ƒержавне буд≥вництво та м≥сцеве самовр¤дуванн¤ (навчальний пос≥бник). / олод≥й ј.ћ., ќл≥йник ј.ё/2000/ 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

√лава ≤≤
ќрган≥зац≥¤ роботи ¬ерховноњ –ади ”крањни

І3.  ќрган≥зац≥¤ роботи ком≥тет≥в, ком≥с≥й та депутатських груп ( фракц≥й) ¬ерховноњ –ади

—ьогодн≥ в ”крањн≥ д≥Ї ¬ерховна –ада, обрана 31 березн¤ 2002 р. за пропорц≥йно-мажоритарною системою. —труктурно це однопалатний парламент, що включаЇ в себе депутат≥в, ¤к≥ об'Їднуютьс¤ у ком≥тети, ком≥с≥њ та фракц≥њ.

ѕовноваженн¤ ком≥тет≥в визначаютьс¤  онституц≥Їю ”крањни та законами, а њх завданн¤ ≥ компетенц≥¤ - ѕоложенн¤ми про в≥дпов≥дн≥ ком≥тети, що затверджуютьс¤ ¬ерховною –адою, њњ –егламентом та ≥ншими актами.

¬ерховна –ада ”крањни визначаЇ:

- перел≥к ком≥тет≥в;

- њх функц≥ональну спр¤мован≥сть;

- њх д≥¤льн≥сть.

 ом≥тети створюютьс¤ з урахуванн¤м важливост≥ проблем державного, господарського, соц≥ально-культурного буд≥вництва та ≥нших фактор≥в об'Їктивного характеру.

ѕор¤док орган≥зац≥њ роботи ком≥тет≥в ¬ерховноњ –ади (дал≥ - ком≥тет≥в) закр≥плюЇтьс¤ «аконом ”крањни "ѕро ком≥тети ¬ерховноњ –ади ”крањни" в≥д 4 кв≥тн¤ 1995 р. з≥ зм≥нами та доповненн¤ми, внесеними «аконом ”крањни в≥д 14 липн¤ 1998 р., 10 лютого 2000 р. та 22 лютого 2000 р.

ќсновною формою роботи ком≥тет≥в Ї њх зас≥данн¤. ¬они правомочн≥ приймати р≥шенн¤, ¤кщо на них присутн¤ б≥льш ¤к половина депутат≥в затвердженого складу. «ас≥данн¤ провод¤тьс¤ в≥дкрито ≥ гласно. ¬они можуть висв≥тлюватис¤ засобами масовоњ ≥нформац≥њ, а за згодою простоњ б≥льшост≥ ком≥тету може зд≥йснюватис¤ звукозапис, к≥но- та в≥деозйомка, трансл¤ц≥¤ по рад≥о ≥ телебаченню та шл¤хом ≥ншого висв≥тленн¤ засобами масовоњ ≥нформац≥њ. «а р≥шенн¤м простоњ б≥льшост≥ член≥в ком≥тету може проводитис¤ закрите зас≥данн¤. Ќа закритому зас≥данн≥, кр≥м член≥в ком≥тету, можуть бути присутн≥ запрошен≥ особи.

«а р≥шенн¤ми ком≥тет≥в на њх зас≥данн¤х можуть проводитис¤ слуханн¤ з питань, що належать до њхньоњ компетенц≥њ. ћетою слухань Ї одержанн¤ всеб≥чноњ ≥нформац≥њ щодо питань, ¤к≥ розгл¤даютьс¤, њх вивченн¤ ≥ обговоренн¤. —луханн¤ протоколюютьс¤ ≥ стенографуютьс¤, п≥дсумков≥ документи за њх результатами не складаютьс¤. ≤нформац≥ю, одержану п≥д час слухань, використовують дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень ком≥тет≥в. «а результатами обговоренн¤ того чи ≥ншого питанн¤ на зас≥данн¤х ком≥тет≥в приймаютьс¤ р≥шенн¤, рекомендац≥њ, висновки. ƒл¤ њх прийн¤тт¤ необх≥дно, щоб проголосувала б≥льш≥сть член≥в ком≥тету. √олосуванн¤ може бути в≥дкрите, по≥менне чи закрите. –≥шенн¤ приймаютьс¤ з питань, що стосуютьс¤ орган≥зац≥њ роботи ком≥тет≥в. ѕ≥сл¤ обговоренн¤ питань приймають рекомендац≥њ, що готуютьс¤ на розгл¤д ¬ерховноњ –ади ”крањни ≥ внос¤тьс¤ особами та органами, ¤к≥ мають право законодавчоњ ≥н≥ц≥ативи, а також щодо контрольноњ д≥¤льност≥ ком≥тет≥в. ¬исновки приймаютьс¤ щодо законопроект≥в ≥ проект≥в ≥нших акт≥в, внесених на розгл¤д ¬ерховноњ –ади ”крањни суб'Їктами, ¤к≥ мають право законодавчоњ ≥н≥ц≥ативи, а також щодо кандидатур, ¤к≥ пропонуютьс¤ дл¤ обранн¤, призначенн¤ чи затвердженн¤ ¬ерховною –адою ”крањни або призначенн¤ ¤ких в≥дпов≥дно до постанов ¬ерховноњ –ади ”крањни погоджуЇтьс¤ з ком≥тетами, кр≥м випадк≥в, визначених «аконом або –егламентом ¬ерховноњ –ади ”крањни.

¬≥дкрите голосуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ особисто членами ком≥тет≥в п≥дн¤тт¤м руки. «а пропозиц≥Їю, п≥дтриманою третиною присутн≥х на зас≥данн≥ член≥в ком≥тету, результати голосуванн¤ занос¤тьс¤ до протоколу зас≥данн¤ ком≥тету (по≥менне голосуванн¤). ” де¤ких встановлених законодавством випадках ком≥тети провод¤ть таЇмн≥ голосуванн¤ шл¤хом поданн¤ ≥ п≥драхунку бюлетен≥в.

–≥шенн¤, рекомендац≥њ, висновки ком≥тет≥в можуть бути перегл¤нут≥, ¤кщо за це подано б≥льш≥сть голос≥в член≥в ком≥тету в≥д його загального складу.

Ќа кожному зас≥данн≥ ком≥тету ведетьс¤ протокол, а в де¤ких випадках за р≥шенн¤м ком≥тету може зд≥йснюватис¤ стенограма зас≥данн¤. ѕротокол зас≥данн¤ ком≥тету п≥дписують головуючий на зас≥данн≥ та секретар цього ком≥тету.

–оботу ком≥тет≥в орган≥зують њх голови. Ќа них покладають так≥ повноваженн¤:

- забезпеченн¤ складанн¤ плану роботи ком≥тету;

- орган≥зац≥¤ виконанн¤ плану граф≥ка роб≥т над законопроектами та проектами ≥нших акт≥в ¬ерховноњ –ади, щодо ¤ких ком≥тет визначено головним;

- запрошенн¤ у раз≥ потреби дл¤ участ≥ у робот≥ ком≥тету та робочих груп фах≥вц≥в;

- представленн¤ ком≥тет≥в у в≥дносинах з ¬ерховною –адою, ≥ншими державними органами, об'Їднанн¤ми громад¤н, а також з в≥дпов≥дними органами парламент≥в ≥ноземних держав та м≥жнародними орган≥зац≥¤ми;

- п≥дписанн¤ документ≥в, прийн¤тих ком≥тетом, чим засв≥дчуЇтьс¤ њх в≥дпов≥дн≥сть зм≥сту прийн¤тих р≥шень;

- орган≥зац≥¤ роботи з виконанн¤ р≥шень ком≥тету, ≥нформуванн¤ його член≥в про х≥д њх виконанн¤;

- допов≥д≥ ¬ерховн≥й –ад≥ про роботу ком≥тету та њњ насл≥дки не р≥дше н≥ж один раз па р≥к;

- координац≥¤ роботи ком≥тету з ≥ншими ком≥тетами та в≥дпов≥дними п≥дрозд≥лами —екретар≥ату ¬ерховноњ –ади;

- пропонуванн¤ кандидатури на посаду заступника голови ком≥тету;

- паданн¤ доручень заступников≥ голови ком≥тету, головам п≥дком≥тет≥в, секретарев≥ з орган≥зац≥йних питань;

- забезпеченн¤ кер≥вництва секретар≥атом ком≥тету; њ) головуванн¤ на зас≥данн¤х ком≥тету;

- ≥нформуванн¤ член≥в ком≥тету про оф≥ц≥йн≥ документи, листи, що над≥йшли до ком≥тету, зд≥йсненн¤ ≥нших пов≥домлень, що стосуютьс¤ д≥¤льност≥ ком≥тет≥в;

- забезпеченн¤ веденн¤ кошторису витрат ком≥тету, ≥нформуванн¤ ком≥тету та наданн¤ зв≥ту ¬ерховн≥й –ад≥ про використанн¤ вид≥лених ком≥тету кошт≥в;

- виконанн¤ ≥нших функц≥й, передбачених –егламентом, законодавчими актами, р≥шенн¤ми ¬ерховноњ –ади, розпор¤дженн¤ми √олови ¬ерховноњ –ади та його заступник≥в;

- прийом громад¤н та ≥н.

« метою забезпечити конкретн≥ напр¤ми своЇњ д≥¤льност≥ ком≥тет створюЇ ≥з свого складу п≥дком≥тети, ¤к≥ утворюютьс¤ у склад≥ не менш ¤к трьох член≥в ком≥тету. „лени ком≥тету можуть входити до складу к≥лькох п≥дком≥тет≥в. ƒ≥¤льн≥сть п≥дком≥тет≥в забезпечуЇтьс¤ в≥дпов≥дними п≥дрозд≥лами секретар≥ату або прац≥вником апарату ком≥тету, що входить до структури секретар≥ату. √олова п≥дком≥тету обираЇтьс¤ па зас≥данн≥ ком≥тету в≥дкритим голосуванн¤м б≥льш≥стю голос≥в член≥в ком≥тету в≥д њх фактичноњ к≥лькост≥.

ƒл¤ п≥дготовки проект≥в законодавчих акт≥в ¬ерховноњ –ади, проект≥в р≥шень, рекомендац≥й, висновк≥в ком≥тет≥в ≥ розгл¤ду питань, що обговорюютьс¤ на зас≥данн¤х ком≥тет≥в, можуть створюватис¤ робоч≥ групи ≥ призначатис¤ њх кер≥вники. ƒо складу робочоњ групи включаютьс¤ члени ком≥тету, ≥нш≥ народн≥ депутати ”крањни, ¤к≥ не Ї членами цього ком≥тету, за њх згодою, а також можуть входити прац≥вники —екретар≥ату ¬ерховноњ –ади, науково-досл≥дних ≥нститут≥в ≥ навчальних заклад≥в, фах≥вц≥-практики, автори проект≥в та ≥н. ѕитанн¤, що належать до в≥данн¤ к≥лькох ком≥тет≥в, за њх ≥н≥ц≥ативою, а також за дорученн¤м ¬ерховноњ –ади можуть розгл¤датис¤ ком≥тетами сп≥льно. —п≥льн≥ зас≥данн¤ може проводити один ≥з гол≥в цих ком≥тет≥в за њх взаЇмною згодою. ” раз≥ потреби сп≥льне зас≥данн¤ за р≥шенн¤м ком≥тет≥в можуть вести √олова ¬ерховноњ –ади або його перший заступник чи заступник. ѕроцедурн≥ питанн¤ роботи ком≥тет≥в можуть регулюватис¤ законом чи –егламентом.  ом≥тети ≥нформують громадськ≥сть про свою д≥¤льн≥сть. ≤снуЇ практика проведенн¤ вињзних зас≥дань ком≥тет≥в. ќрган≥зац≥йно-методичне, техн≥чне, ≥нформац≥йне ≥ матер≥альне обслуговуванн¤ ком≥тет≥в, а також забезпеченн¤ њх функц≥онуванн¤ зд≥йснюють —екретар≥ат ≥ ”правл≥нн¤ справами ¬ерховноњ –ади, секретар≥ати ком≥тет≥в.

 ом≥тети подають на розгл¤д ¬ерховноњ –ади своњ висновки, рекомендац≥њ па п≥дготовлен≥ ними законопроекти чи проекти ≥нших акт≥в. ќформленн¤ документ≥в ком≥тет≥в маЇ в≥дпов≥дати вимогам, що встановлен≥ законами ≥ –егламентом. «ас≥данн¤ ком≥тет≥в ≥ ком≥с≥й ¬ерховноњ –ади провод¤тьс¤ в≥дпов≥дно до затверджених ними перспективних план≥в та р≥шень ¬ерховноњ –ади. —екретар≥ат ¬ерховноњ –ади за поданн¤м секретар≥в в≥дпов≥дних орган≥в ¬ерховноњ –ади веде ≥нформац≥йну дошку ≥з зведеним перспективним розкладом роботи цих орган≥в. –озклад повинен м≥стити ≥нформац≥ю про дату, час, м≥сце, пор¤док денний зас≥дань орган≥в ¬ерховноњ –ади не менше ¤к на двотижневий строк. «м≥ни до розкладу подаютьс¤ секретар¤ми в≥дпов≥дних орган≥в ¬ерховноњ –ади не п≥зн≥ше ¤к за 4 доби до в≥дпов≥дного зас≥данн¤ у пер≥од м≥ж пленарними зас≥данн¤ми ≥ не п≥зн≥ше ¤к за добу п≥д час проведенн¤ пленарних зас≥дань, а ¤кщо необх≥дно терм≥ново внести зм≥ни до розкладу, про це оголошуЇтьс¤ на зас≥данн≥ ¬ерховноњ –ади.

–≥шенн¤ ком≥тет≥в ≥ ком≥с≥й ¬ерховноњ –ади Ї правочинними, ¤кщо њх прийн¤то на зас≥данн¤х, проведених зг≥дно з розкладом.

 ом≥тети з питань, що належать до њх в≥данн¤, зд≥йснюють контроль за виконанн¤м  онституц≥њ та закон≥в ”крањни, ≥нших нормативних акт≥в ¬ерховноњ –ади центральними органами державноњ виконавчоњ влади ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤, п≥дприЇмствами й орган≥зац≥¤ми незалежно в≥д форм власност≥, а також контроль за законн≥стю, ощадлив≥стю та ефективн≥стю витрат з державного бюджету. –езультати ц≥Їњ роботи мають бути письмово оформлен≥ ≥ доведен≥ до в≥дома в≥дпов≥дних орган≥в та посадових ос≥б.  ом≥тети у межах своЇњ компетенц≥њ вивчають практику застосуванн¤, впровадженн¤ ≥ виконанн¤ прийн¤тих закон≥в або њх окремих положень та ефективн≥сть њх д≥њ. ¬они розгл¤дають будь-¤к≥ пропозиц≥њ, що св≥дчать про потребу у прийн¤тт≥ нових законодавчих акт≥в або у внесенн≥ зм≥н ≥ доповнень до чинних законодавчих акт≥в, ≥ в раз≥ необх≥дност≥ готують в≥дпов≥дний висновок на розгл¤д ¬ерховноњ –ади ”крањни.  ом≥тети можуть також проводити досл≥дженн¤ тенденц≥й та прогнозувати розвиток ситуац≥њ з питань, що належать до њхньоњ компетенц≥њ. ¬ л≥тератур≥, наприклад, пропонуЇтьс¤ п≥дсилити контроль ком≥тет≥в за виконавчою г≥лкою влади, нав≥ть ввести крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть за ≥гноруванн¤ виклику до ком≥тету.

¬ерховна –ада може створювати, коли визнаЇ за необх≥дне, тимчасов≥ спец≥альн≥ ком≥с≥њ дл¤ розробки, попереднього розгл¤ду, доопрацюванн¤ проект≥в закон≥в та ≥нших акт≥в ¬ерховноњ –ади, дл¤ вивченн¤ чи досл≥дженн¤ питань, в≥днесених до њњ компетенц≥њ (кр≥м контрольних, рев≥з≥йних ≥ сл≥дчих ком≥с≥й, ¤к≥ створюютьс¤ ≥ д≥ють в≥дпов≥дно до ≥нших статей –егламенту). “имчасова спец≥альна ком≥с≥¤ завжди Ї головною ком≥с≥Їю з питанн¤, дл¤ п≥дготовки ¤кого њњ створено. ѕитанн¤ про створенн¤ тимчасовоњ спец≥альноњ ком≥с≥њ включаЇтьс¤ окремим пунктом до пор¤дку денного сес≥њ ¬ерховноњ –ади, ¤кщо ≥нше не встановлено –егламентом.

“имчасова спец≥альна ком≥с≥¤ д≥Ї в≥дпов≥дно до пор¤дку, встановленого дл¤ ком≥тет≥в ¬ерховноњ –ади.

“аким чином.  онституц≥¤, закони ≥ –егламент ¬ерховноњ –ади ”крањни закр≥плюють пор¤док орган≥зац≥њ ≥ д≥¤льност≥ ком≥тет≥в ≥ ком≥с≥й, використанн¤ ними орган≥зац≥йно-правових форм ≥ метод≥в.

 

ѕор¤док утворенн¤ та функц≥онуванн¤ депутатських груп (фракц≥й) Ї предметом нашого досл≥дженн¤. ƒепутатськ≥ фракц≥њ у ¬ерховн≥й –ад≥ утворюютьс¤ виключно депутатами на основ≥ пол≥тичних парт≥й та блок≥в пол≥тичних парт≥й, що подолали чотирив≥дсотковий бар'Їр на виборах до ¬ерховноњ –ади 31 березн¤ 2002 р. ¬≥дпов≥дно до постанови ¬ерховноњ –ади депутатськ≥ фракц≥њ утворюютьс¤ за умови, що до складу кожноњ з фракц≥й входить не менш ¤к 14 народних депутат≥в ”крањни. ¬они не можуть формуватис¤ дл¤ захисту приватних, комерц≥йних, м≥сцевих, профес≥йних чи рел≥г≥йних ≥нтерес≥в. ѕринципи функц≥онуванн¤ депутатськоњ групи (фракц≥њ) не можуть порушувати ≥мперативного характеру депутатського мандата. ѕор¤док њх роботи, умови вступу до них депутата, його виходу чи виключенн¤ з будь-¤коњ фракц≥њ визначаютьс¤ самою депутатською групою (фракц≥Їю).

ƒепутат не може входити до складу б≥льш ¤к одн≥Їњ зареЇстрованоњ депутатськоњ групи (фракц≥њ). √олова ¬ерховноњ –ади ≥ його заступники не вход¤ть до складу жодноњ депутатськоњ групи (фракц≥њ).

ƒепутатськ≥ групи (фракц≥њ) формуютьс¤ на перш≥й сес≥њ ¬ерховноњ –ади нового скликанн¤ до розгл¤ду питань про обранн¤ √олови ¬ерховноњ –ади, створенн¤ орган≥в ¬ерховноњ –ади. якщо цього не в≥дбулос¤, головуючий на пленарному зас≥данн≥ оголошуЇ перерву у пленарних зас≥данн¤х на 2 робоч≥ дн≥. ѕеред наступним пленарним зас≥данн¤м —екретар≥ат ¬ерховноњ –ади розповсюджуЇ серед депутат≥в ≥нформац≥йн≥ матер≥али про депутатськ≥ групи (фракц≥њ), ¤к≥ в≥дпов≥дають вимогам –егламенту ≥ були подан≥ до —екретар≥ату ¬ерховноњ –ади не п≥зн≥ше ¤к за 16 годин до початку зазначеного пленарного зас≥данн¤.

–еорган≥зац≥¤ та формуванн¤ нових депутатських груп (фракц≥й) можуть проводитис¤ прот¤гом повноважень ¬ерховноњ –ади ≥з збереженн¤м њх пропорц≥йного представництва в органах ¬ерховноњ –ади чи з в≥дступом в≥д нього в≥дпов≥дно до р≥шенн¤, прийн¤того ¬ерховною –адою щодо такого представництва.

 ожна депутатська група (фракц≥¤) маЇ бути зареЇстрована у —екретар≥ат≥ ¬ерховноњ –ади. ”мовою њњ реЇстрац≥њ Ї надходженн¤ до —екретар≥ату ¬ерховноњ –ади п≥дписаного персонально депутатами письмового пов≥домленн¤ про сформуванн¤ депутатськоњ групи (фракц≥њ) ≥з зазначенн¤м њњ назви, мети чи завданн¤, персонального складу та парт≥йноњ належност≥ член≥в групи (фракц≥њ), а також депутат≥в, ¤к≥ уповноважен≥ представл¤ти групу (фракц≥ю). ѕовна та скорочена назва депутатськоњ фракц≥њ маЇ зб≥гатис¤ з назвою в≥дпов≥дноњ парт≥њ. ” раз≥ коли депутатська фракц≥¤ об'ЇднуЇ депутат≥в з к≥лькох парт≥й, њњ назва маЇ включати назви цих парт≥й.

ѕ≥сл¤ реЇстрац≥њ депутатськоњ групи (фракц≥њ) головуючий на пленарному зас≥данн≥ ≥нформуЇ депутат≥в про њњ к≥льк≥сний склад та уповноважених представник≥в. —екретар≥ат ¬ерховноњ –ади п≥сл¤ реЇстрац≥њ депутатськоњ групи (фракц≥њ) розповсюджуЇ серед депутат≥в ≥нформац≥йн≥ матер≥али про њњ д≥¤льн≥сть. ” такому самому пор¤дку пов≥домл¤Їтьс¤ про зм≥ни у склад≥ депутатських груп (фракц≥й).

ѕро зм≥ни у склад≥ депутатськоњ групи (фракц≥њ) њњ уповноважений представник пов≥домл¤Ї письмово √олову ¬ерховноњ –ади. ÷е пов≥домленн¤ п≥дписуЇ ≥ депутат, щодо ¤кого воно подаЇтьс¤, або лише уповноважений представник депутатськоњ групи (фракц≥њ), ¤кщо депутата виключено з нењ.

” раз≥ коли склад депутатськоњ групи (фракц≥њ) стаЇ меншим в≥д встановленоњ к≥лькост≥ (14), вона п≥сл¤ 15 дн≥в оголошуЇтьс¤ √оловою ¬ерховноњ –ади розпущеною. –озпуск (саморозпуск) депутатськоњ групи (фракц≥њ) не Ї п≥дставою дл¤ перегл¤ду персонального складу орган≥в ¬ерховноњ –ади.

ќтже, депутатськ≥ групи (фракц≥њ) в ”крањн≥ формуютьс¤ ≥ д≥ють за парт≥йним принципом. ƒо складу такоњ групи (фракц≥њ) може входити ≥ безпарт≥йний народний депутат за умови, що в≥н под≥л¤Ї програмн≥ документи парт≥њ.

ƒл¤ п≥двищенн¤ рол≥ ≥ значенн¤ депутатських груп (фракц≥й) у д≥¤льност≥ ¬ерховноњ –ади необх≥дно, на наш погл¤д, найближчим часом прийн¤ти «акон ”крањни "ѕро –егламент ¬ерховноњ –ади ”крањни", у ¤кому врегулювати у повному обс¤з≥ пор¤док утворенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ депутатських груп (фракц≥й) та «акон ”крањни "ѕро депутатськ≥ групи ≥ депутатськ≥ фракц≥њ".

ѕовноваженн¤ депутатських груп (фракц≥й) викладено в –егламент≥ ¬ерховноњ –ади в≥д 27 липн¤ 1994 р. з≥ наступними зм≥нами ¬они мають так≥ повноваженн¤:

- попередньо обговорювати кандидатури на посади √олови ¬ерховноњ –ади ≥ його заступник≥в, гол≥в ком≥тет≥в та ком≥с≥й ¬ерховноњ –ади, а також персональний склад колег≥альних орган≥в ¬ерховноњ –ади;

- пропорц≥йно (виход¤чи з к≥лькост≥ њх член≥в) мають бути представлен≥ в ус≥х органах ¬ерховноњ –ади та оф≥ц≥йних парламентських делегац≥¤х;

- висувають кандидатури на вакантн≥ депутатськ≥ м≥сц¤ в органах ¬ерховноњ –ади до визнанн¤ ¬ерховною –адою повноважень в≥дпов≥дних новообраних народних депутат≥в, ¤ким ц≥ м≥сц¤ належали ран≥ше;

- формують ком≥тети ¬ерховноњ –ади за принципом пропорц≥йност≥ з урахуванн¤м фаховоњ п≥дготовки народних депутат≥в та домовленост≥ м≥ж за≥нтересованими депутатськими групами (фракц≥¤ми);

- кожна депутатська група (фракц≥¤) маЇ гарантоване право на виступ свого представника з ус≥х питань пор¤дку денного на зас≥данн¤х ¬ерховноњ –ади та њњ орган≥в.

ƒепутатська група (фракц≥¤), з ≥н≥ц≥ативи ¤коњ розгл¤даЇтьс¤ питанн¤, маЇ право на виступ свого представника п≥сл¤ припиненн¤ обговоренн¤ на зас≥данн¤х ¬ерховноњ –ади та њњ орган≥в. ∆одна депутатська група (фракц≥¤) не маЇ права виступати в≥д ≥мен≥ всього народу ”крањни чи ¬ерховноњ –ади. ¬они можуть в≥льно сп≥вроб≥тничати м≥ж собою шл¤хом утворенн¤ депутатських об'Їднань ≥ неформальних груп, ¤к≥ не п≥дл¤гають реЇстрац≥њ ≥ не мають прав, встановлених –егламентом.

ƒепутатськ≥ групи (фракц≥њ) провод¤ть своњ зас≥данн¤ в≥дкрито ≥ гласно. «а р≥шенн¤м депутатськоњ групи (фракц≥њ) може бути проведено закрите зас≥данн¤. ”повноважений представник депутатськоњ групи (фракц≥њ) може в письмов≥й форм≥ доручити виконанн¤ закр≥плених за ним –егламентом ¬ерховноњ –ади функц≥й будь-кому з член≥в в≥дпов≥дноњ депутатськоњ групи (фракц≥њ). Ќа п≥дстав≥ постанови ¬ерховноњ –ади в≥д 14 липн¤ 1998 р. виконанн¤ уповноваженим представником (кер≥вником) депутатськоњ фракц≥њ своњх повноважень Ї поважною причиною дл¤ його в≥дсутност≥ на зас≥данн≥ ком≥тету ¬ерховноњ –ади, до складу ¤кого в≥н входить, ≥ його в≥дсутн≥сть з ц≥Їњ причини не впливаЇ на кворум у ком≥тет≥.

«ареЇстрован≥ депутатськ≥ групи (фракц≥њ) та њх члени мають й ≥нш≥ права та обов'¤зки, встановлен≥  онституц≥Їю, законами ”крањни про статус народного депутата ”крањни, про ком≥тети ¬ерховноњ –ади та –егламентом. √олова ¬ерховноњ –ади забезпечуЇ зареЇстрован≥ депутатськ≥ групи (фракц≥њ) прим≥щенн¤м, необх≥дним обладнанн¤м тощо, а також закр≥плюЇ за ними адм≥н≥стративно-тех≥нчний персонал, ¤кий користуЇтьс¤ њх дов≥рою, дл¤ поданн¤ допомоги у зд≥йсненн≥ депутатськими групами (фракц≥¤ми) передбачених законами ≥ –егламентом функц≥й у ¬ерховн≥й –ад≥. «а зверненн¤м уповноваженого представника депутатськоњ групи (фракц≥њ) —екретар≥ат ¬ерховноњ –ади розповсюджуЇ серед народних депутат≥в ”крањни п≥дготовлен≥ нею матер≥али про њњ д≥¤льн≥сть ¤к оф≥ц≥йн≥ в≥д депутатськоњ групи (фракц≥њ).

“аким чином, повноваженн¤ депутатських груп (фракц≥й) закр≥плен≥ в законах ”крањни про статус народного депутата ”крањни, про ком≥тети ¬ерховноњ –ади та –егламент≥. ”досконаленн¤ правовоњ основи д≥¤льност≥ депутатських груп (фракц≥й) багато в чому залежить в≥д прийн¤тт¤ передбаченого  онституц≥Їю ”крањни закону про –егламент ¬ерховноњ –ади та ≥нших законодавчих акт≥в.

” процес≥ роботи ¬ерховноњ –ади виникаЇ необх≥дн≥сть у погодженн≥ значноњ к≥лькост≥ р≥зних питань. « ц≥Їю метою уповноважен≥ представники депутатських груп ≥ фракц≥й (в≥д кожноњ по одному) утворюють ѕогоджувальну раду депутатських груп (фракц≥й), ¤ка Ї органом дорадчого, погоджувального характеру. ” раз≥ потреби ѕогоджувальна рада депутатських груп чи фракц≥й (дал≥ - ѕогоджувальна рада) вносить пропозиц≥њ з питань пор¤дку денного, про рац≥ональну орган≥зац≥ю ≥ плануванн¤ роботи ¬ерховноњ –ади та њњ орган≥в, спри¤Ї узгодженню позиц≥й депутат≥в у раз≥ виникненн¤ сп≥рних питань у робот≥ ¬ерховноњ –ади та њњ орган≥в. ¬она збираЇтьс¤ на зас≥данн¤ за своЇю ≥н≥ц≥ативою або за пропозиц≥Їю √олови ¬ерховноњ –ади, його заступник≥в, ѕрезид≥њ сес≥њ, обраного ¬ерховною –адою головуючого дл¤ окремого зас≥данн¤. «ас≥данн¤ ѕогоджувальноњ ради провод¤тьс¤ лише в≥дкрито ≥ гласно. ¬она не приймаЇ р≥шень, обов'¤зкових дл¤ виконанн¤. Ќа зас≥данн≥ ѕогоджувальноњ ради ведетьс¤ протокол, прим≥рник ¤кого передаЇтьс¤ до —екретар≥ату ¬ерховноњ –ади. ѓњ пропозиц≥њ, внесенн¤ ¤ких передбачаЇтьс¤ –егламентом, п≥дписують уповноважен≥ представники вс≥х депутатських груп (фракц≥й). „лени ѕогоджувальноњ ради обов'¤зково запрошуютьс¤ на зас≥данн¤ ¬ерховноњ –ади, ≥ њм завчасно надаютьс¤ нам≥чен≥ дл¤ розгл¤ду в≥дпов≥дн≥ документи та ≥нш≥ матер≥али.

ќтже, утворенн¤ ѕогоджувальноњ ради спри¤Ї виробленню оптимального вар≥анта пропозиц≥њ законодавчого, контрольного чи установчого характеру та ефективного р≥шенн¤, прийн¤того ¬ерховною –адою щодо сп≥рних питань.

 

–озгл¤нувши пор¤док утворенн¤ та функц≥онуванн¤ депутатських груп (фракц≥й) у ¬ерховн≥й –ад≥, сл≥д зробити так≥ висновки:

1. ƒепутатськ≥ фракц≥њ в украњнському парламент≥ сформован≥ ≥ д≥ють на парт≥йн≥й основ≥.

2. ѓх повноваженн¤ встановлюютьс¤  онституц≥Їю, законами ”крањни та –егламентом ¬ерховноњ –ади ”крањни.

3. ѕрийн¤тт¤ передбаченого  онституц≥Їю ”крањни закону про –егламент та ≥нших нормативно-правових акт≥в допоможе вдосконаленню правовоњ основи д≥¤льност≥ ¬ерховноњ –ади, њњ орган≥в, включаючи депутатськ≥ групи (фракц≥њ).

4. ѕ≥двищенн¤ рол≥ депутатських груп (фракц≥й) у д≥¤льност≥ ¬ерховноњ –ади дасть змогу парламенту ”крањни ефективн≥ше виконувати покладен≥ на нього функц≥њ.

 

 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]