____________________________________________________________________________________ |
|
||||||||||
|
«емельне право: курс лекц≥й дл¤ студент≥в юрид. вуз≥в та факультет≥в. ќ¬“”Ќ ћ.√. - .: ёмана, 2001.
–озд≥л V
ѕ–ј¬ќ¬»… –≈∆»ћ «≈ћ≈Ћ№ Ћ≤—ќ¬ќ√ќ ‘ќЌƒ”
І1. ѕон¤тт¤ та загальна характеристика правового режиму земель л≥сового фонду
ѕон¤тт¤ земель л≥сового фонду. «емл≥ л≥сового фонду зай≠мають значну територ≥ю
нашоњ крањни. ќсновне њх ц≥льове при≠значенн¤ Ч використанн¤ ¤к зас≥б
виробництва в л≥совому
господарств≥. «емельне законодавство розгл¤даЇ земл≥ л≥со≠вого фонду ¤к
самост≥йну категор≥ю по в≥дношенню до л≥со≠вого фонду.
¬икористанн¤ ≥ охорона л≥с≥в знаходитьс¤ в пр¤м≥й залеж≠ност≥ в≥д стану земель
даноњ категор≥њ. ¬ свою чергу, експлуа≠тац≥¤ л≥сових ресурс≥в впливаЇ на стан
земель л≥сового фонду. ¬≥дносини, пов'¤зан≥ з використанн¤м земель л≥сового
фон≠ду, Ї р≥зновидн≥стю земельних в≥дносин ≥ регулюютьс¤ зе≠мельним ≥ л≥совим
законодавством.
¬≥дпов≥дно до «емельного кодексу земл¤ми л≥сового фонду визнаютьс¤ земл≥, вкрит≥
л≥сом, а також не вкрит≥ л≥сом, але надан≥ дл¤ потреб л≥сового господарства.
¬ Ћ≥совому кодекс≥ земл≥ л≥сового фонду под≥л¤ютьс¤ на:
а) л≥сов≥:
вкрит≥ л≥совою (деревною ≥ чагарниковою) рослинн≥с≠
тю;
не вкрит≥ л≥совою рослинн≥стю, ¤к≥ п≥дл¤гають зал≥сен≠
ню (зруби, згарища, р≥дкол≥сс¤, пустир≥ тощо), зайн¤т≥ л≥со≠
вими шл¤хами, прос≥ками, протипожежними розривами;
б) нел≥сов≥:
зайн¤т≥ спорудами, пов'¤заними з веденн¤м л≥сового
господарства, трасами л≥н≥й електропередач, продуктопро-
вод≥в та п≥дземними комун≥кац≥¤ми тощо;
зайн¤т≥ с≥льськогосподарськими уг≥дд¤ми (р≥лл¤, бага≠
тор≥чн≥ насадженн¤, с≥ножат≥, пасовища, надан≥ дл¤ потреб
л≥сового господарства);
Ч зайн¤т≥ болотами ≥ водоймами в межах земельних д≥л¤нок
л≥сового фонду, наданих дл¤ потреб л≥сового господарства.
«емл≥ л≥сового фонду Ї самост≥йною правовою категор≥Їю самост≥йним об'Їктом
правового регулюванн¤ по в≥дношен≠ню до такоњ категор≥њ, ¤к л≥совий фонд.
¬≥дносини, пов'¤зан≥ з використанн¤м земель л≥сового фонду, Ї р≥зновидн≥стю
земельних в≥дносин, ¤к предмета земельного права. ¬ силу цього вс≥ норми, ¤к≥
регулюють в≥дносини з приводу земель л≥сового фонду, нос¤ть земельно-правовий
характер, неза≠лежно в≥д того м≥ст¤тьс¤ вони в земельному законодавств≥ чи в
л≥совому кодекс≥. «емельне законодавство визначаЇ загальн≥ положенн¤, що
в≥днос¤тьс¤ до регулюванн¤ використанн¤ ≥ охорони земель л≥сового фонду, а
л≥сове Ч в≥дображаЇ спе≠циф≥ку регулюванн¤ цих в≥дносин. Ѕеручи до уваги ц≥льове
призначенн¤ земель л≥сового фонду, њх правовий режим за≠кр≥плюЇтьс¤ в земельному
≥ л≥совому законодавств≥.
«агальна характеристика правового режиму земель л≥сового фонду. —пециф≥чн≥
властивост≥ л≥су ¤к природного ресурсу визначають особливост≥ правового
регулюванн¤ земель л≥со≠вого фонду. ƒл¤ правильного розум≥нн¤ цього правового
ре≠гулюванн¤ необх≥дно дати коротку характеристику правово≠го режиму л≥с≥в.
”с≥ л≥си на територ≥њ ”крањни становл¤ть њњ л≥совий фонд. ƒо л≥сового фонду
належать також земельн≥ д≥л¤нки, не вкрит≥ л≥совою рослинн≥стю, але надан≥ дл¤
потреб л≥сового господарства. ƒо л≥сового фонду не належать:
ус≥ види зелених насаджень у межах населених пункт≥в,
¤к≥ не в≥днесен≥ до категор≥њ л≥с≥в;
окрем≥ дерева ≥ групи дерев, чагарники на с≥льськогос≠
подарських уг≥дд¤х, садибах, присадибних, дачних ≥ садових
д≥л¤нках.
Ћ≥с Ч один ≥з основних елемент≥в оточуючого людину при≠родного середовища. «
б≥олог≥чноњ точки зору в≥н ¤вл¤Ї со≠бою складний комплекс, в ¤кому нерозривно
взаЇмнопов'¤-зан≥ деревинна, кущова та трав'¤ниста рослинн≥сть, тварин≠ний св≥т,
грибна флора, грунт ≥ м≥крокл≥мат. орисн≥сть л≥су дл¤ сусп≥льства пол¤гаЇ в
тому, що в≥н Ї джерелом дереви≠ни та де¤ких ≥нших вид≥в природноњ сировини,
служить оз≠доровчо-сан≥тарним та природно-стаб≥л≥зуючим фактором всесв≥тнього
значенн¤.
159
Ћ≥с Ч цс сукупн≥сть земл≥, рослинност≥, њњ ¤к≥й дом≥нують дерева та чагарники,
тварин, м≥кроорган≥зм≥в та ≥нших при≠родних компонент≥в, що в своЇму розвитку
б≥олог≥чно взаЇ≠мопов'¤зан≥, впливають один на одного ≥ на навколишнЇ
середовище.
орисними властивост¤ми л≥с≥в Ї њх здатн≥сть зменшувати вплив негативних
природних ¤вищ, захищати грунти в≥д ероз≥њ, регулювати ст≥к води, попереджувати
забрудненн¤ навколишнього природного середовища ≥ очищати його, спри¤ти
оздоровленню населенн¤ та його естетичному вихо≠ванню.
Ћ≥совими ресурсами Ї деревина, техн≥чна ≥ л≥карська сиро≠вина, кормов≥, харчов≥
та ≥нш≥ продукти л≥су, що використо≠вуютьс¤ дл¤ задоволенн¤ потреб населенн¤ ≥
виробництва.
Ћ≥сов≥ ресурси за своњм значенн¤м под≥л¤ютьс¤ на л≥сов≥ ресурси державного ≥
м≥сцевого значенн¤.
ƒо л≥сових ресурс≥в державного значенн¤ належать дереви≠на в≥д рубок головного
користуванн¤ ≥ живиц¤.
ƒо л≥сових ресурс≥в м≥сцевого значенн¤ належать л≥сов≥ ре≠сурси, не в≥днесен≥ до
ресурс≥в державного значенн¤.
Ћ≥си ”крањни Ї њњ нац≥ональним багатством ≥ за своњм при≠значенн¤м та
м≥сцерозташуванн¤м виконують переважно еко≠лог≥чн≥ (водоохоронн≥, захисн≥,
сан≥тарно-г≥г≤Їн≥чн≥, оздо≠ровч≥, рекреац≥йн≥), естетичн≥, виховн≥ та ≥нш≥
функц≥њ, ма≠ють обмежене експлуатац≥йне значенн¤ ≥ п≥дл¤гають держав≠ному обл≥ку
та охорон≥.
ƒл¤ веденн¤ л≥сового господарства важливе значенн¤ ма≠ють так≥ пон¤тт¤, ¤к група
л≥с≥в ≥ категор≥¤ захисност≥ л≥с≥в. ” в≥дпов≥дност≥ з економ≥чним, еколог≥чним ≥
соц≥альним зна≠ченн¤м л≥сового фонду, функц≥¤ми, ¤к≥ в≥н виконуЇ, прово≠дитьс¤
под≥л л≥сового фонду за групами л≥с≥в ≥ розмежуванн¤ л≥с≥в за категор≥¤ми
захисност≥.
Ћ≥сове законодавство вид≥л¤Ї л≥си першоњ та другоњ групи. ќсновна ц≥ль такого
под≥лу пол¤гаЇ в тому, щоб визначити режим загот≥вл≥ деревини ≥ забезпечити
охорону найб≥льш ц≥нних л≥с≥в, ¤к≥ мають важливе природоохоронне значенн¤. ¬
залежност≥ в≥д груп ≥ категор≥й захищенност≥ л≥с≥в встанов≠люЇтьс¤ пор¤док
веденн¤ л≥сового господарства в них, вико≠ристанн¤ л≥сового фонду, а також
пор¤док вилученн¤ д≥л¤-
мок л≥сового фонду. ¬≥днесенн¤ л≥с≥в до в≥дпов≥дноњ групи ннзначаЇ використанн¤
тих чи ≥нших вид≥в ≥ способ≥в вируб≠ки, ширини прос≥к ≥ т.п.
ƒо першоњ групи належать л≥си, що викопують переважно природоохоронн≥ функц≥њ.
«алежно в≥д переваг виконуваних ними функц≥й л≥си пер≠шоњ групи належать до
таких категор≥й захисност≤:
Ч водоохоронн≥ (смуги л≥с≥в вздовж берег≥в р≥чок, навколо
озер, водоймищ та ≥нших водних об'Їкт≥в, включаючи смуги
л≥с≥в, що захищають нерестовища ц≥нних промислових риб,
а також захисн≥ л≥сов≥ насадженн¤ на смугах в≥дводу канал≥в);
захисн≥ (л≥си протиероз≥йн≥, приполонинн≥, захисн≥ смуги
л≥с≥в вздовж зал≥зниць, автомоб≥льних дор≥г м≥жнародного,
державного та обласного значенн¤, особливо ц≥нн≥ л≥сов≥
масиви, державн≥ захисн≥ л≥сов≥ смуги, байрачн≥ л≥си, сте≠
пов≥ перел≥ски та ≥нш≥ л≥си степових, л≥состепових, г≥рських
район≥в, ¤к≥ мають важливе значенн¤ дл¤ захисту навколиш≠
нього природного середовища). ƒо ц≥Їњ категор≥њ належать
також полезахисн≥ л≥сов≥ смуги, захисн≥ л≥сов≥ насадженн¤
на смугах в≥дводу зал≥зниць, захисн≥ л≥сов≥ насадженн¤ на
смугах в≥дводу автомоб≥льних дор≥г;
сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ та оздоровч≥ (л≥си населених пункт≥в,
л≥си зелених зон навколо населених пункт≥в ≥ промислових
п≥дприЇмств, л≥си першого ≥ другого по¤с≥в зон сан≥тарноњ
охорони джерел водопостачанн¤ та л≥си зон округ≥в сан≥тар≠
ноњ охорони л≥кувально-оздоровчих територ≥й).
ƒо першоњ групи належать також л≥си на територ≥¤х при≠родно-запов≥дного фонду
(запов≥дники, нац≥ональн≥ природн≥ парки, пам'¤тки природи, запов≥дн≥ урочища,
рег≥ональн≥ ландшафтн≥ парки, л≥си, що мають наукове або ≥сторичне значенн¤,
л≥соплодов≥ насадженн¤ ≥ субальп≥йськ≥ деревн≥ та чагарников≥ угрупованн¤.
ƒо другоњ групи належать л≥си, що пор¤д з еколог≥чним мають експлуатац≥йне
значенн¤, ≥ дл¤ збереженн¤ захисних функц≥й, безперервност≥ та невиснажливост≥
використанн¤ ¤ких встановлюЇтьс¤ режим обмеженого л≥сокористуванн¤.
ѕ≥д час под≥лу л≥с≥в на групи та в≥днесенн¤ до категор≥й захисност≤ визначаютьс¤
меж≥ земель, зайн¤тих л≥сами кож≠ноњ групи та категор≥њ захисност≥.
161
ѕор¤док веденн¤ господарства залежно в≥д груп л≥с≥в ≥ ка≠тегор≥й захисност≥,
використанн¤ л≥сових ресурс≥в ≥ користу≠ванн¤ земельними д≥л¤нками л≥сового
фонду дл¤ потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреа≠ц≥йних,
спортивних ≤ туристичних ц≥лей та проведенн¤ нау≠ково-досл≥дних роб≥т
визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”к≠рањни.
” л≥сах першоњ та другоњ груп можуть бути вид≥лен≥ особли≠во захисн≥ земельн≥
д≥л¤нки л≥сового фонду з режимом обме≠женого л≥сокористуванн¤.
ѕод≥л л≥с≥в на групи та в≥днесенн¤ до категор≥й захисност≥. переведенн¤ л≥с≥в з
одн≥Їњ групи до ≥ншоњ, а також вид≥ленн¤ особливо захисних земельних д≥л¤нок
л≥сового фонду прова≠дитьс¤, виход¤чи з народногосподарського призначенн¤ л≥с≥в,
њх м≥снеротгашуванн¤ та виконуваних ними функц≥й.
ѕереведенн¤ л≥с≥в з одн≥Їњ групи до ≥ншоњ та в≥днесенн¤ њх до категор≥й
захисност≥ у зв'¤зку з буд≥вництвом великих гос≠подарських об'Їкт≥в зд≥йснюЇтьс¤
до початку цього буд≥вниц≠тва.
ћеж≥ л≥сового фонду визначаютьс¤ шл¤хом в≥дмежуванн¤ земель л≥сового фонду в≥л
≥нших земель. ¬ключенн¤ земель в склад л≥сового фонду ≥ њх вилученн¤ з нього
зд≥йснюЇтьс¤ в пор¤дку, передбаченому л≥совим та земельним законодав≠ством.
¬ залежност≥ в≥д групи л≥с≥в ≥ категор≥њ захисност≥ л≥с≥в вста≠новлюЇтьс¤
пор¤док веденн¤ господарства в них. режим ви≠користанн¤ л≥с≥в ≥ в≥дпов≥дних
земель, а також пор¤док ви≠лученн¤ земель л≥сового фонду дл¤ державних ≥
сусп≥льних потреб. ¬ зв'¤зку- з цим важливе значенн¤ дл¤ забезпеченн¤ збереженн¤
л≥с≥в маЇ визначенн¤ пор¤дку переведенн¤ л≥со≠вих земель в нел≥сов≥.
ѕереведенн¤ л≥сових земель до нел≥сових ≥≥¤ використан≠н¤ у ц≥л¤х, не пов'¤заних
≥з веденн¤м л≥сового господарства, використанн¤м л≥сових ресурс≥в ≥
користуванн¤м земельни≠ми д≥л¤нками л≥сового фонду дл¤ потреб мисливського
гос≠подарства, культурно-оздоровчих, рекреац≥йних, спортив≠них ≥ туристичних
ц≥лей та проведенн¤ науково-досл≥дних роб≥т, провадитьс¤ за р≥шенн¤м орган≥в,
¤к≥ надають ц≥ земл≥ користуванн¤ в≥дпов≥дно до земельного законодавства.
162
ѕереведенн¤ л≥сових земель до ≥нших категор≥й провадитьс¤ за згодою в≥дпов≥дних
державних орган≥в л≥сового господар≠ства республ≥ки рим, областей, м≥ст иЇва ≥
—евастопол¤.
ѕереведенн¤ л≥сових земель до нел≥сових у ц≥л¤х, пов'¤за≠них ≥з веденн¤м
л≥сового господарства, спец≥альним вико≠ристанн¤м л≥сових ресурс≥в ≥
користуванн¤м земельними д≥л¤нками л≥сового фонду дл¤ потреб мисливського
госпо≠дарства, культурно-оздоровчих, рекреац≥йних, спортивних ≥ туристичних
ц≥лей та проведенн¤ науково-досл≥дних роб≥т, зд≥йснюЇтьс¤ з дозволу в≥дпов≥дних
державних орган≥в л≥со≠вого господарства –еспубл≥ки рим, областей, м≥ст иЇва ≥
—евастопол¤ за погодженн¤м з в≥дпов≥дними державними органами охорони
навколишнього природного середовища. ¬ажливий елемент правового режиму земель
л≥сового фон≠ду Ч право власност≥ на ц≥ земл≥.
¬≥дпов≥дно ст. 6 Ћ≥сового кодексу ус≥ л≥си в ”крањн≥ Ї влас≠н≥стю держави. ¬≥д
≥мен≥ держави л≥сами розпор¤джаЇтьс¤ ¬ерховна –ада ”крањни. ¬ерховна –ада
”крањни делегуЇ своњ повноваженн¤ щодо розпор¤дженн¤ л≥сами в≥дпов≥дним –а≠дам
народних депутат≥в, що визначен≥ законодавством. –ади народних депутат≥в в межах
своЇњ компетенц≥њ надають зе≠мельн≥ д≥л¤нки л≥сового фонду у пост≥йне
користуванн¤ або вилучають њх в пор¤дку, визначеному «емельним та Ћ≥совим
кодексами. Ќаданн¤ земельних д≥л¤нок л≥сового фонду у тим≠часове користуванн¤
провадитьс¤ без њх вилученн¤ у пос≠т≥йних користувач≥в у пор¤дку, визначеному
законодавством ”крањни.
” пост≥йне користуванн¤ земельн≥ д≥л¤нки л≥сового фонду надаютьс¤
спец≥ал≥зованим л≥согосподарським п≥дприЇм≠ствам, ≥ншим п≥дприЇмствам,
установам, орган≥зац≥¤м, у ¤ких створено спец≥ал≥зован≥ п≥дрозд≥ли дл¤ веденн¤
л≥сового гос≠подарства, а також дл¤ спец≥ального використанн¤ л≥сових ресурс≥в,
потреб мисливського господарства, культурно-оз≠доровчих, рекреац≥йних,
спортивних ≥ туристичних ц≥лей та проведенн¤ науково-досл≥дних роб≥т в пор¤дку,
передбаче≠ному Ћ≥совим кодексом.
” пост≥йне користуванн¤ дл¤ ц≥Їњ ж мети окрем≥ земельн≥ д≥л¤нки л≥сового фонду
площею до п'¤ти гектар≥в, ¤кщо вони вход¤ть до складу уг≥дь сел¤нських
(фермерських) госпо-
163
дарств, можуть також надаватис¤ громад¤нам ≥з спец≥аль≠ною п≥дготовкою.
ѕраво пост≥йного користуванн¤ земельними д≥л¤нками л≥со≠вого фонду посв≥дчуЇтьс¤
державним актом на право пос≠т≥йного користуванн¤ землею.
” тимчасове користуванн¤ за погодженн¤м з пост≥йними л≥сокористувачами земельн≥
д≥л¤нки л≥сового фонду можуть надаватис¤ п≥дприЇмствам, установам, орган≥зац≥¤м,
об'≠Їднанн¤м громад¤н, рел≥г≥йним орган≥зац≥¤м, громад¤нам ”крањни, ≥ноземним
юридичним особам та громад¤нам дл¤ спец≥ального використанн¤ л≥сових ресурс≥в,
потреб мис≠ливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреац≥й≠них,
спортивних ≥ туристичних ц≥лей та проведенн¤ науко≠во-досл≥дних роб≥т.
“имчасове користуванн¤ земельними д≥л¤нками л≥сового фонду може бути:
короткостроковим Ч до трьох рок≥в ≥ дов≠гостроковим Ч в≥д трьох до двадц¤ти
п'¤ти рок≥в.
ѕраво тимчасового користуванн¤ земельними д≥л¤нками л≥сового фонду оформл¤Їтьс¤
договором.
‘орма договору на право тимчасового користуванн¤ зе≠мельними д≥л¤нками л≥сового
фонду, в тому числ≥ на умовах оренди, ≥ пор¤док його реЇстрац≥њ встановлюютьс¤
аб≥не≠том ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
” тимчасове користуванн¤ земельн≥ д≥л¤нки л≥сового фон≠ду можуть надаватис¤ на
умовах оренди.
”мови оренди визначаютьс¤ за згодою стор≥н у договор≥.
ќрендар маЇ переважне право на поновленн¤ договору оренди земельних д≥л¤нок
л≥сового фонду п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку його д≥њ.
Copyright © 2004-2006 ¬се
авторские права на размещенные материалы принадлежат их авторам.
¬се
матераилы, представленные здесь, нос¤т лишь ознакомительную цель.
Ћюбое их незаконное
использование ¤вл¤етс¤ нарушением авторских прав, поэтому после ознакомлени¤ рекомендуетс¤ приобрести эту литературу
в книжном магазине ¬ашего города.
| Povered by
STEP
|