Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року. За ред.М.І. Мельника, М.І. Хавронюка 

[назад]|[содержание]|[следующая]

Розділ IX ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ

Стаття 269. Незаконне перевезення на повітряному суди; вибухових або легкозаймистих речовин

1.            Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин —

 

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

 

2.         Ті самі дії, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,—караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

 

1. Об’єктом злочину є громадська безпека в частині безпечної експлуатації повітряних суден. Вибух чи загоряння вибухових або легкозаймистих речовин па повітряних суднах здатні спричинити велику шкоду як для екіпажу і пасажирів цих суден, так І для не визначеного кола інших осіб, матеріальну та іншу шкоду.

 

2 Предметом злочину є: і) вибухові речовини; 2) легкозаймисті, речовини. Про їх поняття див, коментар до ст. ст 267, 419.

 

3.                Об’єктивна сторона злочину включає як обов’язкові ознаки діяння — незаконне перевезення зазначених речовин — та місце вчинення злочину — повітряне судно.

 

Під перевезенням, слід розуміти дії, внаслідок яких вибухові або легкозаймисті речовини переміщаються в повітряному судні від.мо менту закривання його дверей перед початком польоту до їх відкривання після завершення польоту. При цьому не має значення. де саме знаходяться відповідні речовини — в одязі особи, яка перебуває на борту повітряного судна, в її ручній поклажі чи багажі, Незаконним, перевезення буде тоді, коли воно здійснене: щодо вибухових або легкозаймистих речовин, які взагалі заборонені для перевезення повітряними судами; з порушенням вимог щодо кількості, упаковки речовин, які дозволені для перевезення; без отримання спеціального дозволу, який передбачений для перевезення певних видів вибухонебезпечних або легкозаймистих речовин.

 

Повітряне судно — це літальний апарат, що тримається в атмосфері за рахунок його взаємодії в повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний маневрувати в тривимірному просторі. До повітряних суден належать як ті, що важчі за повітря (літаки, геліокоптери, планери), так і легші (дирижаблі). Водночас не є повітряними суднами апарати, які підтримуються в повітрі близько до поверхні води чи землі за рахунок тиску повітря, відбитого від поверхні,— судна, човни, всюдиходи на повітряній подушці.

 

Склад злочину, передбачений ч. 1 ст, 269, формальний. Злочин вважається закінченим з моменту початку вказаного перевезення.

 

4.             Суб’єкт злочину загальний.

 

5.                Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисним або необережним ставленням винного до незаконного перевезення зазначених у ч. 1 ст. 269 предметів і необережним ставленням до наслідків, передбачених ч. 2 ст. 269.

 

6.                Кваліфікуючими ознаками злочину є спричинення ним: 1) загибелі людей; 2) інших тяжких наслідків. Зміст вказаних наслідків такий само, як і щодо інших злочинів проти громадської безпеки (див., зокрема, ст. ст. 265, 266).

 

Стаття 270. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки

1. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі,—

 

карається штрафом від п’ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

 

2.         Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або Інші тяжкі наслідки,—

 

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

 

Примітка Майнова шкода вважається заподіядаю у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка а триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а в особливо великих розмірах - якщо прямі збитки становлять суму, яка в тисячу І більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

 

1.                Основним безпосереднім об’єктом злочину є пожежна безпека, тобто частина громадської безпеки, яка стосується попередження виникнення і поширення пожеж. Під пожежею розуміють не-контрольоване горіння, що супроводжується знищенням матеріальних цінностей та (або) створює загрозу життю і здоров ю людей.

 

2.                Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням у формі порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки; 2) наслідками у вигляді виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі; 3) причинним зв’язком між вказаними діянням і наслідками.

 

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпека—це: а) невчинення повністю дій, які особа зобов’язана І могла виконати (невстановлення щитів з пожежним інвентарем, не-проведспня інструктажу для підлеглих працівників чи неперешко-дження вчиненню ними дій, які загрожують пожежею); б) вчинення частини дій, які особа зобов’язана і могла вчинили, чи виконання їх неналежно (заправка не всіх вогнегасників, які повинні бути на об’єкті); в) виконання дій, які заборонені протипожежними правилами (використання відкритого вогню для розігріву двигуна автомашини, віддання підлеглим розпорядження про виконання робіт з порушенням існуючих вимог пожежної безпеки).

 

Таким чином, порушення вимог пожежної безпеки може полягати яд в дії, так і в бездіяльності, виконуватися як власними діями, так і через підлеглих осіб.

 

Встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки — це вимоги, закріплені у нормативно-правових актах будь-якого рівня, від закону до локальних актів, які видає адміністрація підприємств,

 

установ, організацій. До нормативних актів з питань пожежної без пеки належать закони, постанови КМ, а також положення, інструкції, правила, стандарти, норми, переліки та інші нормативні акти, які прийняті в установленому порядку і містять вимоги щодо запобігання виникненню пожеж, порядку їх ліквідації, мінімізації шкідливих наслідків.

 

Шкода здоров’ю людей полягає у заподіянні внаслідок пожежі хоча б одній особі опіків, травм, які оцінюються як легкі або середньої тяжкості тілесні ушкодження. Видається, що такі наслідки можна констатувати й тоді, коли заподіяна шкода має хоч і менший розмір (тобто, не становить навіть і легких тілесних ушкоджень), але спричинена багатьом (десяткам, сотням) потерпілим.

 

Критерії розміру майнової шкоди у великому розмірі визначені в примітці до ст. 270. Майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в триста разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Прямими збитками від пожежі вважаються матеріальні цінності, знищені або пошкоджені внаслідок пожежі, вартість вогне-гасних речовин, витрати на вжиття заходів для рятування людей і матеріальних цінностей.

 

3.                Суб’єктом злочину є особа, на яку покладено обов’язки по дотриманню відповідних правил.

 

4.                Суб’єктивна сторона злочину характеризується необережною виною. При цьому ставлення особи до невиконання вимог пожежної безпеки може бути і умисним.

 

5 Кваліфікованими видами злочину є спричинення ним: 1) загибелі людей; 2) майнової шкоди в особливо великому розмірі; 3) інших тяжких наслідків.

 

Під загибеллю людей розуміється смерть хоча б однієї особи. Поняття майнової шкоди в особливо великому розмірі визначене у примітці до ст. 270. Майнова шкода вважається заподіяною в особливо великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в тисячу разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Інші тяжкі наслідки можуть полягати у заподіянні хоча б одній особі тяжких тілесних ушкоджень або середньої тяжкості тілесних ушкоджень кільком особам, порушенні роботи транспорту, зв’язку, постачання населення тощо.

 

Закон України “Про пожежну безпеку” від 17 грудня 1993р.

 

Правила обліку пожеж. Затверджені постановою КМ №7943 в редакшї від 21 жовтня 1999р.

 

Правша пожежної безпеки України. Затверджені наказе» МВС №400 від 2 червня 1995р.

   

[назад]|[содержание]|[следующая]