ƒержавне буд≥вництво та м≥сцеве самовр¤дуванн¤ (навчальний пос≥бник). / олод≥й ј.ћ., ќл≥йник ј.ё/2000/ 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

√лава VI

ќрган≥зац≥¤ роботи –ади нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони

І1. —тановленн¤ –ади нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони та њњ м≥сце у систем≥ державних орган≥в ”крањни

 онституц≥њ б≥льшост≥ крањн св≥ту встановлюють, що координац≥йним (кер≥вним, орган≥зац≥йним) органом з питань зд≥йсненн¤ нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони Ї в≥дпов≥дн≥ ради (ком≥тети, ком≥с≥њ) з питань нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони ( або т≥льки безпеки чи оборони).

ќсновними њх завданн¤ми визнають:

- встановленн¤ життЇво важливих нац≥ональних ≥нтерес≥в ≥ пр≥оритет≥в;

- ви¤вленн¤ внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х загроз нац≥ональн≥й безпец≥ або оборон≥;

- розробку стратег≥њ та створенн¤ програм забезпеченн¤ нац≥ональноњ безпеки або оборони;

- координац≥ю д≥¤льност≥ орган≥в виконавчоњ влади (або й ≥нших орган≥в) у процес≥ плануванн¤ ≥ зд≥йсненн¤ заход≥в щодо виконанн¤ прийн¤тих р≥шень ≥ т. д.

√оловами в≥дпов≥дних рад (ком≥тет≥в, ком≥с≥й) визнаютьс¤ президенти. ¬они формують њх персональний склад, керують њх роботою, головують на зас≥данн¤х, планують питанн¤, що винос¤тьс¤ на розгл¤д, ввод¤ть своњми указами (нормативними актами) у д≥ю њх р≥шенн¤ ≥ т. д.

ќрган≥зац≥йною формою д≥¤льност≥ згаданих рад (ком≥тет≥в, ком≥с≥й) здеб≥льшого Ї њх зас≥данн¤.

—л≥д зазначити, що аналог≥чн≥ органи у тому чи ≥ншому вигл¤д≥ ≥снують у б≥льшост≥ крањн св≥ту. “ак, у ‘ранц≥њ президент Ї не т≥льки головнокомандувачем збройними силами, а й головуЇ у спец≥альних органах - радах ≥ вищих ком≥тетах нац≥ональноњ оборони. ” –умун≥њ, ’орват≥њ ≥ ёгослав≥њ президенти очолюють вищ≥ ради оборони.

 онституц≥њ ≥нших крањн передбачають створенн¤ спец≥альних орган≥в з питань зовн≥шньоњ ≥ внутр≥шньоњ безпеки, ¤к≥ д≥ють п≥д безпосередн≥м кер≥вництвом глав держав. “ак, утворенн¤ ради безпеки, що маЇ працювати п≥д головуванн¤м глави держави, передбачено основними законами Ѕ≥лорус≥, ћакедон≥њ, “уреччини. ” —Ўј закон "ѕро нац≥ональну безпеку" був прийн¤тий ще 26 червн¤ 1947 р. ¬≥н спр¤мований на забезпеченн¤ нац≥ональноњ безпеки за рахунок створенн¤ ≥ д≥¤льност≥ м≥н≥стерства оборони, системи нац≥ональних в≥йськових в≥домств (м≥н≥стерства јрм≥й, м≥н≥стерства ¬≥йськово-морських сил, м≥н≥стерства ¬≥йськово-пов≥тр¤них сил) та координац≥њ њх д≥¤льност≥ з д≥¤льн≥стю ≥нших м≥н≥стерств ≥ в≥домств, що займаютьс¤ питанн¤ми нац≥ональноњ безпеки. ” –ос≥њ аналог≥чно вищевикладеному президент теж формуЇ ≥ очолюЇ –аду безпеки, статус ¤коњ визначаЇтьс¤ законом.

”крањнське сусп≥льство, ¤к ≥ будь-¤ке ≥нше, повинно забезпечувати своЇ сп≥в≥снуванн¤, а тому маЇ займатис¤ власною безпекою ≥ охороною. ÷е зумовлюЇ ≥снуванн¤ сусп≥льноњ охоронноњ д≥¤льност≥, п≥д ¤кою розум≥ють сукупн≥сть матер≥альних ≥ нематер≥альних заход≥в ≥ д≥й, що реал≥зуютьс¤ у правових ≥ неправових формах ≥ зд≥йснюютьс¤ державними ≥ недержавними органами та орган≥зац≥¤ми з приводу забезпеченн¤ нац≥ональноњ безпеки. ¬≥тчизн¤на юридична наука розум≥Ї нац≥ональну безпеку. комплексно, адже вона включаЇ передус≥м:

1) орган≥зац≥ю економ≥чноњ безпеки;

2) забезпеченн¤ пол≥тичноњ безпеки; 

3) соц≥альну злагоду;

4) духовний розвиток ≥ т. д.

—амост≥йними напр¤мами забезпеченн¤ нац≥ональноњ безпеки Ї:

боротьба ≥з зростанн¤м злочинност≥,

подоланн¤ еколог≥чних б≥д,

захист прав громад¤н,

охорона здоров'¤,

збереженн¤ культурних, ≥сторичних надбань крањни тощо.

—истемно-структурною ≥ надзвичайно важливою складовою сусп≥льноњ охоронноњ д≥¤льност≥ Ї аналог≥чна д≥¤льн≥сть у сфер≥ права, тобто правоохоронна д≥¤льн≥сть.

ќхорона права, на нашу думку, - це надзвичайно широка категор≥¤, ¤ка включаЇ вс≥ правов≥ ¤вища, що функц≥онують у правов≥й систем≥ по забезпеченню правом≥рного його вт≥ленн¤ у повед≥нку ус≥х соц≥альних суб'Їкт≥в. “обто до цих правових ¤вищ сл≥д в≥днести охоронне право, його норми ≥ принципи, заборони вчин¤ти д≥њ, що порушують права громад¤н, громадських орган≥зац≥й ≥ держави, формулюванн¤ склад≥в правопорушень, встановленн¤ санкц≥й, охоронн≥ правов≥дносини, загалом охоронний механ≥зм права, саму правоохоронну д≥¤льн≥сть, ¤ка Ї, з точки зору системного п≥дходу, центральною категор≥Їю щодо охорони права тощо.

ѕравоохоронна д≥¤льн≥сть у свою чергу, ¤к уже зазначалос¤, Ї складовою частиною сусп≥льноњ охоронноњ д≥¤льност≥ (пор¤д з пол≥тичною, економ≥чною та ≥деолог≥чною охоронною д≥¤льн≥стю), а тому њњ можна диференц≥ювати на сусп≥льну (зд≥йснюЇтьс¤ ус≥м сусп≥льством), державну (реал≥зуЇтьс¤ державними органами), правоохоронну д≥¤льн≥сть окремих колектив≥в людей (наприклад, пол≥тичних парт≥й, громадських об'Їднань, трудових колектив≥в) ≥ нав≥ть окремих ≥ндив≥д≥в (наприклад, необх≥дна оборона у крим≥нальному прав≥). ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що у демократичному громад¤нському сусп≥льств≥ ≥ правов≥й держав≥ за кожним соц≥альним орган≥змом визнаЇтьс¤ право самому забезпечувати свою безпеку та охорону, своЇ сп≥в≥снуванн¤ з ≥ншими соц≥альними суб'Їктами.

ѕравоохоронну д≥¤льн≥сть можуть зд≥йснювати державн≥ ≥ недержавн≥ структури у форм≥ попередженн¤, припиненн¤, розсл≥дуванн¤ правопорушень, винесенн¤ ≥ виконанн¤ покарань, але безумовно, що правоохоронна д≥¤льн≥сть держави - центральна категор≥¤ Їдиноњ державноњ правоохоронноњ системи. ѕравоохоронна система будь-¤коњ держави - це сукупн≥сть ус≥х взаЇмопов'¤заних матер≥альних ≥ нематер≥альних, об'Їктивних ≥ суб'Їктивних, статичних ≥ динам≥чних правових ¤вищ, що функц≥онують у сусп≥льств≥ з приводу охорони права.

“обто правоохоронна система - це надзвичайно широке пон¤тт¤, складовими ¤кого Ї:

- ц≥л≥ та ≥нтереси, що мають на мет≥ њњ побудову та функц≥онуванн¤;

- матер≥альна база, що охоплюЇ собою вс≥ кошти, ¤к≥ витрачаютьс¤ на належне утриманн¤ певних структур, орган≥в та орган≥зац≥й правоохоронноњ системи;

- нормативна основа, п≥д ¤кою сл≥д розум≥ти усю сукупн≥сть м≥жнародних ≥ в≥тчизн¤них нормативно-правових акт≥в у ц≥й сфер≥, юридичних традиц≥й, юридичного спадку;

- духовна основа, ¤к п≥дсистема найб≥льш загальних њњ в≥дправних ≥дей, положень, принцип≥в;

- орган≥зац≥йна структура, що включаЇ всю сукупн≥сть державних ≥ недержавних орган≥в та орган≥зац≥й, ¤к≥ функц≥онують з приводу охорони права (система правоохоронних орган≥в) ≥ т. ≥н.

Ќайважлив≥шим суб'Їктом державноњ правоохоронноњ д≥¤льност≥ Ї –ада нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони ”крањни ¤к ≥нституц≥¤, що координуЇ ≥ контролюЇ д≥¤льн≥сть орган≥в виконавчоњ влади у сфер≥ нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони. ќсобливе м≥сце в систем≥ правоохоронноњ д≥¤льност≥ держави пос≥даЇ судова влада. —пец≥альн≥ ≥нституц≥њ, що займаютьс¤ правоохоронною д≥¤льн≥стю, створено у структур≥ ¬ерховноњ –ади, апарату ѕрезидента ≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни. “ак, при ѕрезидентов≥ ”крањни створено ≥ д≥ють Ќац≥ональна координац≥йна рада боротьби з наркоман≥Їю, Ќац≥ональний ком≥тет боротьби з захворюванн¤м на —Ќ≤ƒ та де¤к≥ ≥нш≥. ƒо того ж в ”крањн≥ функц≥онують органи, дл¤ ¤ких правоохоронна д≥¤льн≥сть Ї основною соц≥альною функц≥Їю. ƒо них належать прокуратура, —лужба нац≥ональноњ безпеки ”крањни, органи внутр≥шн≥х справ ≥ насамперед у њх структур≥ м≥л≥ц≥¤, певн≥ органи охорони здоров'¤, еколог≥чного захисту, сан≥тарного нагл¤ду та ≥н.

Ќедержавн≥ охоронн≥ утворенн¤, ¤к св≥дчить м≥жнародна ≥ в≥тчизн¤на практика, д≥ють у рамках двох основних орган≥зац≥йних структур:

1) незалежн≥ спец≥ал≥зован≥ корпорац≥њ, ф≥рми та бюро, що надають послуги вс≥м за≥нтересованим державним ≥ приватним закладам, орган≥зац≥¤м та окремим особам (детективна д≥¤льн≥сть, особиста охорона тощо);

2) внутр≥шн≥ "служби безпеки", так звана приватна пол≥ц≥¤, ¤ку створюють промислов≥ компан≥њ, ф≥рми та орган≥зац≥њ (охорона комерц≥йноњ, технолог≥чноњ та службовоњ таЇмниц≥, вивченн¤ д≥¤льност≥ конкурент≥в, безпосередньо охоронно-режимн≥ функц≥њ та ≥н.).

ѕроблема нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони та ≥де¤ створенн¤ –ади нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони ”крањни з'¤вилис¤ та розгл¤даютьс¤ фактично з моменту проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни. ѕро це св≥дчать, зокрема, так≥ нормативно-правов≥ акти:

укази ѕрезидента ”крањни

- "ѕро –аду нац≥ональноњ безпеки ”крањни" в≥д 15 с≥чн¤ 1992 р. є 41; "ѕро –аду нац≥ональноњ безпеки ”крањни" в≥д 1 липн¤ 1992 р. є 357;

- "ѕро ѕоложенн¤ про –аду нац≥ональноњ безпеки при ѕрезидентов≥ ”крањни" в≥д 23 серпн¤ 1994 р. є 469;

- "ѕро зм≥ни у склад≥ –ади нац≥ональноњ безпеки та ѕрезид≥њ –ади нац≥ональноњ безпеки" в≥д 14 вересн¤ 1995 р. є 842 тощо.

’от≥лос¤ б п≥дкреслити, що ≥з зазначеного часу ≥ по тепер≥шн≥й юридична наука, зокрема конституц≥йне право, ведуть ≥нтенсивн≥ досл≥дженн¤ згаданого соц≥ального ¤вища. ѕри цьому формуЇтьс¤ пон¤тт¤ нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони, њњ ознаки, пон¤т≥йно-категор≥йн≥ р¤ди, суб'Їкти, форми ≥ методи зд≥йсненн¤, нормативна та ≥нш≥ основи.

¬насл≥док цього сучасна –ада нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони ”крањни в≥дпов≥дно до ст. 107  онституц≥њ ”крањни та ст. 1 «акону ”крањни "ѕро –аду нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони ”крањни" в≥д 5 березн¤ 1998 р. визнаЇтьс¤ координац≥йним органом з питань нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони при ѕрезидентов≥ ”крањни. ¬она координуЇ ≥ контролюЇ д≥¤льн≥сть орган≥в виконавчоњ влади у сфер≥ нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони.

ѕри цьому п≥д нац≥ональною безпекою ≥ обороною сл≥д розум≥ти конкретний напр¤м д≥¤льност≥, пов'¤заний з упередженн¤м, ви¤вленн¤м та подоланн¤м того, що деструктивне впливаЇ на стаб≥льне ≥снуванн¤ крањни, њњ громад¤н, важливих сусп≥льних ≥ державних ≥нституц≥й.

–ада нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони ”крањни керуЇтьс¤ у своњй д≥¤льност≥  онституц≥Їю та законами ”крањни, м≥жнародними договорами ”крањни, згода на обов'¤зков≥сть ¤ких надана ¬ерховною –адою ”крањни, актами ѕрезидента ”крањни, зокрема ”казом ѕрезидента ”крањни "ѕро –аду нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони ”крањни" ≥з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними указами ѕрезидента ”крањни в≥д 10 червн¤ 1997 р., в≥д 23 червн¤ 1997 р., в≥д 26 серпн¤ 1997 р., в≥д 9 вересн¤ 1998 р.

јнал≥зуючи усе вищевикладене, можна д≥йти висновку, що найб≥льш актуальним завданн¤м украњнського сусп≥льства ≥ держави у ц≥й сфер≥ Ї створенн¤ ≥ забезпеченн¤ реал≥зац≥њ на засадах системност≥ повноц≥нноњ  онцепц≥њ нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони ”крањни. ѓњ головне завданн¤ - забезпечити одноман≥тн≥сть у зд≥йсненн≥ вс≥х вид≥в охоронноњ д≥¤льност≥, про ¤к≥ йшлос¤, а к≥нцева, найб≥льш загальна мета - гарантуванн¤ нац≥ональноњ безпеки ”крањни.

÷¤  онцепц≥¤ маЇ детал≥зуватис¤ законами ”крањни, зокрема "ѕро державну правоохоронну д≥¤льн≥сть" та "ѕро недержавну правоохоронну д≥¤льн≥сть". ќстанн≥ повинн≥ передбачати головн≥ напр¤ми, принципи, завданн¤, структуру, права та обов'¤зки, форми ≥ методи, гарант≥њ д≥¤льност≥, в≥дпов≥дальн≥сть конкретних ≥нститут≥в, орган≥в, заклад≥в, що займаютьс¤ правоохоронною д≥¤льн≥стю в ”крањн≥. –азом з тим сл≥д визнати, що внутр≥шн≥ питанн¤, ¤к≥ в≥днос¤тьс¤ до сфери правоохоронноњ д≥¤льност≥ у згаданих ≥нститутах, органах ≥ закладах, можуть бути врегульован≥ в≥домчими нормативними актами (наприклад, наказами чи ≥нструкц≥¤ми) за умови, ¤кщо вони не суперечать  онституц≥њ ”крањни та вищезгаданим законам. ƒо того ж де¤к≥ положенн¤, що належать до державноњ ≥ недержавноњ правоохоронноњ д≥¤льност≥, можна детал≥зувати, роз'¤снювати та тлумачити в ≥нших нормативних актах, зокрема указах ѕрезидента ”крањни або постановах  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

Ќам здаЇтьс¤, що лише за умови повноњ реал≥зац≥њ згаданих положень ≥ викладеного ставленн¤ до нац≥ональноњ безпеки та охорони права цей процес може набути д≥йсно ¤к≥сних ≥ у к≥нцевому п≥дсумку ефективних зм≥н, ¤к≥ б забезпечили його в≥дпов≥дн≥сть головним принципам громад¤нського сусп≥льства ≥ правовоњ держави.

 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]