у вказан≥ пункт ≥ строк, б) смерть або т¤жка хвороба його близького родича.

 

Ќезгода призовника з р≥шенн¤м ком≥с≥њ у справах альтернативноњ служби про в≥дмову в проходженн≥ ним такоњ служби та оскарженн¤ такого р≥шенн¤ в судовому пор¤дку не зв≥льн¤ють особу в≥д обовТ¤зку зТ¤витис¤ дл¤ проходженн¤ строковоњ в≥йськовоњ служби.

 

ЌезТ¤вленн¤ в≥йськовозобовТ¤заного або призовника до в≥йськового ком≥сар≥ату без поважних причин не дл¤ в≥дправленн¤ у в≥йськову частину у звТ¤зку з призовом на строкову в≥йськову службу, а за ≥ншим викликом т¤гне адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть за ст. 210  јѕ. «а ц≥Їю ж статтею в≥йськовозобовТ¤заний або призовник несуть в≥дпов≥дальн≥сть за ухиленн¤ в≥д поданн¤ до в≥йськового ком≥сар≥ату в≥домостей про зм≥ну м≥сц¤ проживанн¤, осв≥ти, м≥сц¤ роботи, посади, нав≥ть ¤кщо це вчинено ними з метою ухиленн¤ в майбутньому в≥д призову на в≥йськову службу (адже готуванн¤ до вчиненн¤ злочину, передбаченого ст. 335, не т¤гне крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥).

 

—лужбов≥ особи орган≥в реЇстрац≥њ акт≥в громад¤нського стану за неподанн¤ в≥йськовим ком≥сар≥атам в≥домостей про зм≥ну призовниками пр≥звища, ≥мен≥, по батьков≥, про внесенн¤ до реЇстрац≥њ акт≥в громад¤нського стану зм≥н про дату ≥ м≥сце њх народженн¤ несуть адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть за ч. 2 ст. 211-6, кер≥вники або ≥нш≥ в≥дпов≥дальн≥ за в≥йськово-обл≥кову роботу службов≥ особи за несвоЇчасне поданн¤ у в≥йськов≥ ком≥сар≥ати документ≥в на жильц≥в, ¤к≥ Ї призовниками, дл¤ оформленн¤ вз¤тт¤ на в≥йськовий обл≥к Ч за ст. 211-5, а за перешкодженн¤ своЇчасн≥й ¤вц≥ призовник≥в на зб≥рн≥ пункти чи призовн≥ д≥л¤нки Ч за ст. 211-4  јѕ. якщо ж вказан≥ д≥њ вчинено з метою спри¤нн¤ призовников≥ в ухиленн≥ в≥д призову на в≥йськову службу, зазначен≥ особи повинн≥ нести в≥дпов≥дальн≥сть за пособництво в ухиленн≥ в≥д призову на строкову в≥йськову службу (ст. ст. 27 ≥ 335).

 

ѕочатком перебуванн¤ на в≥йськов≥й служб≥ дл¤ призовник≥в ≥ оф≥цер≥в, що призиваютьс¤ ≥з запасу, Ї день прибутт¤ до в≥йськового ком≥сар≥ату дл¤ в≥дправленн¤ у в≥йськову частину. “ому особа, ¤ка прибула на призовний пункт дл¤ в≥дправленн¤ у в≥йськову частику, але вже п≥сл¤ цього ухилилась в≥д в≥дправленн¤ у в≥йська, Ї в≥йськовослужбовцем ≥ њњ д≥њ треба квал≥ф≥кувати за ст. ст. 407, 408 або 409.

 

3. —убТЇктом злочину Ї громад¤нин ”крањни, ¤кий п≥дл¤гаЇ черговому призову на строкову в≥йськову службу: призовник або оф≥цер що призиваЇтьс¤ ≥з запасу, у т.ч. такий, що перебуваЇ на тимчасовому обл≥ку у в≥йськовому ком≥сар≥ат≥ або без законних п≥дстав не перебуваЇ на в≥йськовому обл≥ку взагал≥.

 

Ќе- п≥дл¤гають призову на строкову в≥йськову службу, тобто не Ї субТЇктами розгл¤дуваного злочину особи: ¤к≥ не дос¤гли 18 рок≥в абЂг иа день в≥дправки на строкову в≥йськову службу вже дос¤гли 25-рок≥в (оф≥цери Ч «ќ рок≥в); ¤к≥ визнан≥ за станом здоровТ¤ непридатними да в≥йськовоњ служби в мирний час; батько (мати), р≥дний брат чи сестра ¤ких загинули чи померли або Ї ≥нвал≥дами, ¤кщо ≥нвал≥дн≥сть настала п≥д час проходженн¤ в≥йськовоњ служби; ¤к≥ пройшли в≥йськову службу в ≥нших державах; ¤к≥ зак≥нчили курс навчанн¤ за програмою п≥дготовки оф≥церського складу або -прапорщик≥в в навчальних закладах ћ¬—, —≈, ≥нших в≥йськових формувань та мають в≥йськов≥ чи спец≥альн≥ званн¤; щодо ¤ких ведетьс¤ д≥знанн¤ чи попереднЇ (досудове) сл≥дство або крим≥альна справа розгл¤даЇтьс¤ судом Ч до прийн¤тт¤ в≥дпов≥дного р≥шенн¤; ¤ких засуджено до позбавленн¤ вол≥ (при цьому повторне ухиленн¤ ¬≥д призову на строкову в≥йськову службу п≥сл¤ в≥дбутт¤ покаранн¤ (кр≥м позбавленн¤ вол≥) за такий злочин не зв≥льн¤Ї особу в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥); особи ж≥ночоњ стат≥.

 

ѕ≥дл¤гають виключенню з в≥йськового обл≥ку особи, засуджен≥ до позбавленн¤ вол≥ за вчиненн¤ т¤жких злочин≥в. “ому вони не можуть бути субТЇктами ухиленн¤ в≥д призову на строкову в≥йськову службу.

 

ќсоби, виконанн¤ ¤кими в≥йськового обовТ¤зку суперечить њхн≥м рел≥г≥йним переконанн¤м та ¤к≥ належать до д≥ючих в≥дпов≥дно до> законодавства ”крањни рел≥г≥йних орган≥зац≥й, в≥ровченн¤ ¤ких не допускаЇ користуванн¤ зброЇю, проход¤ть нев≥йськову (альтернативну) службу на п≥дстав≥ р≥шенн¤ ком≥с≥й у справах альтернативноњ служби. “ак≥ особи можуть стати субТЇктами ухиленн¤ в≥д призову на строкову в≥йськоау службу лише у випадку, коли вказане р≥шенн¤ було скасоване у звТ¤зку з тим, що ц≥ особи ухилилис¤ в≥д проходженн¤ альтернативноњ служби або п≥д час њњ проходженн¤ брали участь у страйку, займалис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, навчалис¤ в установах осв≥ти (кр≥м середн≥х або вищих установ осв≥ти з веч≥рньою чи заочною формами навчанн¤).

 

ќсоби, ¤к≥ мають духовний сан, але не мають посади в одн≥й ≥з зареЇстрованих рел≥г≥йних конфес≥й, також призиваютьс¤ на строкову в≥йськову службу ≥, в≥дпов≥дно, Ї субТЇктами розгл¤дуваного злочину. Ќе Ї обставиною, що зв≥льн¤Ї громад¤нина ”крањни в≥д. в≥йськового обовТ¤зку, й те, що в≥н проживаЇ за кордоном.

 

Ќе можуть бути прит¤гнут≥ до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за ухиленн¤ в≥д призову на строкову в≥йськову службу особи, ¤ким за р≥шенн¤м призовноњ ком≥с≥њ була надана в≥дпов≥дна в≥дстрочка: а) за с≥мейними обставинами; б) за станом здоровТ¤; в) дл¤ продовженн¤ навчанн¤; г) у звТ¤зку з депутатською д≥¤льн≥стю ≥ д≥¤льн≥стю ¤к с≥льських, селищних ≥ м≥ських гол≥в; д) на пер≥од роботи за спец≥альн≥стю за основним м≥сцем роботи призовникам Ч педагог≥чним прац≥вникам з вищою педагог≥чною осв≥тою у загальноосв≥тн≥х навчальних закладах;  в ≥нших випадках, визначених законом, Ч прот¤гом д≥њ в≥дстрочки.

 

ќсоба, ¤ка п≥дмовила призовника до самокал≥ченн¤, симул¤ц≥њ хвороби, п≥дробленн¤ документ≥в, ≥ншого обману, до пр¤моњ в≥дмови в≥д несенн¤ обовТ¤зк≥в в≥йськовоњ служби чи до незТ¤вленн¤ до призовноњ д≥льниц≥, орган≥зувала цей злочин, спри¤ла його вчиненню порадами, вказ≥вками, наданн¤м засоб≥в або усуненн¤м перешкод, переховувала призовника, прит¤гуЇтьс¤ до в≥дпов≥дальност≥ за ст. ст. 27 ≥ 335, а за в≥дпов≥дних обставин ≥ за ст. ст. 121, 122, 125, 130, 133 (¤кщо, скаж≥мо, самокал≥ченн¤ було вчинене з допомогою такоњ особи), 358 чи 366 (¤кщо нею було п≥дроблено в≥дпов≥дн≥.документи).

 

4. —убТЇктивна сторона злочину, передбаченого ст, 335, характеризуЇтьс¤ виною у вигл¤д≥ пр¤мого умислу. якщо призовник не зТ¤вивс¤ на призовний пункт у звТ¤зку, з тим, що, скаж≥мо, своЇчасно не отримав пов≥стку, крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть виключаЇтьс¤.

 

 онституц≥¤ ”крањни (ст. 65).

 

«акон ”крањни Уѕро загальний в≥йськовий обовТ¤зок ≥ в≥йськову службуФ в редакц≥њ в≥д 18 червн¤ 1999р. (ст. ст. ≤, 15, 17, 18, 19, 24, ч. 5ст. 37).

 

«акон ”крањни Уѕро альтернативну (нев≥йськову) службуФ в редакц≥њ в≥д 18 матого 1999 р. (ст. ст. 2, 8, 12).

 

ѕоложенн¤ про в≥йськовий обл≥к в≥йськовозобовТ¤заних ≥ призовник≥в. «атверджене постановою  ћ є 377 в≥д 9 червн¤ 1994 р.

 

ѕоложенн¤ про пор¤док проходженн¤ альтернативноњ (нев≥йськовоњ) служби. ѕоложенн¤ про ком≥с≥њ у справах альтернативноњ (нев≥йськовоњ) служби. ѕерел≥к п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, що перебувають у державн≥й або комунальн≥й власност≥, на ¤ких громад¤ни можуть проходити альтернативну (нев≥йськову) службу. ѕерел≥к рел≥г≥йних орган≥зац≥й, в≥ровченн¤ ¤ких не допускаЇ користуванн¤ зброЇю. «атверджен≥ постановою  ћ є 2066 в≥д 10 листопада 1999р.

 

ѕоложенн¤ про п≥дготовку ≥ проведенн¤ призову громад¤н ”крањни на строкову в≥йськову службу. ƒодаток до наказу ћќ є / в≥д 4 с≥чн¤ 1995 р.

 

≤нструкц≥¤ з в≥йськового обл≥ку в≥йськовозобовТ¤заних ≥ призовник≥в в органах м≥сцевого самовр¤дуванн¤. «атверджена наказом ћќ є 166 в≥д 27 червн¤ 1995 р.

   

[назад]|[содержание]|[следующа¤]