ƒержавне буд≥вництво та м≥сцеве самовр¤дуванн¤ (навчальний пос≥бник). / олод≥й ј.ћ., ќл≥йник ј.ё/2000/ 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

√лава ≤

ѕон¤тт¤ та загальна характеристика державного буд≥вництва та м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥

І1. ѕон¤тт¤ державного буд≥вництва ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥

ѕон¤тт¤ державного буд≥вництва ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ виникло п≥сл¤ проголошенн¤ ”крањною незалежност≥ на основ≥ рад¤нського буд≥вництва ¤к орган≥зац≥њ ≥ д≥¤льност≥ системи рад. –ад¤нське буд≥вництво в умовах соц≥ал≥стичного пер≥оду розвитку ”крањнськоњ –—– автори розгл¤дали по-р≥зному. ≤снувало два основн≥ п≥дходи до розум≥нн¤ рад¤нського буд≥вництва.

“ак, √. ¬. Ѕарабашев ≥  . ‘. Ўеремет вважали рад¤нське буд≥вництво галуззю державного буд≥вництва.

≤нший п≥дх≥д представлений погл¤дами автор≥в п≥дручника "—оветское строительство" за редакц≥Їю професора ј. ќ. Ѕезуглова. ÷≥ автори визнавали державне буд≥вництво галуззю соц≥ального управл≥нн¤.

ўоб дати визначенн¤ державному буд≥вництву ≥ м≥сцевому самовр¤дуванню ¤к галуз≥ державного чи соц≥ального управл≥нн¤ або п≥дгалуз≥ ≥ншоњ галуз≥ права, необх≥дно з'¤сувати сусп≥льн≥ в≥дносини в досл≥джуван≥й нами сфер≥. «'¤сувати, чи регулюютьс¤ вони нормами права (конституц≥йного ≥ адм≥н≥стративного), чи вс≥Їю системою соц≥альних норм. « ц≥Їю метою сл≥д зрозум≥ти сутн≥сну природу найважлив≥шого суб'Їкта м≥сцевого самовр¤дуванн¤ - територ≥альноњ громади та характер влади, ¤ка реал≥зуЇтьс¤ м≥сцевим самовр¤дуванн¤м безпосередньо ≥ через систему орган≥в. “реба в≥дпов≥сти на запитанн¤, чи зд≥йснюЇ територ≥альна громада та њњ органи публ≥чну владу, в≥дм≥нну в≥д державноњ, чи њњ повноваженн¤ та функц≥њ перебувають у межах державних? ќднозначноњ в≥дпов≥д≥ на це запитанн¤ у теор≥њ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ поки що немаЇ.

™ два розум≥нн¤ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ - державницьке ≥ громад≥вське.

¬ основ≥ державницькоњ теор≥њ лежить ≥де¤ децентрал≥зац≥њ державноњ виконавчоњ влади, що пол¤гаЇ в делегуванн≥ певноњ частини державних повноважень територ≥альним громадам. —тосовно центральних ≥ м≥сцевих орган≥в державноњ влади м≥сцеве самовр¤дуванн¤ маЇ лише певну правову, орган≥зац≥йну та ф≥нансову основи. « цих позиц≥й м≥сцеве самовр¤дуванн¤ розгл¤даЇтьс¤ ¤к зд≥йсненн¤ державних функц≥й за допомогою недержавних суб'Їкт≥в. “ак≥ органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ повинн≥ д≥¤ти за принципом "дозволено лише те, що передбачено законом". ÷¤ теор≥¤, започаткована в магдебурзькому прав≥, поширилас¤ в ™вроп≥ та була вт≥лена у ™вропейськ≥й харт≥њ про м≥сцеве самовр¤дуванн¤.

ѕрихильники громад≥вськоњ теор≥њ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ розгл¤дають громади ¤к самост≥йне джерело публ≥чноњ влади. ¬лада зг≥дно з такою теор≥Їю належить не держав≥, а громадам ¤к "мун≥ципальна". ¬ир≥шуючи питанн¤ м≥сцевого значенн¤, органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ мають д≥¤ти за принципом "дозволено все, що не заборонено законом". ¬ ”крањн≥ громад≥вська теор≥¤ вт≥люЇтьс¤ на базовому р≥вн≥ (село, селище, м≥сто). Ќа рег≥ональному р≥вн≥ поЇднуютьс¤ громад≥вська ≥ державницька теор≥њ м≥сцевого самовр¤дуванн¤. –азом з тим повноваженн¤ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ на базовому ≥ рег≥ональному р≥вн¤х регулюютьс¤ «аконом ”крањни "ѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥".

“аким чином, орган≥зац≥¤ структур державного буд≥вництва ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ регулюЇтьс¤ конституц≥йним правом ≥ може бути охарактеризована ¤к п≥дгалузь конституц≥йного процесуального права.

≤снуЇ два розум≥нн¤ державного буд≥вництва - широке ≥ вузьке. Ўироке включаЇ в себе управл≥нську д≥¤льн≥сть орган≥в законодавчоњ, виконавчоњ, судовоњ влади, прокуратури, ѕрезидента ”крањни та ≥нших конституц≥йних орган≥в. ” вузькому значенн≥ державне буд≥вництво - це д≥¤льн≥сть орган≥в виконавчоњ влади.

ќтже, державне буд≥вництво ≥ м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥ можна розгл¤дати ¤к:

- загальну орган≥зац≥ю державного буд≥вництва ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤; ” першому значенн≥ державне буд≥вництво ≥ м≥сцеве самовр¤дуванн¤ виступаЇ ¤к галузь соц≥ального чи державного управл≥нн¤ у широкому розум≥нн≥.

- п≥дгалузь конституц≥йного процесуального права ”крањни, що регулюЇ внутр≥шн≥ орган≥зац≥йн≥ структури, форми ≥ методи д≥¤льност≥ державних орган≥в та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤; ” другому значенн≥ - це система правових норм, ¤к≥ закр≥плюють ≥ регулюють комплекс пол≥тичних, соц≥ально-культурних, економ≥чних, правових та орган≥зац≥йних структур, форм, метод≥в д≥¤льност≥ державних орган≥в та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

- юридичну науку;

- навчальну дисципл≥ну, що њњ викладають у юридичних навчальних закладах.

 

ќсновними ознаками державного буд≥вництва ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у другому значенн≥ Ї так≥ складов≥:

- система правових норм, що закр≥плюють ≥ регулюють орган≥зац≥ю ≥ д≥¤льн≥сть державних орган≥в та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤;

- зд≥йсненн¤ визначених завдань ≥ функц≥й;

- реал≥зац≥¤ функц≥й за допомогою певних форм ≥ метод≥в;

- метою Ї кер≥вництво державним ≥ м≥сцевим економ≥чним, пол≥тичним та соц≥ально-культурним буд≥вництвом;

- зд≥йсненн¤ правосудд¤, контролю ≥ нагл¤ду за реал≥зац≥Їю законодавства на загальнодержавному, центральному та м≥сцевому р≥вн¤х.

ƒержавне буд≥вництво ≥ м≥сцеве самовр¤дуванн¤ ¤к п≥дгалузь конституц≥йного процесуального права включаЇ в себе конституц≥йн≥ правов≥ норми, що регулюють пор¤док орган≥зац≥њ ≥ д≥¤льност≥ системи таких державних орган≥в ≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤к:

Х ¬ерховна –ада ”крањни;

Х –ахункова палата;

Х ”повноважений ¬ерховноњ –ади ”крањни з прав людини;

Х ѕрезидент ”крањни;

Х –ада нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони ”крањни;

Х  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни;

Х ¬ища рада юстиц≥њ;

Х  онституц≥йний —уд ”крањни;

Х суди загальноњ юрисдикц≥њ;

Х прокуратура ”крањни;

Х центральн≥ та м≥сцев≥ органи виконавчоњ влади;

Х ¬ерховна –ада ≥ –ада м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим;

Х органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

 ожен з цих орган≥в зд≥йснюЇ своњ функц≥њ. ≈тимолог≥чне розум≥нн¤ функц≥њ означаЇ: виконанн¤, зд≥йсненн¤, обов'¤зок, роль, ўо виконуЇ в≥дпов≥дний ≥нститут чи процес щодо ц≥лого; характеристику напр¤му чи сторони д≥¤льност≥ та ≥н. –озр≥зн¤ють функц≥њ держави, орган≥в держави, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, њх службових ≥ посадових ос≥б.

¬ерховна –ада (парламент) ”крањни розгл¤даЇ ≥ вир≥шуЇ питанн¤ державного ≥ сусп≥льного житт¤, ¤к≥ потребують врегулюванн¤ законами ”крањни, а також зд≥йснюЇ установчу, координуючу, контрольну та ≥нш≥ функц≥њ, передбачен≥  онституц≥Їю ”крањни.

ѕрезидент ”крањни зд≥йснюЇ представницьк≥, установч≥, контрольн≥, нормотворч≥, м≥жнародн≥ та ≥нш≥ напр¤ми д≥¤льност≥.

–озр≥зн¤ють дв≥ основн≥ функц≥њ орган≥в виконавчоњ влади:

а) виконавчу;

б) розпор¤дчу.

 ¬иконавча функц≥¤ пол¤гаЇ у безпосередньому виконанн≥ нормативних припис≥в та ≥нших акт≥в законодавчоњ влади.

–озпор¤дча характеризуЇтьс¤ тим, що дл¤ виконанн¤ акт≥в законодавчоњ влади виконавч≥ органи в≥д свого ≥мен≥ видають управл≥нськ≥ акти, дають в≥дпов≥дн≥ розпор¤дженн¤.

ѕравосудд¤ в ”крањн≥ зд≥йснюють виключно суди. ƒелегуванн¤ функц≥й суд≥в, а також привласненн¤ цих функц≥й ≥ншими органами чи посадовими особами не допускаЇтьс¤. ёрисдикц≥¤ суд≥в поширюЇтьс¤ на вс≥ правов≥дносини, що Ї у держав≥. Ќародов≥ ”крањни забезпечуЇтьс¤ можлив≥сть брати участь у зд≥йсненн≥ правосудд¤ через запровадженн¤ ≥нститут≥в народних зас≥дател≥в ≥ прис¤жних.

‘ункц≥њ прокуратури - це зд≥йсненн¤ загального нагл¤ду, розсл≥дуванн¤ злочин≥в (ц≥ функц≥њ тимчасово залишаютьс¤ у прокуратури на перех≥дний пер≥од строком на п'¤ть рок≥в з дн¤ введенн¤ в д≥ю  онституц≥њ ”крањни), п≥дтримка державного обвинуваченн¤ в судах, нагл¤д за додержанн¤м закон≥в органами досудового сл≥дства, д≥знанн¤ та тими, що провод¤ть оперативно-розшукову д≥¤льн≥сть, а також у м≥сц¤х утриманн¤ затриманих, попередньо ув'¤знених, при виконанн≥ покарань та застосуванн≥ ≥нших заход≥в примусового характеру, ¤к≥ призначаютьс¤ судом, нагл¤д за додержанн¤м закон≥в у «бройних —илах та органах —лужби безпеки ”крањни.

ћ≥сцеве самовр¤дуванн¤ Ї правом територ≥альноњ громади - жител≥в села чи добров≥льного об'Їднанн¤ у с≥льську громаду жител≥в к≥лькох с≥л, селища та м≥ста - самост≥йно вир≥шувати питанн¤ м≥сцевого значенн¤ в межах  онституц≥њ ≥ закон≥в ”крањни. ¬оно зд≥йснюЇтьс¤ територ≥альною громадою у пор¤дку, встановленому законом, ¤к безпосередньо, так ≥ через органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤: с≥льськ≥, селищн≥, м≥ськ≥ ради та њх виконавч≥ органи. ќрганами м≥сцевого самовр¤дуванн¤, що представл¤ють сп≥льн≥ ≥нтереси територ≥альних громад с≥л, селищ та м≥ст, Ї районн≥ та обласн≥ ради.

“еритор≥альною громадою називають жител≥в, об'Їднаних пост≥йним проживанн¤м у межах села, селища чи м≥ста, ¤к≥ Ї самост≥йними адм≥н≥стративно-територ≥альними одиниц¤ми, чи добров≥льне об'Їднанн¤ жител≥в к≥лькох с≥л, що мають Їдиний адм≥н≥стративний центр. ¬они реал≥зують так≥ функц≥њ:

а) управл≥нську;

б) установчу;

в) координуючу;

г) контролюючу та ≥н.

ƒ≥¤льн≥сть державних орган≥в та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ з реал≥зац≥њ своњх функц≥й зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою специф≥чних форм ≥ метод≥в ¤к правових, так ≥ неправових. ѕ≥д формами д≥¤льност≥ державних орган≥в розум≥ють зд≥йсненн¤ певних, передбачених нормативно-правовими актами та практикою державного буд≥вництва вид≥в д≥й посадових та службових ос≥б законодавчих, виконавчих, судових та контрольно-нагл¤дових орган≥в ≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, за допомогою ¤ких реал≥зуютьс¤ њх завданн¤ та функц≥њ у межах компетенц≥њ кожного органу. Ќазван≥ форми под≥л¤ють на

правов≥,

орган≥зац≥йн≥

та орган≥зац≥йно-правов≥.

ѕравов≥ форми - це так≥ види зд≥йсненн¤ функц≥й, ¤к≥ т¤гнуть за собою правов≥ насл≥дки. ƒо них належать:

- нормотворча;

- управл≥нська;

- правоохоронна;

- правозастосовна.

ќрган≥зац≥йн≥ форми на в≥дм≥ну в≥д правових не т¤гнуть за собою правових насл≥дк≥в. ƒо них в≥днос¤ть:

- регламентуючу;

- матер≥ально-техн≥чну;

- ≥деолог≥чну;

- виховну.

ѓх також под≥л¤ють на загальн≥, конкретн≥ та внутр≥шньоорган≥зац≥йн≥; орган≥заторськ≥; орган≥заторсько-масов≥. ќрган≥зац≥йно-правовими називають форми, що практично склалис¤ ≥ закр≥плен≥ нормативно-правовими актами. ƒо них в≥днос¤ть:

а) сес≥њ;

б) зас≥данн¤;

в) збори;

г) ≥ндив≥дуальну ≥ колективну роботу депутат≥в та ≥н.

ћетоди д≥¤льност≥ державних орган≥в та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ - це способи, норми й засоби, що њх застосовують у межах визначених форм з метою зд≥йсненн¤ завдань ≥ функц≥й цих орган≥в, що зумовлен≥ њхньою компетенц≥Їю. як ≥ форми, методи названоњ д≥¤льност≥ под≥л¤ють на правов≥, орган≥зац≥йн≥ та орган≥зац≥йно-правов≥.

 ѕравовими методами називають так≥ способи, прийоми й засоби, за допомогою ¤ких зд≥йснюютьс¤ нормотворча, правоохоронна та правозастосовна форми д≥¤льност≥ орган≥в держави ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

ќрган≥зац≥йними методами Ї способи, прийоми й засоби, за допомогою ¤ких зд≥йснюютьс¤ в≥дпов≥дн≥ форми орган≥зац≥йноњ д≥¤льност≥ орган≥в державноњ влади ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ќрган≥зац≥йн≥ методи залежно в≥д напр¤м≥в ≥ мети д≥¤льност≥ державних орган≥в под≥л¤ютьс¤ на загальн≥ ≥ конкретн≥. ќрган≥зац≥йно-правов≥ методи - це так≥ способи, прийоми й засоби, що д≥стали закр≥пленн¤ у в≥дпов≥дних нормативно-правових актах (наприклад, методи орган≥зац≥њ ≥ перев≥рки виконанн¤, ≥нформац≥йного забезпеченн¤, п≥дготовки, добору та розставл¤нн¤ кадр≥в та ≥н.).

¬ерховна –ада ”крањни, ѕрезидент ”крањни,  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, центральн≥ ≥ м≥сцев≥ органи державноњ виконавчоњ влади, ¬ерховна –ада ≥ –ада м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим зд≥йснюють кер≥вництво державним, господарським та соц≥ально-культурним буд≥вництвом.

ѕравосудд¤ в ”крањн≥ зд≥йснюють  онституц≥йний —уд ”крањни та суди загальноњ юрисдикц≥њ; контроль - р≥зн≥ ком≥с≥њ, державн≥ ком≥тети та в≥домства; нагл¤д - ѕрокуратура ”крањни та п≥дпор¤дкован≥ њй прокуратури.

ћ≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥ зд≥йснюють територ≥альн≥ громади:

- с≥льськ≥, селищн≥, м≥ськ≥ ради;

- с≥льськ≥, селищн≥, м≥ськ≥ голови;

- виконавч≥ органи с≥льськоњ, селищноњ, м≥ськоњ рад;

- районн≥ та обласн≥ ради, що представл¤ють сп≥льн≥ ≥нтереси територ≥альних громад с≥л, селищ, м≥ст.

 

“аким чином, державне буд≥вництво ≥ м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥ сл≥д характеризувати ¤к п≥дгалузь конституц≥йного процесуального права ”крањни, що закр≥плюЇ, регулюЇ й охорон¤Ї пор¤док орган≥зац≥њ та д≥¤льност≥ системи державних орган≥в, територ≥альних громад та њх представницьких орган≥в з метою кер≥вництва державним, господарським ≥ соц≥ально-культурним житт¤м, зд≥йсненн¤ правосудд¤ та контролю ≥ нагл¤ду, вир≥шенн¤ питань м≥сцевого значенн¤ у межах  онституц≥њ ≥ закон≥в ”крањни специф≥чними формами й методами у процес≥ вир≥шенн¤ завдань ≥ функц≥й державного ≥ м≥сцевого значенн¤.

 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]