Ќауково-практичний коментар  рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

–озд≥л VII «Ћќ„»Ќ» ” —‘≈–≤ √ќ—ѕќƒј–—№ ќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤

—татт¤ 208. Ќезаконне в≥дкритт¤ або використанн¤ за межами ”крањни валютних рахунк≥в

1.            Ќезаконне, з порушенн¤м встановленого законом пор¤дку, в≥дкритт¤ або використанн¤ за межами ”крањни валютних рахунк≥в ф≥зичних ос≥б, вчинене громад¤нином ”крањни, що пост≥йно проживаЇ на њњ територ≥њ, а так само валютних рахунк≥в юридичних ос≥б, що д≥ють на територ≥њ ”крањни, вчинене службовою особою п≥дприЇмства, установи чи орган≥зац≥њ або за њњ дорученн¤м ≥ншою особою, а також вчиненн¤ зазначених д≥й особою, ¤ка зд≥йснюЇ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть без створенн¤ юридичноњ особи, Ч

 

караютьс¤ штрафом в≥д пТ¤тисот до тис¤ч≥ неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або виправними роботами на строк до двох рок≥в, або обмеженн¤м вол≥ на строк в≥д двох до чотирьох рок≥в з конф≥скац≥Їю валютних ц≥нностей, що знаход¤тьс¤ на зазначених вище рахунках.

 

2.         “≥ сам≥ д≥њ, вчинен≥ повторно, або за попередньою змовою групою ос≥б, Ч

 

караютьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д трьох до пТ¤ти рок≥в з позбавленн¤м права об≥ймати певн≥ посади чи займатис¤ певною д≥¤льн≥стю на строк до трьох рок≥в та з конф≥скац≥Їю валютних ц≥нностей, що знаход¤тьс¤ на зазначених вище рахунках.

 

1.             ќбТЇкт злочину Ч встановлений законодавством пор¤док в≥дкритт¤ ≥ використанн¤ за межами ”крањни валютних рахунк≥в ф≥зичних та юридичних ос≥б.

 

2.                ѕредметом злочину Ї: 1) валютн≥ рахунки ф≥зичних ос≥б; 2) валютн≥ рахунки юридичних ос≥б, що д≥ють на територ≥њ ”крањни. ¬казан≥ рахунки мають бути в≥дкрит≥ за межами ”крањни Ч у ф≥нансово-кредитних установах, у т.ч. в банках ≥ноземних держав.

 

ѕредметом злочину Ї валютн≥ рахунки п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й незалежно в≥д форми власност≥ та орган≥зац≥йно-пра-вовоњ форми Ч ¤к субТЇкт≥в п≥дприЇмництва, так ≥ юридичних ос≥б, котр≥ д≥ють на територ≥њ ”крањни ≥ не займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю (бюджетн≥ установи, благод≥йн≥ фонди, ≥нш≥ неприбут ков≥ орган≥зац≥њ).

 

–ахунки ф≥зичних ос≥б Ч резидент≥в ”крањни в ≥ноземних банках, ≥нших кредитних установах, а також ф≥л≥¤х украњнських банк≥в за межами ”крањни, в≥дкритт¤ ≥ використанн¤ ¤ких охоплюЇтьс¤ процедурою л≥цензуванн¤, можуть бути депозитними ≥ поточними. ƒепозитними визнаютьс¤ рахунки, ¤к≥ в≥дкриваютьс¤ на п≥дстав≥ укладеного депозитного договору м≥ж власником рахунка ≥ банком на в≥дпов≥дний у договор≥ строк збер≥ганн¤ кошт≥в. ѕоточн≥ рахунки використовуютьс¤ особами дл¤ розм≥щенн¤ кошт≥в до запитанн¤ ≥ зд≥йсненн¤ розрахунк≥в за ними.

 

«, ќбТЇктивна сторона злочину про¤вл¤Їтьс¤ у двох альтернативних формах: 1) незаконне в≥дкритт¤ зазначеними у диспозиц≥њ ст. 208 особами валютних рахунк≥в за межами ”крањни; 2) використанн¤ таких рахунк≥в з порушенн¤м пор¤дку, встановленого законом.

 

Ќезаконне в≥дкритт¤ валютних рахунк≥в ф≥зичних або юридичних ос≥б за межами ”крањни означаЇ передус≥м њх в≥дкритт¤ без в≥дпов≥дного дозволу ЌЅ.

 

≤ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ потребують операц≥њ по розм≥щенню валютних ц≥нностей на рахунках ≥ у вкладах за межами ”крањни, за вин¤тком в≥дкритт¤: 1) рахунк≥в у ≥ноземн≥й валют≥ ф≥зичними особамиЧрезидентами на час перебуванн¤ останн≥х за кордоном; 2) кореспондентських рахунк≥в уповноваженими банками; 3) рахунк≥в у ≥ноземн≥й валют≥ дипломатичними, консульськими, торговельними та ≥ншими оф≥ц≥йними представництвами ”крањни за кордоном, ¤к≥ користуютьс¤ ≥мун≥тетом ≥ дипломатичними прив≥ле¤ми, а також ф≥л≥¤ми та представництвами п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й ”крањни за кордоном, що не зд≥йснюють п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

 

“ерм≥н д≥њ ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ на право в≥дкритт¤ та використанн¤ рахунк≥в в ≥ноземних банках, ¤ка надаЇтьс¤ ЌЅ юридичним особамЧрезидентам ”крањни, визначаЇтьс¤ умовами ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ. Ќадан≥ ЌЅ ≥ндив≥дуальн≥ л≥ценз≥њ можуть бути продовжен≥ шл¤хом пролонгац≥њ.

 

ѕорушенн¤ встановленого пор¤дку в≥дкритт¤ валютних рахунк≥в вбачаЇтьс¤ у раз≥ њх в≥дкритт¤ на п≥дстав≥ п≥дроблених л≥ценз≥й, а також тод≥, коли справжн¤ ≥ндив≥дуальна л≥ценз≥¤ ЌЅ одержуЇтьс¤ винним шл¤хом обману Ч внасл≥док поданн¤ недостов≥рних в≥домостей про неможлив≥сть зд≥йсненн¤ розрахунк≥в через установи комерц≥йних банк≥в, про на¤вн≥сть вин¤ткових обставин, що потребують на¤вност≥ такого рахунка, або ≥нших в≥домостей, ≥стотних з погл¤ду вир≥шенн¤ питанн¤ про наданн¤ л≥ценз≥њ ЌЅ, Ћ≥ценз≥¤, отримана обманним шл¤хом, анулюЇтьс¤ з безумовним поверненн¤м в ”крањну вс≥х валютних кошт≥в з рахунка, в≥дкритого за кордоном на њњ п≥дстав≥. ƒ≥њ особи, ¤ка подала сфальсиф≥кован≥ документи дл¤ одержанн¤ ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ ЌЅ ≥ за њх допомогою незаконно в≥дкрила за кордоном валютний рахунок, необх≥дно квал≥ф≥кувати за сукупн≥стю злочин≥в, передбачених ст. ст. 208, 358 (366).

 

ѕ≥д незаконним використанн¤м валютних рахунк≥в сл≥д розум≥ти зд≥йсненн¤ будь-¤ких операц≥й на них Ч зн¤тт¤ кошт≥в чи процент≥в з рахунк≥в, зарахуванн¤ додаткових кошт≥в тощо, Ч ¤кщо так≥ операц≥њ вчинювались взагал≥ без ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ ЌЅ”,

 

.ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну њњ д≥њ без пролонгац≥њ, на рахунку, ¤кий мав бути закритий, або ¤кщо ц≥ операц≥њ не були передбачен≥ умовами  л≥ценз≥њ чи вимогами чинного законодавства.

 

Ќаприклад, валютн≥ операц≥њ на закордонних рахунках ф≥зичних .ќс≥б Ч резидент≥в ”крањни повинн≥ зд≥йснюватись з дотриманн¤м таких вимо√: 1) перерахуванн¤ з ”крањни на закордонний рахунок валютних ц≥нностей маЇ в≥дбуватись з дотриманн¤м правил зд≥йсненн¤ переказ≥в ≥ноземноњ валюти за меж≥ ”крањни за дорученн¤м ф≥зичних ос≥б; 2) зарахуванн¤ на закордонний рахунок кредиту в≥д нерезидента зд≥йснюЇтьс¤ лише у раз≥ отриманн¤ реЇстрац≥йного св≥доцтва територ≥ального управл≥нн¤ ЌЅ”; 3) ≥нвестуванн¤ ≥з закордонного рахунка зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до вимог валютного законодавства ”крањни. ”мисне порушенн¤ ф≥зичною особою Ч резидентом ”крањни зазначених правил використанн¤ закордонних валютних рахунк≥в утворюЇ розгл¤дуваний склад злочину.

 

” випадку, ¤кщо особа, використовуючи кореспондентський рахунок ф≥рмиЧнерезидента (УлороФ-рахунок), незаконно переказуЇ валютн≥ кошти на особистий рахунок в банку ≥ншоњ крањни з предТ¤вленн¤м ф≥ктивних договор≥в на виконанн¤ роб≥т з ≥ноземними партнерами, ф≥ктивних акт≥в прийомуЧвиконанн¤ таких роб≥т тощо, њњ д≥њ сл≥д квал≥ф≥кувати ¤к незаконне використанн¤ за межами ”крањни валютних рахунк≥в ≥ п≥дробленн¤ документ≥в або службове п≥дробленн¤ за ст. ст. 208, 358 (366).

 

«лочин Ї зак≥нченим з моменту незаконного в≥дкритт¤ або використанн¤ за межами ”крањни валютного рахунка.

 

4.                —убТЇктом злочину виступають: 1) громад¤ни ”крањни, що пост≥йно проживають на њњ територ≥њ (у т.ч. т≥, хто тимчасово перебуваЇ за кордоном); 2) особи, ¤к≥ зд≥йснюють п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть без створенн¤ юридичноњ особи; 3) службов≥ особи п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, що д≥ють на територ≥њ ”крањни; 4) ≥нш≥ особи, ¤к≥ д≥ють за дорученн¤м зазначених службових ос≥б (тобто в≥д ≥мен≥ дов≥рител¤ виконують юридичн≥ д≥њ по незаконному в≥дкриттю чи використанню за кордоном валютних рахунк≥в юридичних ос≥б).

 

ƒо ≥нших ос≥б сл≥д в≥дносити, зокрема, громад¤н ”крањни, ¤к≥ пост≥йно проживають за кордоном, а також ≥ноземних громад¤н та ос≥б без громад¤нства незалежно в≥д того, мешкають вони в ”крањн≥ пост≥йно чи н≥. «аконодавство ”крањни особами, ¤к≥ пост≥йно проживають в ”крањн≥, визнаЇ ос≥б незалежно в≥д громад¤нства, ¤к≥ проживають в ”крањн≥ в ц≥лому не менше 183 дн≥в прот¤гом календарного року.

 

5.                —убТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ пр¤мим умислом.

 

6.                 вал≥ф≥куючими ознаками злочину (ч, 2 ст. 208) Ї вчиненн¤ його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою ос≥б.

 

ѕро пон¤тт¤ повторност≥ див. ст. 32 ≥ коментар до нењ, про пон¤тт¤ вчиненн¤ злочину за попередньою змовою групою ос≥б див. ст. 28 ≥ коментар до нењ.

 

«акон ”крањни Уѕро Ќац≥ональний банк ”крањниФ в≥д 20 травн¤ 1999 р. (ст. ст. 7, 44,45]≤

 

ƒекрет  ћ ѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролюФ в≥д 19 лютого 1993р.

 

ѕоложенн¤ про пор¤док наданн¤ ≥ндив≥дуальних л≥ценз≥й на в≥дкритт¤ юридичними особами Ч резидентами ”крањни рахунк≥в в ≥ноземних банках. «атверджене постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ”є 221 в≥д 5 травн¤ 1999 р.

 

≤нструкц≥¤ про перем≥щенн¤ валюти ”крањни, ≥ноземноњ валюти, банк≥вських метал≥в, плат≥жних документ≥в, ≥нших банк≥вських документ≥в ≥ плат≥жних карток  через митний кордон ”крањни. «атверджена постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ є 283 в≥д 12 липн¤ 2000р.

 

ѕоложенн¤ про пор¤док наданн¤ ф≥зичним особам Ч резидентам ”крањни ≥ндив≥дуальних л≥ценз≥й на в≥дкритт¤ рахунк≥в за межами ”крањни та розм≥щенн¤ на них валютних ц≥нностей. «атверджене постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ є 431 в≥д 2 листопада 2000 р.

 

ѕравила зд≥йсненн¤ переказ≥в ≥ноземноњ валюти за меж≥ ”крањни за дорученн¤м ф≥зичних ос≥б та одержанн¤ ф≥зичними особами в ”крањн≥ переказаноњ њм ≥з-за кордону ≥ноземноњ валюти. «атверджен≥ постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ є 18 в≥д 17 с≥чн¤ 2001 р.

 

—татт¤ 209. Ћегал≥зац≥¤ (в≥дмиванн¤) грошових кошт≥в та  ≥ншого майна, здобутих злочинним шл¤хом

1.            ¬чиненн¤ ф≥нансових операц≥й та ≥нших угод з грошовими коштами та ≥ншим майном, здобутих зав≥домо злочинним шл¤хом, а також використанн¤ зазначених кошт≥в та ≥ншого майна дл¤ зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ або ≥ншоњ господарськоњ д≥¤льност≥, а також створенн¤ орган≥зованих груп в ”крањн≥ чи за њњ межами дл¤ легал≥зац≥њ (в≥дмиванн¤) грошових кошт≥в та ≥ншого майна, здобутих зав≥домо злочинним шл¤хом, Ч

 

караютьс¤ штрафом в≥д пТ¤тисот до трьох тис¤ч неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або обмеженн¤м вол≥ на строк в≥д трьох до пТ¤ти рок≥в, або позбавленн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в, з конф≥скац≥Їю грошових кошт≥в та ≥ншого майна, здобутих зав≥домо злочинним шл¤хом.

 

2.         “≥ сам≥ д≥њ, вчинен≥ повторно або за попередньою змовою групою ос≥б, Ч

 

караютьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д пТ¤ти до дванадц¤ти рок≥в з конф≥скац≥Їю грошових кошт≥в та ≥ншого майна, здобутих зав≥домо злочинним шл¤хом, та з конф≥скац≥Їю майна.

 

1.                ќсновним безпосередн≥м обТЇктом злочину Ї встановлений з метою протид≥њ залученню в економ≥ку УбруднихФ кошт≥в та виконанн¤ ”крањною вз¤тих на себе м≥жнародно-правових зобовТ¤зань пор¤док зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ та ≥ншоњ господарськоњ д≥¤льност≥. ƒодатковим обТЇктом можуть виступати ≥нтереси правосудд¤, нормальне функц≥онуванн¤ ф≥нансово-кредитноњ системи, право власност≥.

 

2.                ѕредметом злочину Ї грошов≥ кошти та ≥нше майно, здобуте зав≥домо злочинним шл¤хом.

 

√рошов≥ кошти у даному раз≥ можуть виступати ¤к у гот≥вков≥й, так ≥ в безгот≥вков≥й формах (перебувають на банк≥вському рахунку ≥ њхн≥й об≥г регулюЇтьс¤ зобовТ¤зальним правом), бути ¤к нац≥ональною, так ≥ ≥ноземною валютою.

 

ѕ≥д майном потр≥бно розум≥ти р≥зноман≥тн≥ предмети матер≥ального св≥ту, ¤к≥ задовольн¤ють потреби людей ≥ щодо ¤ких можуть виникати цив≥льн≥ права та обовТ¤зки.  р≥м грошей, це ц≥нн≥ папери, нерухом≥сть, транспортн≥ засоби, твори мистецтва, ювел≥рн≥ вироби, дорогоц≥нн≥ метали тощо.

 

√рошов≥ кошти та ≥нше майно виступають предметом легал≥зац≥њ за умови, що њх здобутт¤ в≥дбулос¤ заздалег≥дь ≥ було поЇднано з порушенн¤м норм т≥льки крим≥нального законодавства.

 

¬каз≥вка закону на вин¤тково злочинний характер походженн¤ майна Ч предмета розгл¤дуваного злочину Ч не означаЇ, що застосуванн¤ ст. 209 вимагаЇ попереднього винесенн¤ обвинувального вироку за предикатний злочин. ƒостатньо усв≥домленн¤ винним того, що в≥н вчинюЇ д≥њ з майном, здобутим злочинним шл¤хом.

 

 онкретний злочинний спос≥б, «а допомогою ¤кого здобуто таке майно, на квал≥ф≥кац≥ю злочину за ст. 209 не впливаЇ. ÷е можуть бути той чи ≥нший злочин проти власност≥, одержанн¤ хабара, контрабанда, шахрайство з ф≥нансовими ресурсами, ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в, вбивство з корисливих мотив≥в, незаконне полюванн¤, незаконне використанн¤ товарного знака, ввезенн¤, виготовленн¤, збут ≥ розповсюдженн¤ порнограф≥чних предмет≥в тощо. ѕри цьому використанн¤ кошт≥в, здобутих в≥д незаконного об≥гу наркотичних засоб≥в, психотропних речовин, њхн≥х аналог≥в або прекурсор≥в, необх≥дно квал≥ф≥кувати за ст. 306.

 

ћайно потр≥бно вважати здобутим злочинним шл¤хом, ¤кщо воно пр¤мо або опосередковано отримано в результат≥ вчиненн¤ крим≥нальне караного д≥¤нн¤. ” звТ¤зку з цим до предмета коментованого злочину належить ≥ те майно, ¤ке отримане в обм≥н на здобуте злочинним шл¤хом або внасл≥док його ≥ншоњ реал≥зац≥њ (наприклад, товари, придбан≥ на викраден≥ грош≥).

 

3.                ќбТЇктивна сторона злочину може виражатись в одн≥й з трьох форм: 1) вчиненн¤ ф≥нансових операц≥й та ≥нших угод з грошовими коштами та ≥ншим майном, здобутими зав≥домо злочинним шл¤хом; 2) використанн¤ зазначених кошт≥в та ≥ншого майна дл¤ зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ або ≥ншоњ господарськоњ д≥¤льност≥; 3) створенн¤ орган≥зованих груп в ”крањн≥ чи за њњ межами дл¤ легал≥зац≥њ (в≥дмиванн¤) грошових кошт≥в та ≥ншого майна, здобутих зав≥домо злочинним шл¤хом.

 

ƒо ф≥нансових операц≥й належать передус≥м банк≥вськ≥ операц≥њ, операц≥њ небанк≥вських ф≥нансових установ, операц≥њ, ¤к≥ реал≥зуютьс¤ п≥д час зд≥йсненн¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥ на ринку ц≥нних папер≥в (див. коментар до ст. 202).

 

ѕон¤тт¤ ≥нша угода охоплюЇ в≥дм≥нн≥ в≥д ф≥нансових операц≥й д≥њ ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б, спр¤мован≥ на встановленн¤, зм≥ну та припиненн¤Т цив≥льних прав та обовТ¤зк≥в. ”годи можуть бути ¤к односторонн≥ми (наприклад, запов≥т, дов≥рен≥сть), так ≥ дво- або багатосторонн≥ми. ÷е р≥зноман≥тн≥ договори Ч куп≥вл≥-продажу, позики, дорученн¤,  ом≥с≥њ, страхуванн¤, схову, перевезенн¤, про сум≥сну д≥¤льн≥сть тощо. ћомент, з ¤кого угода вважаЇтьс¤ вчиненою (укладеною), визначаЇтьс¤ цив≥льним законодавством залежно в≥д того, до ¤кого виду належить угода (Ї вона реальною чи консенсуальною), та ≥нших момент≥в (наприклад, дотриманн¤ обовТ¤зкове нотар≥альноњ форми).

 

«а ст. 209 сл≥д квал≥ф≥кувати, наприклад, так≥ д≥њ, зд≥йснюван≥ з метою легал≥зац≥њ злочинних доход≥в; в≥дкритт¤ банк≥вських рахунк≥в, внесенн¤ кошт≥в на так≥ рахунки або на рахунки ≥нших п≥дприЇмств, придбанн¤ рухомого ≥ нерухомого майна, у т.ч. дл¤ наступного сплатного чи безоплатного в≥дчуженн¤ цього майна; наданн¤ кредит≥в ≥ позик; куп≥вл¤ акц≥й, вексел≥в, обл≥гац≥й та ≥нших ц≥нних ѕапер≥в; ≥нвестуванн¤ та отриманн¤ доход≥в в≥д ≥нвестиц≥й; укладанн¤ ф≥ктивних договор≥в про наданн¤ кредит≥в або р≥зноман≥тних послуг (наприклад, аудиторських, юридичних, маркетингових); операц≥њ, повТ¤зан≥ ≥з ввезенн¤м, переказуванн¤м ≥ пересиланн¤м на територ≥њ ”крањни, в ”крањну та за њњ меж≥ в≥дпов≥дного майна.

 

Ћегал≥зац≥Їю сл≥д визнавати також перем≥щенн¤ УбруднихФ кошт≥в в офшорн≥ зони, в ¤ких в≥дсутн≥: 1) юридичн≥ норми, що зобовТ¤зують ф≥нансов≥ установи збер≥гати ≥нформац≥ю про своњх кл≥Їнт≥в та зд≥йснюван≥ ними операц≥њ; 2) законодавч≥ положенн¤, ¤к≥ дають можлив≥сть влад≥ отримати доступ до банк≥вськоњ ≥нформац≥њ; 3) норми, в≥дпов≥дно до ¤ких влада одн≥Їњ крањни може передавати ≥нш≥й крањн≥ ≥нформац≥ю про особу та њњ ф≥нансов≥ операц≥њ.

 

ѕро пон¤тт¤ п≥дприЇмницькоњ та ≥ншоњ господарськоњ д≥¤льност≥ див. коментар до ст. 202.

 

ƒо використанн¤ у п≥дприЇмництв≥ кошт≥в ≥ майна, здобутих за-в≥домо злочинним шл¤хом, потр≥бно в≥дносити внесенн¤ кошт≥в ¤к внеску у статутний фонд п≥дприЇмства, створенн¤ ф≥ктивних господарюючих субТЇкт≥в або придбанн¤ п≥дприЇмств-банкрут≥в, коли зазначен≥ кошти та майно видаютьс¤ за њх легальний прибуток, ф≥нансуванн¤ виробництва товар≥в, виплату див≥денд≥в, зароб≥тноњ плати найманим прац≥вникам тощо.

 

ѕро пон¤тт¤ орган≥зованоњ групи див. ст. 28 та коментар до нењ. ќзнаки розгл¤дуваного злочину м≥стить створенн¤ в ”крањн≥ або за њњ межами орган≥зованоњ групи саме дл¤ легал≥зац≥њ майна, здобутого зав≥домо злочинним шл¤хом. ѕ≥д легал≥зац≥Їю сл≥д розум≥ти д≥њ, спр¤мован≥ на маскуванн¤ джерела, природи походженн¤ та належност≥ кошт≥в ≥ майна, одержаних в результат≥ вчиненн¤ злочин≥в, та на переведенн¤ њх з Укрим≥нальногоФ об≥гу у легальний сектор економ≥ки.

 

«лочин вважаЇтьс¤ зак≥нченим з моменту вчиненн¤ одн≥Їњ з трьох альтернативних д≥й, зазначених у диспозиц≥њ ч. 1 ст. 209. ѕри цьому достатньо зд≥йснити одну операц≥ю або угоду з в≥дпов≥дним майном.

 

4.                —убТЇктом злочину повинна визнаватись осудна особа, ¤ка дос¤гла 16-р≥чного в≥ку ≥ набула цив≥льноњ д≥Їздатност≥ у повному обс¤з≥ (ст. 11 ÷ ), не обмежена у н≥й або не позбавлена д≥Їздатност≥ судом (ст. ст. 15-16 ÷ ). ќсоби у в≥ц≥ в≥д 15 до 18 рок≥в можуть прит¤гуватись до в≥дпов≥дальност≥ за в≥дмиванн¤ майна з урахуванн¤м положень законодавства про в≥к крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ (ст. 22).

 

«а ст. 209 маЇ в≥дпов≥дати та особа, ¤ка не брала участ≥ ¤к виконавець або сп≥вучасник у первинному (предикатному) злочин≥, внасл≥док вчиненн¤ ¤кого здобуто майно Ч предмет наступноњ легал≥зац≥њ.

 

ќсоба, ¤ка вчинила предикатний злочин ≥ наступн≥ д≥њ, що охоплюютьс¤ пон¤тт¤м легал≥зац≥њ, повинна нести в≥дпов≥дальн≥сть лише за вчиненн¤ первинного злочинного д≥¤нн¤, передбаченого в≥дпов≥дною статтею ќсобливоњ частини   , без додаткового ≥нкрим≥нуванн¤ њй ст. 209.

 

5.                —убТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ пр¤мим умислом. ќсоба, ¤ка фактично використовуЇ майно, здобуте злочинним шл¤хом, у формах, вказаних у ст. 209, однак сумл≥нно помил¤Їтьс¤ щодо його походженн¤, не несе в≥дпов≥дальн≥сть за цей злочин. ƒл¤ квал≥ф≥кац≥њ д≥й за ст. 209 не вимагаЇтьс¤ точна об≥знан≥сть про характер та конкретн≥ обставини вчиненн¤ предикатного злочину. ƒостатньо, щоб особа припускала, що майно здобуто злочинним шл¤хом.

 

Ќе утворюють складу злочину, передбаченого ст. 209, д≥њ щодо використанн¤ майна, здобутого злочинним шл¤хом, дл¤ продовженн¤ вчиненн¤ крим≥нально караних д≥¤нь (наприклад, дл¤ продовженн¤ зайн¤тт¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю без державноњ реЇстрац≥њ), адже вони не спр¤мован≥ на наданн¤ легального вигл¤ду такому майну.

 

6.                 вал≥ф≥куючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 209) Ї вчиненн¤ його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою ос≥б.

 

ѕро пон¤тт¤ повторност≥ див. ст. 32 ≥ коментар до нењ, про пон¤тт¤ вчиненн¤ злочину за попередньою змовою групою ос≥б Ч ст. 28 ≥ коментар до нењ.

 

 онвенц≥¤ –™ про в≥дмиванн¤, пошук, арешт та конф≥скац≥ю доход≥в, одержаних злочинним шл¤хом, в≥д8листопада 1990р. –атиф≥кована ”крањною 17грудн¤ 1997р.

 

ƒиректива –™ Уѕро запоб≥ганн¤ використанню ф≥нансовоњ системи дл¤ в≥дмиванн¤ грошейФ в≥д 10 червн¤ 1991 р.

 

«акон ”крањни Уѕро приватизац≥ю невеликих державних п≥дприЇмств (малу приватизац≥ю)Ф в≥^б березн¤ 1992р. (ст. 7).

 

«акон ”крањни ѕро орган≥зац≥йно-правов≥ основи боротьби з орган≥зованою злочинн≥стюФ в≥д «ќ червн¤ 1993 р. (ст. 18).

 

«акон ”крањни Уѕробанки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ в≥д 7грудн¤ 2000р. (ст. ст. 2, 47.63-65).

 

«акон ”крањни Уѕро плат≥жн≥ системи та переказ грошей в ”крањн≥Ф в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 р.

 

”каз ѕрезидента ”крањни Уѕро заходи щодо легал≥зац≥њ ф≥зичними особами доход≥в, з ¤ких не сплачено податки У є 552/2000 в≥д 31 березн¤ 2000 р.

 

”каз ѕрезидента ”крањни Уѕро додатков≥ заходи щодо посиленн¤ боротьби з приховуванн¤м неоподаткованих доход≥в, а також в≥дмиванн¤ доход≥в, одержаних незаконним шл¤хом У є 813/2000 в≥д 22 червн¤ 2000 р.

 

”каз ѕрезидента ”крањни Уѕро додатков≥ заходи щодо боротьби з в≥дмиванн¤м доход≥в, одержаних злочинним шл¤хом У є 532 в≥д 19липн¤ 2001 р.

 

≤нструкц≥¤ про безгот≥вков≥ розрахунки в ”крањн≥ в нац≥ональн≥й валют≥. «атверджена постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ”є 135 в≥д 29 березн¤ 2001 р,

   

[назад]|[содержание]|[следующа¤]