Ќауково-практичний коментар  рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

–озд≥л III
«Ћќ„»Ќ» ѕ–ќ“» ¬ќЋ≤, „≈—“≤ “ј √≤ƒЌќ—“≤ ќ—ќЅ»

—татт¤ 148. ѕ≥дм≥на дитини

ѕ≥дм≥на чужоњ дитини, вчинена з корисливих або ≥нших особистих мотив≥в,Ч

караЇтьс¤ обмеженн¤м вол≥ на строк до пТ¤ти рок≥в або позбавленн¤м вол≥ на той самий строк.

 

1.             ќбТЇкт злочину Ч особиста свобода дитини та с≥мТ¤ ¤к блага, що охорон¤ютьс¤  онституц≥Їю ”крањни.

 

2.             « обТЇктивноњ сторони злочин пол¤гаЇ у п≥дм≥н≥ чужоњ дитини.

 

ѕ≥д дитиною у ц≥й статт≥ сл≥д розум≥ти немовл¤ ¤к особу, ≥дентиф≥кувати ¤ку за њњ ≥ндив≥дуальними ознаками њњ батьки чи ≥нш≥ законн≥ представники з тих чи ≥нших причин ще у повн≥й м≥р≥ неспроможн≥ (скаж≥мо, п≥дм≥на в≥дбулас¤ до того, ¤к мати здатна була запамТ¤тати щойно народжену дитину, або до передач≥ дитини батьков≥ у раз≥ смерт≥ матер≥ тощо). „ужою дитина Ї за зм≥стом закону дл¤ особи, ¤ка зд≥йснюЇ п≥дм≥ну дитини. “акою особою не можуть бути батько та мати дитини, нав≥ть ¤кщо один ≥з них мешкаЇ окремо в≥д дитини.

 

ѕ≥дм≥на Ч це звичайно зам≥на одн≥Їњ дитини, ¤ка щойно народилас¤ в пологовому будинку, на ≥ншу, або зам≥на одного немовл¤ти на ≥нше у будинку дитини. ÷ей злочин становить не т≥льки п≥дм≥на чужоњ дитини на ≥ншу чужу, а й п≥дм≥на чужоњ дитини на свою (це може бути повТ¤зано, скаж≥мо, з≥ станом здоровТ¤ своЇњ дитини). «года батьк≥в одн≥Їњ дитини на п п≥дм≥ну не зм≥нюЇ сут≥ д≥¤нн¤, оск≥льки при цьому ≥гноруЇтьс¤ вол¤ ≥нших батьк≥в. ќбм≥н власними д≥тьми за обоп≥льною згодою батьк≥в ≥ на¤вн≥стю в≥дпов≥дноњ мети може бути квал≥ф≥кований за ч. 2 ст. 149 ¤к зд≥йсненн¤ незаконноњ угоди щодо сплатноњ передач≥ неповнол≥тнього ≥ншим особам.

 

3.                —убТЇктом злочину може бути будь-¤ка особа, дл¤ ¤коњ у даний час одне ≥з немовл¤т юридичне Ї чужим.

 

4.                —убТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ пр¤мим умислом ≥ спец≥альними Ч корисливими або ≥ншими особистими Ч мотивами.

 

≤нш≥ особист≥ мотиви можуть бути низькими (задоволенн¤ садистських нахил≥в, помста, заздр≥сть, ревнощ≥) або благородними (наприклад, вчинена ≥з гуманних спонукань п≥дм≥на т¤жко хворого немовл¤ти, ¤ке в≥дразу п≥сл¤ народженн¤ знаходитьс¤ при смерт≥, в ≥нтересах його матер≥ на здорову дитину, в≥д ¤коњ в≥дмовилась мати останньоњ). ” другому випадку з огл¤ду на надзвичайно специф≥чний етичний б≥к справи може йтись про в≥дсутн≥сть сусп≥льноњ небезпеки д≥¤нн¤ через малозначн≥сть. якщо винний д≥Ї з нац≥ональних, етн≥чних, расових чи рел≥г≥йних мотив≥в, у в≥дпов≥дних випадках його д≥њ можуть бути квал≥ф≥кован≥ ¤к геноцид (ст. 442).

 

 онституц≥¤ ”крањни (ст. ст. 28Ч29, 51Ч52).

 

 онвенц≥¤ про права дитини в≥д 20 листопада 1989 р. –атиф≥кована ”крањною 27 лютого 1991 р.

 

ƒекларац≥¤ ќќЌ про захист ус≥х ос≥б в≥д насильницького зникненн¤ в≥д 18 грудн¤ 1992р.

 

«акон ”крањни Уѕро охорону дитинстваФ в≥д 26 кв≥тн¤ 2001 р.

 

—татт¤ 149. “орг≥вл¤ людьми або ≥нша незаконна угода щодо передач≥ людини

1.            ѕродаж, ≥нша сплатна передача людини, а так само зд≥йсненн¤ стосовно нењ будь-¤коњ ≥ншоњ незаконноњ угоди, повТ¤заноњ ≥з законним чи незаконним перем≥щенн¤м за њњ згодою або без згоди через державний кордон ”крањни дл¤ подальшого продажу чи ≥ншоњ передач≥ ≥нш≥й особ≥ (особам) з метою сексуальноњ експлуатац≥њ, використанн¤ в порноб≥знес≥, вт¤гненн¤ у злочинну д≥¤льн≥сть, залученн¤ в боргову кабалу, усиновленн¤ (удочер≥нн¤) в комерц≥йних ц≥л¤х, використанн¤ у збройних конфл≥ктах, експлуатац≥њ њњ прац≥,Ч

 

караютьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д трьох до восьми рок≥в.

 

2.         “≥ сам≥ д≥њ, вчинен≥ щодо неповнол≥тнього, к≥лькох ос≥б, повторно, за попередньою змовою групою ос≥б, з використанн¤м службового становища або особою, в≥д ¤коњ потерп≥лий був у матер≥альн≥й або ≥нш≥й залежност≥,Ч

 

караютьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д пТ¤ти до дванадц¤ти рок≥в з конф≥скац≥Їю майна або без такоњ.

 

3.         ƒ≥њ, передбачен≥ частинами першою або другою ц≥Їњ статт≥, вчинен≥ орган≥зованою групою або повТ¤зан≥ з незаконним вивезенн¤м д≥тей за кордон чи неповерненн¤м њх в ”крањну, або з метою вилученн¤ у потерп≥лого орган≥в чи тканин дл¤ трансплантац≥њ чи насильницького донорства, або ¤кщо вони спричинили т¤жк≥ насл≥дки,Ч

 

караютьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д восьми до пТ¤тнадц¤ти рок≥в з конф≥скац≥Їю майна.

 

1.                ќсновним безпосередн≥м обТЇктом цього злочину Ї вол¤ ≥ г≥дн≥сть людини. …ого додатковим факультативним обТЇктом можуть виступати здоровТ¤ людини, встановлений пор¤док зд≥йсненн¤ службовими особами своњх повноважень, встановлений пор¤док перетинанн¤ державного кордону ”крањни,

 

2.             Ћог≥ко-граматичне тлумаченн¤ конструкц≥њ норми ч. 1 ст, 149 даЇ змогу д≥йти висновку, що з обТЇктивноњ сторони цей злочин може виражатис¤ у таких формах: 1) продаж людини; 2) ≥нша сплатна передача людини; 3) зд≥йсненн¤ стосовно людини будь-¤коњ ≥ншоњ незаконноњ угоди, повТ¤заноњ ≥з законним чи незаконним перем≥щенн¤м за њњ згодою або без згоди через державний кордон ”крањни.

 

ѕ≥д продажем, тут сл≥д розум≥ти угоду, за ¤кою одна особа (продавець) передаЇ людину у фактичну незаконну власн≥сть ≥ншоњ (покупц¤), а останн¤ зобовТ¤зана прийн¤ти њњ та сплатити за нењ певну грошову суму.

 

ƒо ≥ншоњ сплатноњ передач≥ у ст. 149 можна в≥днести угоди про м≥ну, найм, заставу, а так само угоди, за ¤ких особа передаЇтьс¤ винним ≥нш≥й особ≥ у фактичну власн≥сть або дл¤ тимчасового використанн¤ (експлуатац≥њ) за матер≥альну винагороду у вигл¤д≥ ≥нших, кр≥м грош≥, ц≥нностей (коштовностей, ц≥нних папер≥в тощо) або послуг матер≥ального характеру (передача у користуванн¤ будинку, транспортного засобу, наданн¤ л≥кувальних чи оздоровчих послуг, пут≥вки в круњз тощо).

 

ѕ≥д ≥ншою незаконною угодою щодо людини сл≥д-розум≥ти два види фактичних угод: 1) так≥ угоди, ¤к даруванн¤, наданн¤ у безоплатне користуванн¤ та будь-¤к≥ ≥нш≥, за ¤кими особа безоплатно передаЇтьс¤ у фактичну власн≥сть або дл¤ тимчасового використанн¤ (експлуатац≥њ); 2) зворотний б≥к передач≥, тобто куп≥вл¤ або одержанн¤ людини внасл≥док м≥ни, найму, застави, ≥ншоњ угоди, за ¤коњ винний одержуЇ людину в≥д ≥ншоњ особ≥ у фактичну власн≥сть або тимчасово за матер≥альну винагороду чи без такоњ.

 

ƒ≥њ винного, повТ¤зан≥ з незаконним перем≥щенн¤м людини через державний кордон ”крањни, повн≥стю охоплюютьс¤ ч. 1 ст. 149 ≥ додатковоњ квал≥ф≥кац≥њ за ст. 332 не потребують. ѕроте, ¤кщо винна особа при цьому сама незаконно перетнула державний кордон, њњ д≥њ сл≥д квал≥ф≥кувати за сукупн≥стю злочин≥в, передбачених ст. ст. 149 ≥ 331.

 

” перших двох формах злочин Ї зак≥нченим з моменту продажу (≥ншоњ сплатноњ передач≥) людини ≥нш≥й особ≥ (особам). якщо до угод з продажу людини застосувати за аналог≥Їю правило, що д≥Ї у цив≥льному прав≥, злочин треба вважати зак≥нченим з моменту фактичноњ передач≥ особи за договором куп≥зл≥-продажу, ¤кий йе-√ас≥о означаЇ зм≥ну власника, чи з ≥ншого моменту, пр¤мо передбаченого договором м≥ж сторонами. Ѕез в≥дпов≥дних аналог≥й з цив≥льним правом не можна об≥йтис¤ ≥ характеризуючи ≥нш≥ конкретн≥ сусп≥льно небезпечн≥ д≥њ, що становл¤ть зм≥ст обТЇктивноњ сторони цього злочину. јдже специф≥ка предмета сусп≥льних в≥дносин, з приводу ¤кого ц≥ д≥њ вчинюютьс¤, Ч людина, Ч хоча й ц≥лком перетворюЇ юридичну сутн≥сть њх ≥з законних на незаконн≥, але залишаЇ незм≥нною зовн≥шню правову оболонку.

 

«лочин у його трет≥й форм≥ Ї зак≥нченим з моменту перем≥щенн¤ людини через державний кордон ”крањни. “аким чином, сама по соб≥ безоплатна передача людини у фактичну власн≥сть чи дл¤ тимчасового використанн¤, так само ¤к одержанн¤ людини внасл≥док њњ куп≥вл≥ чи ≥ншоњ угоди, не повТ¤зан≥ з перем≥щенн¤м людини через державний кордон ”крањни, не створюють складу злочину, передбаченого ч, 1 ст, 149, ≥ можуть квал≥ф≥куватис¤ за на¤вн≥стю в≥дпов≥дних обставин за ст. 146.

 

3.             —убТЇкт злочину загальний.

 

4.                —убТЇктивна сторона цього злочину передбачаЇ пр¤мий умисел ≥, ¤к правило, корисливий мотив.

 

 р≥м того, дл¤ третьоњ його форми (зд≥йсненн¤ стосовно людини будь-¤коњ ≥ншоњ незаконноњ угоди, повТ¤заноњ ≥з законним чи незаконним перем≥щенн¤м за њњ згодою або без згоди через державний кордон ”крањни) обовТ¤зковою ознакою Ї мета. “акою метою тут Ї подальший продаж або ≥нша передача ≥нш≥й особ≥ (особам) людини, одержаноњ винним ≥ перем≥щеноњ ним через державний кордон ”крањни.

 

—кладн≥сть конструкц≥њ диспозиц≥њ ч. 1 ст. 149 вимушуЇ звернути увагу на таке.

 

” раз≥, ¤кщо винний безоплатно передаЇ людину ≥нш≥й особ≥, ≥нтелектуальна ознака його умислу маЇ характеризуватис¤ усв≥домленн¤м, зокрема, того, що: а) ним зд≥йснюЇтьс¤ незаконна передача людини ≥нш≥й особ≥; б) така передача повТ¤зана з перем≥щенн¤м людини через державний кордон ”крањни; в) вказана ≥нша особа, ¤ка отримуЇ людину, маЇ за мету подальшу передачу њњ трет≥й особ≥ (особам); г) у свою чергу, трет¤ особа маЇ використовувати жертву злочину з певною (одн≥Їю ≥з визначених у диспозиц≥њ статт≥) метою.

 

«а таких обставин практичне застосуванн¤ норми унеможливлюЇтьс¤, оск≥льки мета, ¤ка Ї обовТ¤зковою ознакою злочину, у даному випадку характеризуЇ вольову ознаку умислу не особи, ¤ка вчинюЇ злочин, а ≥нших ос≥б, котр≥ виконують певн≥ д≥њ за межами складу цього злочину. ѕри цьому у переважн≥й б≥льшост≥ випадк≥в винна особа фактично не може знати, з ¤кою саме метою (продати, передати оплатно чи безоплатно або залишити у себе) жертву злочину хоче придбати друга, а тим б≥льше трет¤ особа у ланцюгу покупц≥в. “ому сл≥д виходити ≥з того, що слова Удл¤ подальшого продажу чи ≥ншоњ передач≥ ≥нш≥й особ≥ (особам)Ф у склад≥ злочину, передбаченого ст. 149, визначають субТЇктивну спр¤мован≥сть д≥й т≥льки такого винного, ¤кий сам придбав людину ≥ перем≥стив њњ через державний кордон ”крањни.

 

Ќав≥ть за такого п≥дходу дл¤ ≥нтелектуальноњ ознаки умислу винного необх≥дним Ї усв≥домленн¤ того, що: а) ним зд≥йснюютьс¤ куп≥вл¤ або ≥нша незаконна угода щодо людини та перем≥щенн¤ ц≥Їњ людини через державний кордон ”крањни; б) ц¤ незаконна угода та наступне перем≥щенн¤ людини через державний кордон ”крањни зд≥йснюютьс¤ дл¤ подальшого продажу або ≥ншоњ передач≥ њњ ≥нш≥й особ≥ (особам); в) особа (особи), ¤ка придбала жертву злочину, в подальшому використовуватиме њњ з певною (одн≥Їю ≥з визначених у диспозиц≥њ статт≥) метою.

 

ѕрактичне застосуванн¤ ц≥Їњ норми обмежуЇтьс¤ тим, що дл¤ прит¤гненн¤ особи до в≥дпов≥дальност≥ необх≥дно довести, що нею усв≥домлювавс¤ ¤к неминучий факт наступноњ (п≥сл¤ продажу або ≥ншоњ передач≥) сексуальноњ експлуатац≥њ людини, використанн¤ њњ у порноб≥знес≥ тощо.

 

якщо винна особа, зд≥йснюючи продаж (≥ншу передачу) людини, байдуже ставитьс¤ до того, ¤к саме ц¤ людина буде використовуватис¤ њњ покупцем в подальшому, в≥дпов≥дальн≥сть ц≥Їњ особи за ст. 149 виключаЇтьс¤ (скаж≥мо, особ≥ байдуже, буде покупець використовувати продану йому ж≥нку в порноб≥знес≥ чи одружитьс¤ на н≥й). ” цьому випадку мову можна вести лише про прит¤гненн¤ винноњ особи до в≥дпов≥дальност≥ за незаконне позбавленн¤ вол≥ (ст. 146). “ому вказана мета може бути доведена, ¤к правило, лише у випадках, коли особа систематично поставл¤Ї певним покупц¤м д≥тей дл¤ використанн¤ њх ¤к жебрак≥в або ж≥нок дл¤ сексуальноњ експлуатац≥њ тощо.

 

«азначена мета, ¤к вказувалось вище-, маЇ альтернативний характер. ¬инна особа зд≥йснюЇ заволод≥нн¤ людиною та њњ перем≥щенн¤ через державний кордон ”крањни дл¤ наступного продажу (або ≥ншоњ передач≥), усв≥домлюючи, що к≥нцевою метою такого продажу (≥ншоњ передач≥) жертви злочину в подальшому будуть: а) њњ сексуальна експлуатац≥¤; б) використанн¤ в порноб≥знес≥; в) вт¤гнен-н¤ у злочинну д≥¤льн≥сть; г) залученн¤ в боргову кабалу; д) усиновленн¤ (удочер≥нн¤) в комерц≥йних ц≥л¤х; е) використанн¤ в збройних конфл≥ктах; Ї) експлуатац≥¤ њњ прац≥.

 

.≈ксплуатац≥¤ прац≥ Ч це присвоЇнн¤ матер≥альних результат≥в -прац≥ людини (зокрема прибутку) власником засоб≥в виробництва. ѕрикладами використанн¤ людини дл¤ експлуатац≥њ њњ прац≥ може бути прац¤ у будь-¤к≥й сфер≥ виробництва чи послуг взагал≥ без оплати або з оплатою, ¤ка ¤вно не в≥дпов≥даЇ характеру та ≥нтенсивност≥ роботи. ¬иконанн¤ такоњ роботи звичайно не повТ¤зане з добров≥льною пропозиц≥Їю прац≥вником своњх послуг ≥ вимагаЇтьс¤ в≥д нього п≥д загрозою ф≥зичного насильства.

 

—ексуальна експлуатац≥¤ Ч це вид експлуатац≥њ прац≥ особи в галуз≥ проституц≥њ, п≥д ¤кою сл≥д розум≥ти наданн¤ сексуальних послуг за грош≥ чи ≥ншу матер≥альну винагороду, або у сум≥жних сферах (скаж≥мо, у сфер≥ розпутних д≥й з д≥тьми, наданн¤ разових сексуальних послуг увТ¤зненим та де¤ким ≥ншим особам, сп≥вжитт¤ з метою систематичного отриманн¤ сексуального задоволенн¤ тощо), незалежно в≥д того, чи дозволений у дан≥й крањн≥ чи њњ окремих м≥сцевост¤х цей вид д≥¤льност≥.

 

ѕ≥д порноб≥знесом розум≥Їтьс¤ частково чи повн≥стю дозволений у дан≥й крањн≥ чи незаконний вид п≥дприЇмництва, повТ¤заний з≥ зв≥дництвом дл¤ проституц≥њ, сутенерством, утриманн¤м будинк≥в розпусти, виготовленн¤м, збутом ≥ розповсюдженн¤м предмет≥в порнограф≥чного характеру. ¬икористанн¤ у порноб≥знес≥ означаЇ використанн¤ особи ¤к сутенера, утримувача будинку розпусти, актора при зйомках порнограф≥чних ф≥льм≥в, статиста при виготовленн≥ порнограф≥чних журнал≥в тощо.

 

¬т¤гненн¤ у злочинну д≥¤льн≥сть Ч це д≥њ, повТ¤зан≥ з безпосередн≥м псих≥чним чи ф≥зичним впливом на особу та вчинен≥ з метою викликати у нењ прагненн¤ вз¤ти участь в одному чи к≥лькох злочинах. ¬т¤гненн¤ у злочинну д≥¤льн≥сть передбачаЇ вс≥ види ф≥зичного насильства ≥ псих≥чного впливу (переконанн¤, зал¤куванн¤, п≥дкуп, обман, розпалюванн¤ почутт¤ помсти, заздрост≥ або ≥нших низьких спонукань, пропозиц≥¤ вчинити злочин, об≥ц¤нка придбати або збути викрадене, даванн¤ порад про м≥сце й способи вчиненн¤ або про приховуванн¤ сл≥д≥в злочину, вживанн¤ спиртних напоњв, наркотичних засоб≥в чи психотропних речовин разом з особою з метою полегшити схиленн¤ њњ до вчиненн¤ злочину та ≥н.). ƒетальн≥ше про вт¤гненн¤ у злочинну д≥¤льн≥сть див. коментар до ст. 304.

 

«алученн¤ в боргову кабалу передбачаЇ поставленн¤ особи у стан повноњ, фактично рабськоњ залежност≥ в≥д ≥ншоњ особи. Ќа практиц≥ в такий стан потрапл¤Ї, наприклад, ж≥нка, ¤ку продали у будинок терпимост≥ ≥ншоњ крањни, власник ¤кого, сплативши грош≥ продавцю за ж≥нку, в≥дбираЇ у нењ вс≥ документи, об≥ц¤ючи повернути њх лише п≥сл¤ в≥дпрацюванн¤ нею сплаченоњ ним суми та отриманн¤ ним прибутку.

 

”синовленн¤ (удочер≥нн¤) в комерц≥йних ц≥л¤х Ч це оформлене спец≥альним юридичним актом прийн¤тт¤ в с≥мТю неповнол≥тньоњ дитини на правах сина чи дочки дл¤.њњ наступного використанн¤ у жебрацтв≥, зан¤тт≥ азартними ≥грами, а також дл¤ подальшого укладенн¤ щодо нењ договор≥в куп≥вл≥-продажу, м≥ни та ≥нших, ¤к≥ передбачають фактичну передачу права власност≥.

 

ќск≥льки за законом усиновленн¤ зд≥йснюЇтьс¤ лише щодо неповнол≥тньоњ людини, то продаж (≥нша передача) њњ з метою усиновленн¤ в комерц≥йних ц≥л¤х не може квал≥ф≥куватис¤ за ч. 1, а т≥льки за ч. 2 ст. 149. ƒиспозиц≥¤ ч. 1 ст. 149 у ц≥й частин≥ Ї прикладом лог≥чноњ помилки законодавц¤.

 

¬икористанн¤ в збройних конфл≥ктах передбачаЇ використанн¤ особи дл¤ виконанн¤ ним бойових завдань, повТ¤заних з поваленн¤м державноњ влади або порушенн¤м суверен≥тету ≥ територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ ≥нших держав тощо.

 

ѕередача людини ≥нш≥й особ≥ з метою використанн¤ першоњ у збройному конфл≥кт≥ ¤к найманц¤ потребуЇ квал≥ф≥кац≥њ за ст. ст. 27 ≥ 447 ¤к пособництво (чи п≥дбурюванн¤) у вербуванн≥ найманц≥в, а також за ст. “49.

 

5.                 вал≥ф≥кованими видами торг≥вл≥ людьми (ч. 2 ст. 149) Ї вчиненн¤ цього злочину: 1) щодо неповнол≥тнього; 2) щодо к≥лькох ос≥б; 3) повторно; 4) за попередньою змовою групою ос≥б; 5) ≥з використанн¤м службового становища; 6) особою, в≥д ¤коњ потерп≥лий був у матер≥альн≥й або ≥нш≥й залежност≥.

 

ѕро пон¤тт¤ неповнол≥тн≥й див. коментар до ст. 66, а про пон¤тт¤ попередн¤ змова групи ос≥б Ч до ст. 28. Ќеповнол≥тньою потерп≥ла особа маЇ бути на момент укладенн¤ в≥дпов≥дноњ угоди щодо нењ.

 

 ≥лька ос≥б Ч це дв≥ ≥ б≥льше особи незалежно в≥д њхнього в≥ку та ≥нших ознак.

 

ѕовторним Ї вчиненн¤ цього злочину особою, ¤ка до цього вже вчинила злочин, передбачений ст. 149, у будь-¤к≥й його форм≥ ¤к ўодо одн≥Їњ й т≥Їњ самоњ особи, так ≥ щодо к≥лькох ос≥б у р≥зний час.

 

¬икористанн¤ службового становища передбачаЇ вчиненн¤ злочину особою, ¤ка Ї службовою особою (див. коментар до ст. 364). Ќею може бути, наприклад, директор чи ≥нша службова особа п≥дприЇмства, ¤ке зд≥йснюЇ посередницьку д≥¤льн≥сть щодо працевлаштуванн¤ за кордоном, директор будинку дитини, представник прикордонних в≥йськ, консульськоњ служби, служби в≥з ≥ реЇстрац≥њ тощо.

 

ќсобою, в≥д ¤коњ потерп≥лий був у матер≥альн≥й або ≥нш≥й залежност≥, сл≥д вважати будь-¤ку особу, в≥д ¤коњ залежить потерп≥лий. ћоже йтис¤ про службове п≥дпор¤дкуванн¤, п≥дкоренн¤ чуж≥й, б≥льш сильн≥й вол≥, повну чи ≥стотну матер≥альну залежн≥сть утриманц¤ тощо. “ак, т≥Їю чи ≥ншою -м≥рою неповнол≥тн≥ залежать в≥д батьк≥в, усиновител≥в, оп≥кун≥в, п≥клувальник≥в, виховател≥в, де¤к≥ непрацездатн≥ особи Ч в≥д набувач≥в њхнього майна за договором дов≥чного утриманн¤, студенти Ч в≥д викладач≥в та адм≥н≥страц≥њ навчальних заклад≥в, хвор≥ Ч в≥д л≥кар≥в та службових ос≥б, ¤к≥ вир≥шують питанн¤ про направленн¤ на л≥куванн¤, п≥длегл≥ Ч в≥д начальник≥в, п≥дозрюван≥ та обвинувачен≥ Ч в≥д сл≥дчих ≥ прокурор≥в, п≥дсудн≥ Ч в≥д судд≥в та ≥н.

 

6.                ќсобливо квал≥ф≥кованими видами торг≥вл≥ людьми (ч, « ст. 149) визнаЇтьс¤ вчиненн¤ тих самих д≥й: 1) орган≥зованою групою; 2) повТ¤заних ≥з незаконним вивезенн¤м за кордон д≥тей чи . неповерненн¤м њх в ”крањну; 3) ≥з метою вилученн¤ у потерп≥лого орган≥в чи тканин дл¤ трансплантац≥њ; 4) ≥з метою насильницького донорства; 5) ¤кщо це спричинило т¤жк≥ насл≥дки.

 

ѕро пон¤тт¤ орган≥зована група див. коментар до ст. 28. якщо торг≥вл¤ людьми повТ¤зана з перем≥щенн¤м њх через державний кордон ”крањни, членами такоњ групи Ї також особи, ¤к≥ зд≥йснюють таке перем≥щенн¤ в процес≥ передач≥ жертв злочину ≥нш≥м особам. ƒл¤ квал≥ф≥кац≥њ д≥й член≥в орган≥зованоњ групи не маЇ значенн¤, ¤к≥ саме д≥њ, що утворюють обТЇктивну сторону цього злочину, ними виконувались.

 

¬≥дпов≥дно до законодавства ”крањни д≥ти мають право вињхати ≥з ”крањни лише за на¤вност≥ проњзного документа дитини. …ого оформленн¤ провадитьс¤ на п≥дстав≥ нотар≥ально засв≥дченого клопотанн¤ (згоди) батьк≥в або законних представник≥в дитини. «а в≥дсутност≥ згоди одного ≥з батьк≥в вињзд неповнол≥тнього громад¤нина ”крањни за кордон може бути дозволено лише на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду. ¬ивезенн¤ дитини за кордон з порушенн¤м наведених норм Ї незаконним.

 

«вичайно, що особливо небезпечними дл¤ вол≥ ≥ г≥дност≥ дитини Ї випадки, коли њњ п≥сл¤ вивезенн¤ за кордон дл¤ л≥куванн¤, навчанн¤, туристичноњ подорож≥ не повертають до р≥дних, а використовують у порноб≥знес≥, вт¤гують у злочинну д≥¤льн≥сть, жебрацтво тощо. “ому неповерненн¤ дитини в ”крањну та њњ продаж (≥нша передача) за кордоном з в≥дпов≥дною метою Ї одним ≥з особливо квал≥ф≥куючих вид≥в злочину, передбаченого ст. 149.

 

«г≥дно ≥з законодавством ”крањни заборон¤Їтьс¤ вз¤тт¤ донорськоњ кров≥ примусово, а застосуванн¤ методу пересадки в≥д донора до рецип≥Їнта орган≥в та ≥нших анатом≥чних матер≥ал≥в зд≥йснюЇтьс¤ у визначеному законодавством пор¤дку, за на¤вност≥ њхньоњ згоди або згоди њх законних представник≥в та за умови, ¤кщо використанн¤ ≥нших засоб≥в ≥ метод≥в дл¤ п≥дтриманн¤ житт¤, в≥дновленн¤ або пол≥пшенн¤ здоровТ¤ не даЇ бажаних результат≥в ≥ завдана при цьому шкода донору Ї меншою, н≥ж та, що загрожувала рецип≥Їнту. ћета вилученн¤ у потерп≥лого орган≥в чи тканин дл¤ трансплантац≥њ передбачаЇ намаганн¤ без згоди потерп≥лого зд≥йснити х≥рург≥чне втручанн¤ в його орган≥зм, повТ¤зане з пересадкою в≥д донора до рецип≥Їнта орган≥в (нирки, печ≥нки, ока тощо) та ≥нших анатом≥чних матер≥ал≥в (шк≥ри, к≥сткового мозку, волосс¤ тощо). ћета зд≥йсненн¤ насильницького донорства означаЇ прагненн¤ до вз¤тт¤ кров≥ чи њњ компонент≥в у донора без згоди потерп≥лого та ≥з застосуванн¤м ф≥зичного чи псих≥чного насильства щодо нього.

 

«года потерп≥лого на трансплантац≥ю (наприклад, потерп≥лий д≥йсно може щиро погодитис¤ на вилученн¤ у нього ембр≥ональноњ тканини, б≥олог≥чного матер≥алу, отриманого внасл≥док аборту, або потерп≥лий заздалег≥дь оформив анатом≥чний дар тощо), на¤вн≥сть родинних генетичних звТ¤зк≥в м≥ж донором ≥ рецип≥Їнтом, ставленн¤ винного до вилученн¤ у потерп≥лого тканин, що здатн≥ регенеруватис¤ (в≥дновлюватис¤) чи не здатн≥ до цього, а також ≥нш≥ обставини не мають значенн¤ дл¤ квал≥ф≥кац≥њ злочину, але мають враховуватис¤ г≥ри призначенн≥ покаранн¤.

 

“¤жкими насл≥дками вчиненн¤ злочину, передбаченого ст. 149, можуть бути визнан≥ т¤жка хвороба (наприклад, —Ќ≤ƒ, серйозна псих≥чна хвороба тощо), запод≥¤нн¤ потерп≥лому т¤жкого т≥лесного ушкодженн¤, вбивство потерп≥лого, його самогубство чи зникненн¤ безв≥сти, самогубство чи т¤жка хвороба його батьк≥в тощо. ѕри цьому умисне вбивство потерп≥лого за обт¤жуючих обставин маЇ квал≥ф≥куватис¤ за сукупн≥стю злочин≥в, передбачених ч. « ст. 149 та ч, 2 ст. 115.

 

” раз≥, ¤кщо винний продав особу дл¤ трансплантац≥њ њњ органу, що зав≥домо мало своњм насл≥дком смерть потерп≥лого, його д≥њ мають бути квал≥ф≥кован≥ за ч. « ст. 149, п. 5 ст. 27 ≥ п. 6 ч. 2 ст. 115.

 

 онституц≥й ”крањни (ст. ст. 28, 29, 32, 51, 52).

 

 онвенц≥¤ про -рабство в≥д 25 вересн¤ 1926 р. ”–—– приЇдналас¤ до  онвенц≥њ 29серпн¤ 1956р. .

 

ѕротокол до конвенц≥њ про рабство в≥д 23 жовтн¤ 1953 р. ”–—– приЇдналас¤ до ѕротоколу «ќ кв≥тн¤ 1957р.

 

 онвенц≥¤ ћ≥жнародноњ орган≥зац≥њ прац≥ про примусову чи обовТ¤зкову працю в≥д 28 червн¤ 1930р. –атиф≥кована ”–—– 9 червн¤ 1956р.

 

ƒодаткова конвенц≥¤ про скасуванн¤ рабства, работорг≥вл≥ та ≥нститут≥в ≥ звичањв, сум≥жних з рабством в≥д 7 вересн¤ 1956 р. –атиф≥кована ”–—– 31 жовтн¤ 1958р.

 

 онвенц≥¤ ќќЌпро боротьбу з торг≥влею людьми ≥ експлуатац≥Їю проституц≥њ трет≥ми особами в≥д 21 березн¤ 1949р. ”–—– приЇдналас¤ до  онвенц≥њ 15листопа-Сда 1954 р.

 

 онвенц≥¤ про л≥кв≥дац≥ю вс≥х форм дискрим≥нац≥њ щодо ж≥нок в≥д ѓ¬ грудн¤ 1979 р. –атиф≥кована —–—– 19 грудн¤ 1980р. (ст.6).

 

 онвенц≥¤ ќќЌпро права дитини в≥д 20 листопада 1989р. –атиф≥кована ”крањною 27лютого 1991 р. (ст. ст. 34, 35).

 

 Ў— (глави 1-3, 14-18, розд≥л VI).

 

ќснови законодавства про охорону здоровТ¤ в≥д 19листопада 1992р. (ст. ст. 46 ≥ 47).

 

«акон ”крањни Уѕро трансплантац≥ю орган≥в та ≥нших анатом≥чних матер≥ал≥в людиниФв≥д ≤блипн¤ 1999р.

 

п«акон ”крањни Уѕро пор¤док вињзду з ”крањни ≥ вТњзду в ”крањну громад¤н ”крањниФ в≥д 21 с≥чн¤ 1994 р. (ст.ст. 2, 10).

 

«акон ”крањни Уѕро охорону дитинстваФ в≥д 26 кв≥тн¤ 2001 р.

 

 онсульський статут ”крањни. «атверджений указом ѕрезидента ”крањни ≤* 127/94 в≥д 2 кв≥тн¤ 1994 р. (глава VI).

 

ѕор¤док передач≥ д≥тей, ¤к≥ Ї громад¤нами ”крањни, на усиновленн¤ громад¤нам ”крањни та ≥ноземним громад¤нам ≥ зд≥йсненн¤ контролю за умовами њх проживс¤-н¤ус≥мТ¤хусиновител≥в. «атверджений постановою ћє 775в≥д20липн¤ 1996р.

 

ѕостанова ѕ¬— в≥д 23 грудн¤ 1983 р, є 6 Уѕро практику застосуванн¤ судами ”крањни законодавства про в≥дпов≥дальн≥сть за вт¤гненн¤ неповнол≥тн≥х у злочинну та ≥ншу антигромадську д≥¤льн≥стьФ (п, 4).  

 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]