Державне будівництво та місцеве самоврядування (навчальний посібник). /Колодій А.М., Олійник А.Ю/2000/ 

[назад]|[содержание]|[следующая]

Глава ІІ
Організація роботи Верховної Ради України

§6. Порядок організації і діяльності Верховної Ради за спеціальними процедурами

Верховна Рада на своїх сесіях вирішує певні питання, що за Регламентом належать до спеціальних процедур. Серед таких спеціальних процедур, що здійснюються Верховною Радою, слід назвати:

- затвердження державного бюджету та контроль за його виконанням;

- порядок розгляду і затвердження загальнодержавних програм економічного, соціального, національно-культурного розвитку, звіт та інформація про їх виконання;

- порядок розгляду питань про воєнний та надзвичайний стан;

- розгляд зовнішньополітичних питань;

- порядок застосування процедури імпічменту;

- забезпечення порядку реалізації процедур, зумовлених рішеннями Конституційного Суду України;

- порядок дострокового припинення повноважень народного депутата України.

Процес прийняття бюджету починається після подання Кабінетом Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року до Верховної Ради проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік та доповіді про хід виконання бюджету поточного року. Проект закону про Державний бюджет України розробляє Кабінет Міністрів України з додержанням вимог постанови Верховної Ради про основні напрями бюджетної політики на наступний рік (бюджетної резолюції), а відхилення від неї мають бути зазначені окремо і вмотивовані. З доповіддю про проект закону про Державний бюджет України виступає Міністр фінансів України або особа, яка виконує його обов'язки. Повноваження Кабінету Міністрів України у процесі розгляду Верховною Радою проекту закону про Державний бюджет України визначаються Регламентом Верховної Ради.

Кабінет Міністрів України не пізніше 1 березня подає до Верховної Ради України звіт про виконання Державного бюджету України за минулий рік, який розглядається не раніше як через десять робочих днів після його одержання. Прем'єр-міністру України або іншому члену Кабінету Міністрів України надається право виступити з доповіддю про виконання Державного бюджету України та відповісти на запитання народних депутатів України.

Звіт про виконання Державного бюджету України має бути розглянутий на засіданні Верховної Ради не пізніше 1 травня. На засіданні заслуховуються висновки Комітету з питань бюджету та інших комітетів та комісій. Після обговорення приймається постанова про звіт щодо виконання державного бюджету. У разі незатвердження звіту про виконання державного бюджету Верховна Рада може розглянути питання про відповідальність державних органів і посадових осіб виконавчої влади, а також вирішити інші питання, пов'язані з порушеннями закону про Державний бюджет України, якщо такі порушення було виявлено під час розгляду звіту.

Кабінет Міністрів України вносить проекти найважливіших загальнодержавних програм економічного, соціального і національно-культурного розвитку України, подає звіти та інформацію про виконання таких програм за попередній рік у Верховну Раду не пізніше як за місяць до розгляду їх на засіданні Верховної Ради.

Голова Верховної Ради направляє зазначені документи для попереднього розгляду і підготовки висновків комітетам Верховної Ради. При цьому визначається головний комітет, якому інші комітети не пізніше як за 2 тижні до початку розгляду питання на засіданні Верховної Ради подають свої висновки щодо цих документів.

Головний комітет і Комітет з питань бюджету на спільному засіданні готують висновки щодо повноти фінансового обґрунтування і забезпечення найважливіших загальнодержавних програм економічного, соціального і національно-культурного розвитку України.

Верховна Рада розглядає проекти найважливіших загальнодержавних програм економічного, соціального і національно-культурного розвитку України, звіти про виконання таких програм на підставі доповіді Кабінету Міністрів України, співдоповіді головного комітету, інших комітетів Верховної Ради та їх висновки.

Верховна Рада за власною ініціативою або за поданням головного комітету приймає постанову про проведення додаткової наукової, економічної, фінансової, правової експертизи проектів найважливіших загальнодержавних програм економічного, соціального і національно-культурного розвитку України або виносить їх на всенародне обговорення.

Постанова Верховної Ради приймається і у разі затвердження найважливіших загальнодержавних програм економічного, соціального і національно-культурного розвитку України, звітів або інформації про їх виконання. Вони публікуються у газеті "Голос України" та інших офіційних виданнях Верховної Ради. Контроль за ходом їх виконання Верховна Рада здійснює як безпосередньо при заслуховуванні доповіді Кабінету Міністрів з цих питань, так і через комітети Верховної Ради відповідно до їхньої компетенції.

При запровадженні на території України або її частині режиму воєнного, надзвичайного чи іншого стану, пов'язаного з обмеженням конституційних прав громадян, Верховна Рада розглядає поданий їй Указ Президента України про запровадження режиму воєнного чи надзвичайного стану протягом 48 годин без включення його до порядку денного. Рішення про затвердження або відхилення Указу Президента України про запровадження режиму воєнного чи надзвичайного стану, а також про запровадження Верховною Радою режиму надзвичайного стану вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала більшість депутатів від їх фактичної кількості.

Верховна Рада ратифікує міжнародні договори відповідно до ст. 9 Конституції та Закону України "Про міжнародні договори України", а також Віденської конвенції про право міжнародних договорів у порядку, передбаченому Регламентом Верховної Ради.

Ратифікації підлягають договори:

- передбачені Законом України "Про міжнародні договори України";

- при укладенні яких сторони домовилися про наступну їх ратифікацію.

Закон передбачає, що міжнародні договори укладаються з іноземними державами та міжнародними організаціями від імені:

а) України;

б) Уряду;

в) міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади.

Від імені України укладаються міжнародні договори:

а) політичні, територіальні, мирні;

б) що стосуються прав і свобод людини;

в) про громадянство;

г) про участь України в міждержавних союзах та інших міждержавних об'єднаннях (організаціях), системах колективної безпеки;

д) про військову допомогу та стосовно направлення контингенту Збройних Сил України до іншої країни чи допуску збройних сил іноземних держав на територію України;

е) про використання території та природних ресурсів України;

є) яким за згодою сторін надається міждержавний характер.

Від імені Уряду укладаються міжнародні договори з економічних, торговельних, науково-технічних та інших питань, що належать до його компетенції.

Від імені міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади України укладаються міжнародні договори з питань, що належать до їх компетенції.

Верховній Раді міжнародні договори вносять на ратифікацію:

- Президент України;

- Кабінет Міністрів України.

Верховна Рада може прийняти рішення про внесення їй на розгляд міжнародного договору.

До договорів, що їх вносять Верховній Раді на ратифікацію, додаються:

- формулювання застережень України щодо договорів, якщо такі є;

- застереження інших договірних сторін щодо договорів, формулювання заперечення щодо цих застережень або згоди з ними за наявності таких застережень або заперечень;

- проекти законів або змін і доповнень до чинних законів чи пропозицій про підготовку і прийняття законів або внесення змін і доповнень до чинних законів, що випливають з цих договорів;

- проекти актів щодо ратифікації відповідних міжнародних договорів.

До договорів додаються фінансово-економічні розрахунки і прогнози можливих наслідків ратифікації відповідних договорів.

При розгляді міжнародних договорів, поданих Верховній Раді на ратифікацію, вона може зажадати висновків Конституційного Суду щодо відповідності їх Конституції України.

Народний депутат України, Президент України, Кабінет Міністрів України та Національний банк України у порядку законодавчої процедури вносять пропозиції:

- про застереження до міжнародних договорів;

- заперечення до застережень;

- законопроекти або пропозиції про прийняття законів або внесення змін чи доповнень до чинних законів, спрямованих на виконання договорів.

 У цьому самому порядку відбуваються їх обговорення, прийняття та обнародування.

Верховній Раді за погодженням з Міністерством юстиції України подаються:

- проекти законів України, змін і доповнень до чинних законів;

- пропозиції про прийняття нових законів або внесення змін і доповнень до чинних законів:

- проекти актів Верховної Ради, спрямовані на виконання міжнародних договорів.

Внесені на ратифікацію міжнародні договори попередньо розглядають Комітет у закордонних справах та інші комітети Верховної Ради.

Тексти міжнародних договорів України, застереження і заперечення щодо них подаються Верховній Раді на ратифікацію державною і російською мовами. Рішення про приєднання України до міжнародних договорів або їх прийняття ухвалюються Верховною Радою за наявності українського і російського текстів.

Верховна Рада з урахуванням висновків відповідних комітетів розглядає внесені Президентом України або Кабінетом Міністрів України на ратифікацію:

- міжнародні договори;

- формулювання застережень України щодо них;

- застереження інших договірних сторін;

- формулювання заперечень України Щодо застережень або згоди з ними;

- проекти законів або змін чи доповнень до чинних законів;

- пропозиції про підготовку і прийняття законів або про внесення змін і доповнень до чинних законів, що випливають з цих договорів;

- проекти актів Верховної Ради з цих питань. Вона приймає відповідні рішення щодо кожного з них.

Рішення Верховної Ради про ратифікацію міжнародних договорів приймається у формі закону. В законі про ратифікацію договору зазначаються:

- порядок і дата набрання чинності договором на території України;

- інший порядок, передбачений у самому договорі або у Віденській конвенції про право міжнародних договорів.

На підставі закону про ратифікацію Голова Верховної Ради підписує ратифікаційну грамоту, яка засвідчується підписом Міністра закордонних справ України.

У разі ратифікації міжнародного договору Верховна Рада має офіційно підтвердити застереження, зроблені Україною при підписанні договору, або зняти їх, виразити згоду із застереженнями інших держав-учасниць договору або заперечення проти них.

Застереження, згода із застереженнями і заперечення проти них мають бути зроблені у письмовій формі і доведені до відома договірних сторін та інших сторін, які мають право стати учасниками договору.

Верховна Рада України приймає рішення про приєднання до міжнародних договорів або їх прийняття.

Згода на обов'язковість багатостороннього міжнародного договору для України, в підписанні якого вона участі не брала, висловлюється шляхом прийняття закону України про приєднання України до міжнародного договору або його прийняття.

Пропозиції про денонсацію міжнародних договорів України вносить Верховній Раді Президент України або Кабінет Міністрів України.

Верховна Рада проводить денонсацію

- міжнародних договорів України, ратифікованих нею,

- договорів, прийняття або приєднання до яких було здійснено на підставі її рішень.

За дорученням Голови Верховної Ради Комітет у закордонних справах та інші комітети Верховної Ради можуть попередньо розглядати внесені для денонсації міжнародні договори України і давати відповідні висновки.

Міжнародні договори України, які вносяться для денонсації, передаються для попереднього розгляду Комітетові у закордонних справах чи іншим комітетам разом із документами, які дають підстави для відповідних висновків і рішень щодо їх денонсації, і проектами актів, прийняття яких зумовлюється денонсацією відповідних міжнародних договорів.

Рішення про денонсацію міжнародного договору приймається у формі закону. Закони України про ратифікацію міжнародних договорів, приєднання до них, їх прийняття або денонсацію приймаються відповідно до Регламенту Верховної Ради, Закону України "Про міжнародні договори України" та Віденської конвенції про право міжнародних договорів. У разі необхідності в законі зазначаються ті чинні нормативні акти, які потребують змін чи доповнень з метою виконання відповідних міжнародних договорів.

Міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою, і договори, прийняття або приєднання до яких здійснено на підставі рішень Верховної Ради або Президента України, публікуються в офіційних виданнях Верховної Ради.

Тлумачення міжнародних договорів, щодо яких приймалося рішення Верховною Радою, здійснюється нею відповідно до Регламенту Верховної Ради, Закону України "Про міжнародні договори України" та Віденської конвенції про право міжнародних договорів.

Голова Верховної Ради приймає офіційні делегації зарубіжних держав, а її Секретаріат організовує прийом офіційних делегацій та церемонію вручення грамот.

Верховна Рада щорічно ухвалює план співробітництва з парламентами іноземних держав. Проект плану готує Комітет у закордонних справах Верховної Ради, враховуючи пропозиції інших комітетів.

Верховна Рада за поданням Голови Верховної Ради визначає склад офіційних парламентських делегацій до іноземних держав, беручи до уваги пропозиції комітетів Верховної Ради та зареєстрованих депутатських груп (фракцій). Парламентські делегації України у строк до 15 днів після закінчення візиту подають звіт Верховній Раді.

Усунення з посади Верховною Радою у зв'язку з вчиненням державної зради або іншого злочину (імпічмент) застосовується до Президента України відповідно до Конституції України.

Підставою для порушення питання про усунення з посади є відомості про вчинення Президентом України державної зради чи іншого злочину. Це питання ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради. Верховна Рада для проведення розслідування створює спеціальну тимчасову слідчу комісію. Така комісія включає спеціального прокурора і спеціальних слідчих. Вона обирається таємним голосуванням у складі 9 депутатів. Якщо хтось із запропонованих кандидатів у члени комісії не одержав необхідної більшості голосів, негайно пропонується інша кандидатура. І так до того часу, поки склад комісії не буде укомплектовано. Якщо хто-небудь із членів тимчасової слідчої комісії вибуває з її складу до закінчення роботи, а кількість членів комісії залишається не меншою 7 депутатів, вибори нового члена комісії не проводяться. Перше засідання тимчасової слідчої комісії має відбутися не пізніше як через 24 години з моменту її обрання. На ньому обираються голова і секретар, складається план роботи та затверджується порядок її діяльності. Робота її засідань протоколюється і стенографується. Усі засідання проводяться закрито. Про свою діяльність комісія інформує у будь-який час Голову Верховної Ради. Доцільність і обсяг надання попередньої інформації Верховній Раді комісія визначає самостійно.

Тимчасова слідча комісія з метою встановлення істини має право:

- допитувати свідків;

- вимагати і вивчати документи;

- проводити експертизи, слідчі експерименти.

Порядок одержання і дослідження (вивчення) доказів встановлюється відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України. Свідки, експерти, інші особи, причетні до подання доказів тимчасовій слідчій комісії, складають присягу та попереджаються про відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань і відмову від дачі показань відповідно до статей 178 і 179 Кримінального кодексу України.

Результати розслідування тимчасова слідча комісія викладає в письмовому висновку, який має містити відомості про обставини і факти, що:

- стали підставами для розслідування;

- встановлені комісією, і докази, якими це підтверджується;

- не підтвердилися, і причини цього.

При підготовці висновку комісія щодо кожного факту проводить голосування. Результати голосування із зазначенням кількості голосів, поданих "за" і "проти", вказуються у висновку. Кожний член комісії має право викласти свою окрему думку, яка додається до висновку комісії. Висновок і пропозиції тимчасової слідчої комісії надсилаються Голові Верховної Ради, який вносить ці матеріали на розгляд пленарного засідання Верховної Ради. У разі коли Верховна Рада прийде до згоди, що в діях Президента України мали місце ознаки державної зради чи іншого злочину, вона не менш як двома третинами від свого конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента України. Потім Верховна Рада направляє справу до Конституційного Суду України для перевірки і отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та до Верховного Суду України для отримання висновку про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину. За наявності таких висновків Верховна Рада не менш як трьома четвертими від її конституційного складу приймає рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту. Президент України при застосуванні імпічменту має право в будь-який момент обговорення взяти в ньому участь, робити заяви, подавати документи і заявляти клопотання або відмовитися від участі у процедурі імпічменту.

Однією із спеціальних процедур Верховної Ради є дача згоди на притягнення до відповідальності народного депутата України. Подання про це вноситься до Верховної Ради. Клопотання, порушені органами попереднього слідства, має підтримати Генеральний прокурор України, а клопотання судових органів - Голова Верховного Суду України. Подання мають бути мотивованими, містити конкретні факти і докази з залученням матеріалів, що підтверджують обвинувачення у вчиненні суспільно небезпечного діяння або адміністративного проступку, за які стягнення накладаються у судовому порядку. У разі коли подання не відповідає вимогам, Верховна Рада повертає його відповідно Генеральному прокуророві або Голові Верховного Суду.

Комітет з питань депутатської етики, додержуючись звичайної процедури, визначає законність та обґрунтованість подання. Підготовку цього питання комітет здійснює у терміновому порядку. На засідання комітету запрошується депутат, щодо якого внесено подання. Відсутність запрошеного депутата без поважних причин на засіданні комітету не є перешкодою для прийняття рішення комісією. У засіданні комітету бере участь Генеральний прокурор, якщо клопотання виходить від органів слідства, або Голова Верховного Суду, якщо клопотання виходить від судових органів. Комітет може витребувати додаткові матеріали справи, може заслухати пояснення осіб, про яких йдеться у клопотанні депутата. За відсутності достатніх доказів щодо обґрунтування подання Верховна Рада разом із вмотивованим висновком комітету має право повернути його Генеральному прокуророві або Голові Верховного Суду з пропозицією подати додаткові обґрунтування.

Верховна Рада визначає день розгляду внесеного подання на своєму пленарному засіданні, але не пізніше 7 днів з дня подання висновку комітету.

Засідання Верховної Ради починається інформацією головуючого на засіданні про подання, що надійшло, проведену роботу і наявність висновку Комітету з питань депутатської етики. Головуючий на засіданні оголошує подання про дачу згоди на притягнення до відповідальності депутата, письмове пояснення Депутата, а також пропонує йому дати пояснення на пленарному засіданні. У разі відмови народного депутата дати пояснення, Верховна Рада дає згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності.

Доповідь від імені комітету оголошує його голова або визначений комітетом доповідач. Головуючий на пленарному засіданні ставить це питання на голосування. Згода на притягнення до відповідальності депутата приймається поіменним голосуванням у вигляді постанови не менш як двома третинами голосів депутатів від їх фактичної кількості. Рішення Верховної Ради з цього питання не переглядаються. Про прийняту постанову Верховна Рада негайно ставить до відома Генерального прокурора або Голову Верховного Суду.

Рішення і висновки Конституційного Суду України у справах, порушених за поданням Верховної Ради України або з ініціативи інших юридичних і фізичних осіб, з питань, що входять до компетенції Верховної Ради, розглядаються на її відкритих засіданнях. їх розгляд здійснюється у невідкладному порядку.

З рішенням чи висновком Конституційного Суду України попередньо знайомиться Голова Верховної Ради, який може залучати фахівців та комітети Верховної Ради для складання висновку та пропозицій.

Про винесення рішення чи висновку Конституційного Суду на розгляд Верховної Ради депутати повідомляються протягом трьох днів після відповідного подання Конституційного Суду.

Рішення Конституційного Суду, якими визначається невідповідність законодавчого акта чи його окремих положень Конституції України або чинному законодавству, розглядаються на пленарному засіданні не пізніше одного місяця з дня його подання до Верховної Ради. Матеріали, пов'язані з розглядом подання Конституційного Суду, розповсюджуються серед депутатів не пізніше як за 10 днів до проведення пленарного засідання.

Рішення Конституційного Суду України підлягають негайному виконанню. Рішення Верховної Ради з цього питання публікуються у "Відомостях Верховної Ради України" та газеті "Голос України".

У разі визнання законодавчого акта чи його окремих положень такими, що не відповідають Конституції України, іншим законам України, міжнародним договорам, Верховна Рада приймає рішення про врегулювання цих питань.

Висновки Конституційного Суду України про недодержання Президентом України, Прем'єр-міністром та членами Уряду, Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції і законів України розглядаються на засіданнях Верховної Ради і щодо них приймаються відповідні постанови.

Верховна Рада розглядає питання про дострокове припинення повноважень народного депутата України у випадках, зазначених у ст. З Закону України "Про статус народних депутатів України". З цього приводу Верховна Рада приймає відкритим (але не поіменним) голосуванням постанову і доручає Центральній виборчій комісії по виборах народних депутатів України провести вибори депутата замість вибулого відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України". Таке рішення перегляду не підлягає. Депутат, який бажає достроково скласти депутатські повноваження, подає особисту письмову заяву на ім'я Голови Верховної Ради. В заяві депутат може викласти мотиви свого рішення. Заява депутата про складення повноважень не може відкликатися і розглядається у 10-денннй термін з дня подання. За поданням Комітету з питань депутатської етики Верховна Рада розглядає заяву депутата і приймає постанову про припинення його повноважень. Заява депутата про складення ним повноважень та постанова Верховної Ради з цього питання друкуються в газеті "Голос України".

Верховна Рада України за пропозицією Комітету з питань депутатської етики приймає постанову про доручення Центральній виборчій комісії провести голосування про відкликання народного депутата у випадках, передбачених законом.

У разі перебування депутата на посаді, не сумісній зі статусом народного депутата України, Верховна Рада за поданням Комітету з питань депутатської етики, на основі відповідних документів про таке перебування та рішення суду про несумісництво мандата з діяльністю народного депутата приймає постанову про дострокове припинення його депутатських повноважень.

Після отримання Верховною Радою копій:

- обвинувального вироку суду, який набрав законної сили щодо народного депутата;

- рішення суду про визнання депутата недієздатним або безвісно відсутнім;

- повідомлення від органів внутрішніх справ про втрату депутатом громадянства або виїзду його на постійне проживання за межі України Верховна Рада за поданням Комітету з питань депутатської етики протягом місяця приймає постанову про дострокове припинення повноважень народного депутата України.

 

Таким чином, законодавство України передбачає ряд спеціальних процедур, що їх здійснює Верховна Рада на пленарних засіданнях.

 

 

[назад]|[содержание]|[следующая]